ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 33/803/2203/23 Справа № 208/3194/23 Суддя у 1-й інстанції - Похваліта С. М. Суддя у 2-й інстанції - Джерелейко О. Є.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2023 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Джерелейко О.Є.,
за участю:
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
захисника Скрипніка Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Скрипніка Ю.О. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 червня 2023 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ВСТАНОВИЛА:
Відповідно до встановлених обставин у постанові суду, 02.04.2023 р. о 03:10 годині в м. Кам'янське, вул. Широка 2, водій ОСОБА_1 керував т.з. “AUDI A6” д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, не чітка мова. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 червня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік , та стягнуто на користь держави судовий збір.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, захисник Скрипнік Ю.О. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк для її оскарження, оскільки ОСОБА_1 не знав про наявність протоколу щодо нього та про розгляд справи судом не повідомлявся, копію постанови отримав захисник 15.09.2023 року, також просить скасувати постанову суду першої інстанції за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на такі обставини:
- протокол про адміністративне правопорушення складався за відсутності ОСОБА_1 , копія не вручалась, місце проживання та мобільний номер телефону не з'ясовувались, посвідчення водія не вилучалось;
- ОСОБА_1 не керував транспортним засобом;
- на відеозаписі з місця події не зафіксовано те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, зупинку транспортного засобу, складання протоколу, акту огляду на стан сп'яніння та направлення ОСОБА_1 до медичного закладу;
- відповідно до відеозапису 02.04.2023 року о 02:48 годині автомобіль “AUDI” був в нерухомому стані, а о 03:10 годині ОСОБА_1 спілкувався з працівниками поліції та не міг керувати транспортним засобом;
- документ, що засвідчує особу ОСОБА_1 в протоколі не містить серії, ким і коли виданий, номер паспорта зазначений дев'ятизначний, що не відповідає дійсності.
В суді апеляційної інстанції особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та його захисник підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи, докази і вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, суд дійшов таких висновків.
Вимоги апеляційної скарги щодо поновлення строку апеляційного оскарження у зв'язку з поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду підлягають задоволенню, так як розгляд справи відбувся у відсутність ОСОБА_1 , відповідно до ст. 285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, однак відповідно до матеріалів справи копія постанови суду від 29 червня 2023 року була направлена ОСОБА_1 лише 18.08.2023 року та 21.08.2023 року ( а.п. 23-25), однак відомості про її отримання матеріали справи не містять. Захисник Скрипнік Ю.О. з матеріалами справи ознайомився 15.09.2023 року ( а.п. 26), а апеляційну скаргу подав 21.09.2023 року, дотримавшись десятиденного строку її оскарження.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов таких висновків.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та докази, які суд поклав в основу судового рішення, встановив, що суд першої інстанції не дотримався вищезазначених вимог закону, а його висновки, викладені в постанові, не ґрунтуються на доказах, які він досліджував в судовому засіданні та не відповідають фактичним обставинам справи. Суд першої інстанції не дав належної оцінки всій сукупності доказів по справі, що потягло неправильне застосування норм матеріального права і в даному випадку є підставою для скасування постанови суду.
Однак судом першої інстанції вказані вимоги закону не дотримані в повному обсязі, належним чином не з'ясовано фактичні обставини.
Згідно із ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення виражається, зокрема, у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан, зокрема, алкогольного сп'яніння.
Суб'єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,- спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, у разі передачі керування транспортним засобом.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із п. 1.10 ПДР України водієм - є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом).
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року зазначено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Та, що для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Так, пославшись як на докази вини ОСОБА_1 , суд послався на протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, направленням на огляд водія на стан алкогольного сп'яніння до КЗ КМЛ №1 ДОР, та відеозапис місця події, в якому зафіксовано процес зупинки транспортного засобу, складання матеріалів та спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції.
Однак, судом першої інстанції не було з'ясовано, чи ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Відповідно до відеозапису місця події неможливо встановити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, при цьому, сам ОСОБА_1 заперечував факт керування та зазначав, що у поліцейських відсутні законні причини для пред'явлення вимоги п. 2.5 ПДР України, так як те, що він власник транспортного засобу не означає , що він керував, та просив надати докази на підтвердження того, що він керував транспортним засобом, на що в подальшому був попереджений працівниками поліції, що ненадання відповіді на пропозицію щодо проходження огляду на стан сп'яніння буде розцінюватись як пасивна відмова.
Рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 28 травня 2023 року ( справа №524/4668/17).
Крім того, рапорт суперечить відеозапису події, відповідно до якого особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення , не перебувала на місці водія. Інших осіб, що перебували в автомобілі , не було допитано та з'ясовано, хто перебував за кермом автомобіля. Також відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення особа ОСОБА_1 встановлена за паспортом, а не за посвідченням водія.
Враховуючи викладене, суду не надано підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що стало наслідком пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння в установленому законом порядку.
Отже, сам по собі факт пасивної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння за недоведеністю факту керування не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, у зв'язку із відсутністю об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому наявні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування постанови суду першої інстанції.
При цьому апеляційний суд керується також вимогами ст. 62 Конституції України, яка закріплює презумпцію невинуватості та передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись саме на користь цієї особи.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Поновити захиснику Скрипніку Ю.О. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 червня 2023 року.
Апеляційну скаргу захисника Скрипніка Ю.О. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 червня 2023 року - задовольнити.
Постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 червня 2023 року , якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Є. Джерелейко