Справа №: 148/1745/23
Провадження № 3/148/1039/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2023 року суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Дамчук О.О. розглянувши матеріали, які надійшли від Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області, про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, співмешкає, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
23.08.2023 близько 21:00 години, ОСОБА_1 , перебуваючи вдома вчинив домашнє насильство психологічного характеру, відносно дружини ОСОБА_2 , яку ображав непристойними словами, чим вчинив домашнє насильство у сім'ї психологічного характеру, тобто скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 173-2 ч.1 КУпАП.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а саме: вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
У судові засідання, призначені на 18.09..2023, 28.09.2023, 05.10.2023 та 19.10.2023 особа, відносно якої розглядається справа про адміністративне правопорушення не прибула, про причини неявки суд не повідомила, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином (а.с.13 зворот, 14 зворот, 15 зворот, 16 зворот, 17-19). Клопотань про відкладення слухання справи до суду не надав.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 277 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення передбачені статтями … 173-2 … КУпАП розглядаються протягом доби.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ч. ст. 277-2 КУпАП України, повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Із довідки про причини повернення поштової кореспонденції Ф.20 (а.с.17 зворот, 18 зворот, 19 зворот) вбачається, що адресат відсутній за вказаною адресою. Адресою проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено АДРЕСА_1 . Також відповідно до власноручно підписаної заяви (а.с.11), останній повідомлявся про призначені судові засідання за допомогою SMS - повідомлень (а.с.13 зворот, 14 зворот, 15 зворот, 16 зворот).
Верховний Суд не одноразово зазначав, що у тому випадку, якщо судова повістка повертається до суду з причин того, що «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», то судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, а особа вважається повідомленою належним чином.
Отже, у разі, якщо судову повістку направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, враховуючи те, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що розгляд справи відбудеться за викликом Тульчинського районного суду, то вважаю, що адресат повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Звертаю увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі № 911/3142/19, відповідно до яких направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав судову повістку за належним адресом та яка повернулася в суд у зв'язку з відмовою від її отримання або відсутністю адресата за вказаною адресою, вважається належним повідомленням, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка повідомила таку адресу проживання під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення.
З огляду на те, що ОСОБА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності, був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, судова повістка повернулась у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено номер мобільного телефону, однак при намаганні секретаря здійснити виклик останнього по телефону, абонент не відповідав, тому приходжу до висновку, що поведінка особи щодо якої розглядається справа про адміністративне правопорушення свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою уникнення адміністративної відповідальності та зловживання процесуальними правами.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях (у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року, у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року) неодноразово зазначав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 173-2 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Таким чином, з огляду на викладене, ОСОБА_1 своєчасно та належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи, у судові засідання не з'явився, клопотань про відкладення слухання справи до суду не надав, у зв'язку з чим справа розглядається без участі особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 268 ч. 1 КУпАП.
З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не з'явилась у судове засідання, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить відмітка у ньому про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться за викликом Тульчинського районного суду, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 , вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП і повинен нести передбачену законом відповідальність.
Приймаючи дане рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Із змісту ст. 9 КУпАП вбачається, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Виходячи зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 836097 від 23.08.2023, рапортом працівника РВП щодо отримання повідомлення про вчинення правопорушення, заявою та поясненнями ОСОБА_3 , формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 093659 від 23.08.2023, особистими поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності щодо визнання обставин вчинення адміністративного правопорушення.
При призначенні адміністративного стягнення прийнято до уваги, а також враховано характер та ступінь тяжкості скоєного правопорушення, перевіривши існування обтяжуючих та пом'якшуючих обставин, дані про особу правопорушника, не вперше притягається до адміністративної відповідальності за насильство у сім'ї, його ставлення до вчиненого, неявка у судове засідання, майновий та сімейний стан, а тому адміністративне стягнення необхідно накласти в межах санкції у вигляді адміністративного штрафу, що на розсуд суду є достатнім та необхідним для виправлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.
В силу ст. 40-1 КУпАП, на підставі ч.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності підлягає стягненню судовий збір, в розмірах встановлених законодавством України.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 173-2 ч.1, 221, 268, 283, 287 КУпАП, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173-2 ч.1 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить в сумі 170,00 (Сто сімдесят) грн (Рахунок UA 3689 9998 0313 0901 0600 0002 568, Отримувач коштів УК у Тульч.р-н./ Тульчинськ. р-н./21081100, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37979858, Банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.) (ЕАП)).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН- НОМЕР_1 ) судовий збір на користь держави (отримувач коштів : ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106, рахунок UA 908999980313111256000026001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП)) у розмірі 536,80 (П'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області.
Суддя О.О. Дамчук