ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 160/11818/20
адміністративне провадження № К/990/6635/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.
суддів - Дашутіна І. В., Яковенка М.М.
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу
за адміністративним позовом Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року (колегія у складі суддів: головуючого судді - Добродняк І.Ю., суддів Бишевської Н.А., Семененка Я.В.)
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У вересні 2020 року Державне підприємство «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» (далі - позивач, підприємство) звернулося до суду з адміністративним позовом ( з урахування уточнень) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач, податковий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.05.2020 №0002515006 на загальну суму 608836,44 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що штрафні санкції за спірним податковим повідомленням-рішенням застосовані за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) як не платнику податку на додану вартість. При цьому стверджував, помилковістю висновків контролюючого органу про порушення підприємством граничних строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим застосовано штраф у сумі 608836,44 грн. Після звірки з податковим органом виявлено помилки у перерахунку, задля чого складені розрахунки коригування, які вчасно зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних. При складанні розрахунків коригування була допущена технічна помилка у даті складання розрахунку коригування.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року позов задоволено.
3.1. Скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 07.05.2020 року № 0002515006 на загальну суму 608 836,44 грн. Також було вирішено питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
4. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що при складанні розрахунків коригування позивачем допущена технічна помилка у даті складання розрахунку коригування, а саме: замість 12.02.2018 дати складання розрахунків коригування вказані дати самих податкових накладних, до яких складені розрахунки коригування. Також зі змісту наданих позивачем податкових накладних, які були предметом камеральної перевірки та порушення строків реєстрації яких, зафіксовано в акті перевірки, встановлено, що останні містить позначку «Х» в графі «не підлягає наданню отримувачу (покупцю)», тому суд дійшов висновку, що застосування відповідачем штрафу за порушення строків реєстрації податкових накладних, які не надаються покупцю (отримувачу) за операціями звільненими від оподаткування, в цій спірній ситуації суперечить законодавству та є протиправним.
5. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
6. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, 18 лютого 2022 року підприємство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року.
7. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №160/11818/20 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
7.1. Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що Верховний Суд у постанові від 31 серпня 2020 року у справі № 804/5062/16 указав на необхідність звільнення від застосування штрафних санкцій за порушення граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з підстав їх помилкового подання та надалі виправлення самостійно виявленої останнім помилки. Факт помилкової реєстрації платником податків податкової накладної та/або розрахунку коригування та надалі виправлення самостійно виявленої таким платником помилки не може бути підставою для автоматичного застосування до останнього штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації такої накладної та/або розрахунку коригування.
У постанові Верховного Суду від 17 березня 2020 року у справі № 200/14922/18-а заначено, що застосування штрафних санкції за порушення платником податків граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрація яких була здійснена від імені такого платника через підроблення документів, а в майбутньому анулювання таких податкових накладних та відновлення від'ємного значення податку на додану вартість останнім, є необгрунтованим та вважається здійсненим без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), що призводить до безпідставного податкового навантаження на платника податків.
7.2. Позивач указує на помилковість щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: ретроспективність дії положень пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України; право на зменшення та перерахунок штрафних санкцій на підставі пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України належить виключно податковому органу, на якого закон покладає обов'язок скласти та направити нове податкове повідомлення-рішення.
8. Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
9. 09 червня 2022 року справа №160/11818/20 надійшла на адресу Верховного Суду.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
10. Судами попередніх інстанцій установлено, що Державне підприємство «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» зареєстровано як юридична особа 16.08.1993 року, перебуває на податковому обліку в Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків, та є платником податку на додану вартість.
11. 08.04.2020 року Офісом великих платників податків ДПС, на підставі п.п.19-1.1.2 п.19-1.1 ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.75.1 ст.75, статті 76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку ДП «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» з питань своєчасності реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних складених та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з 01.04..2017 року по 01.02.2020 року.
12. За результатами перевірки Офісом великих платників податків ДПС складено акт від 08.04.2020 року №137/28-10-50-06-14308368, за висновками якого встановлено порушення вимог п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 календарних днів із сумою ПДВ в розмірі 372268,45 грн., від 16 до 30 календарних днів із сумою ПДВ в розмірі 1611565,86 грн.
13. Не погодившись з висновками, викладеними в акті від 22.10.2019 року ДП «ВО «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» 23.04.2020 року подало заперечення на акт перевірки.
14. Проте, листом Офісу великих платників податків ДПС від 06.05.2020 року №17213/10/28-10-50-06-09 висновки, викладені в акті від 08.04.2020 року залишені без змін.
15. На підставі висновків указаного акту перевірки Офісом великих платників податків ДПС винесено податкове повідомлення-рішення від 07.05.2020 року №0002515006, яким ДП «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» зобов'язано сплатити штраф у сумі 608836,44 грн.
16. Не погодившись з прийнятими податковим повідомленням-рішенням ДП «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» звернулось до ДПС із скаргою на прийняте податкове повідомлення-рішення від 07.05.2020 року №0002515006.
17. За результатом розгляду скарги Державна податкова служба України рішенням від 28.07.2020 року №23916/6/99-00-06-02-05-06, залишила без змін податкове повідомлення-рішення від 07.05.2020 року №0002515006, а скаргу - без задоволення.
18. Уважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.
20. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
21. Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
22. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
23. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
24. Підтвердженням продавцю факту прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
25. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема:
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
26. Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу у визначених цією нормою розмірах.
27. Указана норма викладена у редакції Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" (далі також - Закон №1797-VIII), яким були внесені зміни, зокрема, і до статті 120-1 ПК України.
28. Так, до 01 січня 2017 року за цією нормою штрафні санкції застосовувалися за порушення термінів реєстрації податкових накладних виключно тих, які підлягали наданню покупцям - платникам податку на додану вартість. Натомість, з набранням з 01 січня 2017 року чинності Законом № 1797-VIII ця норма зазнала змін, зокрема, щодо сфери своєї дії та з 01 січня 2017 року передбачає, що штрафи не застосовуються виключно щодо "податкової накладної, що не видається одержувачеві (покупцеві), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: звільнених від оподаткування або оподатковуваних за нульовою ставкою".
29. Суд звертає увагу на те, що внесені Законом № 1797-VIII зміни запровадили виключні випадки звільнення від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, і такі виключення стосуються реєстрації двох видів податкових накладних: 1) яка не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування; 2) яка не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою. Тобто для застосування виключень і звільнення від відповідальності обов'язковою умовою є звільнення операції від оподаткування або її оподаткування за нульовою ставкою.
30. Водночас посилаючись на те, позивачем реєструвались податкові накладні, перелік яких наведений в акті перевірки, з порушенням граничного строку, суд апеляційної інстанції не перевірив спірні податкові накладні на предмет, зокрема, причин їх ненадання отримувачу (покупцю), внаслідок несвоєчасної реєстрації яких відповідачем були нараховані штрафні санкції.
31. Наведене унеможливлює встановлення наявності дійсних підстав та перевірку обґрунтованості застосування відповідальності за пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
32. Разом з тим, Суд уважає за необхідне окремо звернути увагу на таке.
33. 23 травня 2020 року набули чинності положення Закону № 466-IX, яким доповнено підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України пунктом 73.
34. Так, відповідно до змісту пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов'язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов'язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.
Штрафи, застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов'язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов'язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.
35. Пізніше, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців" від 14 липня 2020 року № 786-IX (далі також - Закон № 786-IX; який набрав чинності 8 серпня 2020 року) у підрозділі 2 у пункті 73 ПК України в абзацах першому і другому після слів та цифр "відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу" доповнено словами "та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної", а слова і цифри "до 31 грудня 2019 року" замінено словами "до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", строк сплати грошових зобов'язань за якими не настав або"; в абзаці першому цифри і слова "2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень" замінено цифрами і словами " 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень"; в абзаці другому цифри і слова " 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень" замінено цифрами і словами " 2,5 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1700 гривень".
36. Виходячи зі змістовного та синтаксичного аналізу побудови наведених вище норм права, можна зробити висновок, що таким чином законодавець мав на меті не лише уточнити й розширити перелік випадків, за яких платник податків звільняється від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, а й убезпечити платників податків від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними положеннями пункту 120-1.2 статті 120 ПК України, у випадках та за умов, наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.
37. Тобто законодавець передбачив ретроспективну дію положень пункту 73, підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України в частині порядку застосування штрафів за порушення платниками податку на додану вартість порядку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, визначеними таким пунктом, яка проявляється в тому, що такі положення поширюють свою дію на всі штрафні санкції, нараховані платникам податків протягом періоду з 01 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом № 466-ІХ, у разі, якщо відповідні податкові повідомлення-рішення перебувають у процедурі адміністративного або судового оскарження (без обмеження інстанційності судового розгляду) та грошові зобов'язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності цим Законом.
38. Згідно з правовою позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 09 червня 2021 року по справі № 620/2436/19 такий підхід законодавця загалом відповідає принципу "доброго врядування" і "належної адміністрації" в світлі практики ЄСПЛ.
У вказаному рішенні Верховним Судом також наголошено, що Законом № 466-ІХ чітко закріплено, що пункт 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України підлягає застосуванню до штрафів нарахованих платникам податків протягом періоду з 01 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" за наведених у цій же нормі умов. У такий спосіб законодавцем, який виявив певні недоліки (непропорційність) у механізмі відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, що не надається покупцю товарів, звільнив від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними нормами податкового законодавства, за наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України умов.
39.У рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
40. Зворотна дія нормативно-правового акта у часі (ex post facto) - це дія нового нормативно - правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.
41. Зважаючи на те, що на час апеляційного перегляду справи та ухвалення оскарженого рішення судом апеляційної інстанції Закон № 466-ІХ (в редакції до внесення змін згідно з Законом № 786-IX) набрав чинності, тому положення пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, яким впроваджено ретроактивну дію закону у відповідних правовідносинах підлягали до застосування судом апеляційної інстанції.
42. Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що в Законі № 466-ІХ (пункт 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України) виділено окремі категорії грошових зобов'язань, які підлягають відкликанню як неузгоджені, водночас запроваджено інший, відмінний від загального, підхід, за яким для цілей цієї норми під неузгодженими грошовими зобов'язаннями розуміються ті, по яких відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов'язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві".
43. Законодавцем для цілей пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України закріплено відмінне від загального (пункт 56.18 статті 56 ПК України) розуміння неузгодженого грошового зобов'язання, а саме - для цілей цієї норми грошове зобов'язання є неузгодженим протягом всієї процедури судового оскарження (без обмеження в суді якої інстанції знаходиться спір) за умови, що грошове зобов'язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві".
44. Крім того, відповідно до вказаних змін, контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) без вчинення будь-яких додаткових дій з боку контролюючого органу, тобто в силу закону.
45. Право ж на зменшення та перерахунок штрафних санкцій на підставі пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України належить виключно податковому органу, на якого закон покладає обов'язок скласти та направити нове податкове повідомлення-рішення. Суд в межах своєї компетенції може лише встановити правомірність/неправомірність донарахування відповідних штрафних санкцій та наявність/відсутність підстав для поширення наведеної вище ретроспективної правої норми на спірні правовідносини, однак не може підміняти собою уповноважений орган та самостійно зменшувати суму донарахувань.
46. У матеріалах справи відсутні докази щодо обставин, з'ясування яких є передумовою застосування наведених положень Закону № 466-ІХ.
47. Згідно з частиною першою статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права та бути законним і обґрунтованим.
48. Оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідає, оскільки за правильного тлумачення та правозастосування норми пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України апеляційним судом не надано оцінку обставинам справи, що є ключовими у даному спорі та мають значення для правильного його вирішення в контексті законодавчих нововведень у ПК України та їх застосування до спірних правовідносин у цій справі.
49. Наведені вище обставини є ключовими для вирішення цієї справи та підлягають обов'язковому встановленню у судовому процесі.
50. Отже, оскільки вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження суду апеляційної інстанції, тому з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні) відсутня можливість перевірити Верховним Судом правильність його висновків в цілому по суті спору.
51. Згідно з частинами першою, другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
52. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
53. Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції слід взяти до уваги викладене в цій постанові, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, що входять до предмета доказування, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зокрема необхідно перевірити причини ненадання отримувачу (покупцю) податкових накладних, внаслідок несвоєчасної реєстрації яких відповідачем були нараховані штрафні санкції, чи є сплаченою визначена спірним податковим повідомленням-рішенням сума штрафу на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", з'ясувати позицію податкового органу щодо спірного акту індивідуальної дії, зокрема, встановити статус штрафних санкцій, застосованих цим рішенням на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" та з'ясувати чи було направлено ТОВ "УМЕДО ГРУП" нове податкове повідомлення-рішення у відповідності до положень пункту 73, підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.
54. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
55. Підсумовуючи наведене Суд приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, не встановив фактичні обставини, що мають значення для справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
VI. Судові витрати
56. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
57. Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» - задовольнити частково.
2. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року скасувати, а справу № 160/11818/20 направити на новий розгляд до Третього апеляційного адміністративного суду.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко