ПОСТАНОВА
Справа № 126/2229/23
Провадження № 3/126/1223/2023
"04" жовтня 2023 р. м. Бершадь
Суддя Бершадського районного суду
Вінницької області Гуцол В. І.
розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з ВП № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ч.1 ст. 173-2 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 517702 від 11.09.2023, 11.09.2023 в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 нецензурно виражався брутальною лайкою, намагався затіяти бійку, погрожував фізичною розправою своїй дружині ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що 14.09.2023 він поконфліктував з дружиною, яка виїжджала за кордон до Угорщини на так звані заробітки.
Всебічно та об'єктивно дослідивши обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшов до наступних висновків.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Диспозиція ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктивну сторону цього правопорушення складають певні дії (бездіяльність), реальне настання шкідливих наслідків (реальна ймовірність їх настання) та причинний зв'язок між ними.
Відповідно до п.3 ч.1 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству № 2229-VIII від 07.12.2017 року, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
В той час, під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Таким чином, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання під час сварки, не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли такі спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Суд звертає увагу, що вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами, визначеними у ст.ст. 269, 272 КУпАП, що є необхідним елементом складу даного правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення повинен чітко відповідати приписам ст. 256 КУпАП, особливо в частині викладення фабули правопорушення, яка, як зазначено вище фактично є обвинуваченням.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 нецензурно виражався брутальною лайкою, намагався затіяти бійку, погрожував фізичною розправою своїй дружині ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
В той же час з пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності встановлено, що між ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_2 виник конфлікт на побутовому ґрунті, пов'язаний із протилежними поглядами та інтересами. Доказів, що ОСОБА_1 заподіяв шкоду потерпілій шляхом порушення її прав і свобод, матеріали справи не містять.
З огляду на наведене, сам лише факт наявності між подружжям конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення ОСОБА_1 психологічного насильства в розумінні вимог ст.173-2 КУпАП та ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Відтак вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення не доведено за стандартом «поза розумним сумнівом», а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 173-2, 247, 276-280, 283-285, 294 КУпАП, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Вінницького апеляційного суду через Бершадський районний суд Вінницької області.
Суддя В. І. Гуцол