Справа № 953/2253/21
н/п 1-в/953/307/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" жовтня 2023 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова подання начальника Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_3 про вирішення питання про звільнення від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання вироку суду стосовно засудженої:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, громадянки України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , засудженої 01 березня 2021 року Київським райсудом м. Харкова за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень,
УСТАНОВИВ:
16.08.2023 начальник Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_5 звернулася до суду з поданням, в якому просила звільнити засуджену ОСОБА_4 від відбування покарання у виді штрафу за вироком Київського районного суду м. Харкова від 01.03.2021, у зв'язку із закінченням строків давності.
На обґрунтування подання заявник зазначає, що вироком Київського районного суду м. Харкова від 01.032021 ОСОБА_4 засуджена за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. Вирок набрав законної сили 12.04.2021 та надійшов на виконання уповноваженого органу з питань пробації 01.06.2021. У зв'язку з тим, що засуджена ОСОБА_4 не надала до уповноваженого органу з питань пробації квитанцію про сплату штрафу у визначенні законодавства строки, 01.07.2021, 21.01.2021, 26.12.2022 до Київського районного суду м. Харкова були направлені подання про заміну несплаченої суми штрафу іншим видом покарання, відповідно до закону. Ухвалами Київського районного суду м. Харкова в задоволенні зазначених подань було відмовлено. Станом на теперішній час, квитанція про сплату штрафу від ОСОБА_4 до уповноваженого органу з питань пробації так і не надійшла, встановити причини несплати штрафу останньою, не виявилось можливим. За період перебування на обліку в уповноваженому органі з питань пробації, засуджена ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності не притягувалась. Вирок Київського районного суду м. Харкова від 01.03.2021 набрав законної сили 12.04.2021, а строк його виконання у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України сплив через 2 роки, а саме 12.04.2023, та в цей період покарання у виді штрафу не було замінено іншим видом покарання.
Представник Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду клопотання повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Прокурор ОСОБА_6 на адресу суду надав заяву, в якій просив відмовити у задоволенні клопотання.
Засуджена ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, повідомлялася належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.
Оскільки учасники кримінального провадження у судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали подання, вважає його таким, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів особової справи №13/2021 на засуджену ОСОБА_4 вбачається, що вироком Київського районного суду м. Харкова від 01.03.2021 ОСОБА_4 засуджена за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, у дохід держави.
Вказаним вироком засудженій ОСОБА_4 розстрочена сплата суми штрафу у розмірі 17000 грн. рівними частинами на строк дванадцять місяців.
Вирок набрав законної сили 12.04.2021.
Як вбачається з відмітки на розпорядженні про виконання судового рішення, що набрало законної сили, та яке міститься в матеріалах особової справи №13/2021 на засуджену ОСОБА_4 , вирок 01.06.2021 прийнятий до виконання уповноваженим органом з питань пробації.
У матеріалах особової справи міститься повідомлення від 01.06.2021 за вих. № 24/172158-2, відповідно до якого Київський РВ з питань пробації направив повідомлення ОСОБА_4 , при цьому відомості про вручення цього повідомлення у справі відсутні.
Зі змісту долученої до матеріалів справи довідки від 14.06.2021 слідує, що 14.06.2021 об 11 годині 41 хвилині з телефонного номеру НОМЕР_1 на номер НОМЕР_2 був здійснений дзвінок до засудженої ОСОБА_4 , та під час телефонної розмови засудженій повідомлено про те, що відповідно до вироку Київського районного суду м. Харкова від 01.03.2021 вона зобов'язана сплачувати штраф у розмірі 1416 грн щомісячно.
Також у матеріалах особової справи містяться повідомлення від 20.01.2022, 26.12.2022, відповідно до якого Київський РВ з питань пробації направив повідомлення ОСОБА_4 , при цьому відомості про вручення цих повідомлень у справі відсутні.
Положеннями ст. 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
Вимогами ст. 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд
Положеннями ст. 533 КПК України встановлено, що вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.
Зі змісту ч. 2 ст. 534 КПК України слідує, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню.
Згідно з п.10 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання, зокрема: про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України.
Положеннями ч. 1 ст. 26 КВК України встановлено, що засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.
Відповідно до ч. 5 ст. 53 КК України у разі несплати штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку одна година громадських робіт за один установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян або виправними роботами із розрахунку один місяць виправних робіт за двадцять установлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але на строк не більше двох років.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 26 КВК України у разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд за поданням кримінально-виконавчої інспекції розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 26 КВК України у разі несплати засудженим чергового платежу під час призначення штрафу з розстрочкою виплати суд через місяць після закінчення строку виплати чергового платежу за поданням кримінально-виконавчої інспекції замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.
Так, вирішуючи питання про звільнення від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання вироку, суд позбавлений можливості встановити саме факт ігнорування виконання відповідного вироку засудженою ОСОБА_4 , оскільки до матеріалів подання не долучено підтвердження щодо отримання нею копії даного вироку та доказів щодо ухилення від його виконання, враховуючи те, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 309 КК України розглянуто за правилами спрощеного судового провадження без виклику учасників кримінального процесу.
Крім того, долучені до подання матеріали не містять належних та допустимих доказів щодо ознайомлення засудженої ОСОБА_4 зі строком та порядком відбування покарання, викликів засудженої до органу пробації, інших даних, які б свідчили, що при виконанні вироку суду уповноважена особа органу пробації вжила всі належні, необхідні та достатні заходи для встановлення місця перебування, місця реєстрації засудженої та причини невиконання нею вироку суду.
Суд звертає увагу, що повідомлення, які містяться в матеріалах особової справи, направлені засудженій, не містять відомостей щодо адреси, на яку було направлено вказане повідомлення. Отже суду не надані достовірні докази того, що засуджена була належним чином повідомлена про необхідність виконання вироку.
При вирішенні питання про звільнення від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання вироку стосовно засудженої ОСОБА_4 суд враховує, що представник органу пробації в клопотанні не навів жодних відомостей про матеріальний стан засудженої, доказів про факт ухилення засудженої від покарання у виді штрафу, не встановив підстав та причин несплати штрафу останньою.
Разом з тим положеннями ст. ст. 56 КК України встановлено, що громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Громадські роботи встановлюються на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин і відбуваються не більш як чотири години на день. Громадські роботи не призначаються особам, визнаним особами з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, особам, які досягли пенсійного віку, а також військовослужбовцям строкової служби.
На час розгляду вказаного клопотання у суду відсутні відомості, які дають можливість встановити наявність чи відсутність обмежень при призначенні покарання у виді громадських робіт.
З огляду на те, що засуджена ОСОБА_4 у судові засідання не прибула, її місце перебування на момент розгляду справи невідомо, суд позбавлений можливості об'єктивно встановити всі фактичні обставини справи за її відсутності, зокрема, причини несплати нею штрафу, перевірити її матеріальне становище, а тому задоволення подання при таких обставинах може призвести до порушення прав засудженої, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення подання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.537, 539 КПК України, ст.26 КВК України, суд
УХВАЛИВ :
У задоволенні подання начальника Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_3 про вирішення питання про звільнення від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання вироку суду стосовно засудженої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1