ПОСТАНОВА
Справа № 126/2545/23
Провадження № 3/126/1347/2023
"18" жовтня 2023 р. м. Бершадь
Суддя Бершадського районного суду
Вінницької області
Губко В. І.
розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з ВП №1Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності не притягувалася ,
за ст. 173 КУпАП ,
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 517983 від 17.10.2023, 10.10.2023 о 17 год. 13 хв. в с. Яланець по вул. Миру ОСОБА_1 виражалася нецензурною брутальною лайкою на адресу ОСОБА_2 , погрожувала камінням пошкодити його автомобіль, а також показувала непристойні жести рукою, чим порушила громадський порядок та спокій громадян.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою не визнала, пояснила, що громадський порядок не порушувала. У неї виник конфлікт, на грунті особистих неприязних відносин, з ОСОБА_2 , який останній і спровокував.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
За змістом статті 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності, а положеннями статті 245 цього ж Кодексу визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Згідно з статтею 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та ін.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Диспозицією ст. 173 КУпАП передбачено настання адміністративної відповідальності за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом даного правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок та обумовлені мотивом неповаги до суспільства з метою задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою.
Отже, суб'єктивна сторона такого правопорушення (дрібне хуліганство), полягає в неповазі до суспільства, у демонстрації свої зневаги до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству. Саме умисний прояв порушником явної неповаги до оточуючих - це головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки «дрібного хулігана». За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Інакше кажучи, одним з елементів суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Фактичні обставини справи свідчать, що конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник на ґрунті особистих стосунків, сварка відбулася за відсутності інших громадян, оскільки свідки в протоколі про адміністративне правопорушення не вказані, а тому дії ОСОБА_1 не були направленні на порушення громадського порядку, що виключає в даному випадку таку обов'язкову ознаку дрібного хуліганства як публічність з ознакою явної неповаги до суспільства та порушення громадського порядку і спокою громадян.
З урахуванням вищезазначеного, судом встановлено, що викладені в протоколі обставини фактично ґрунтуються виключно на поясненнях ОСОБА_2 . Будь-яких належних та допустимих доказів, як це визначено нормами чинного законодавства, на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 дійсно вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено.
Відповідно до вимог діючого законодавства, а саме ст. ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Суд при розгляді справи не має права збирати докази, а тільки оцінює ті докази, які були надані у судовому засіданні чи надійшли разом з протоколом про адміністративне правопорушення.
Таким чином, наявний в матеріалах справи протокол не є підтверджуючим доказом скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки він не відповідає дійсним обставинам справи.
За таких обставин, встановлюючи у відповідності до ст. 251 КУпАП, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд прийшов до висновку, що докази вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП у справі відсутні.
Статтею 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 2 ст. 284, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 173 КУпАП, закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 173, 247, 251, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Бершадський районний суд Вінницької області на протязі десяти днів з дня її винесення.
Суддя В. І. Губко