УХВАЛА
19 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 260/1572/23
адміністративне провадження № К/990/34509/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Закарпатської митниці на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2023 та додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023 у справі №260/1572/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛКТЕКС» до Закарпатської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості та карток відмови в прийнятті митної декларації,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛКТЕКС» звернулося до суду з позовом до Закарпатської митниці, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати: рішення про коригування митної вартості товарів від: 25.01.2023 №UA305000/2023/000003/1; 27.01.2023 №UA305000/2023/000004/1; 31.01.2023 №UA305000/2023/000005/1; 03.02.2023 №UA305000/2023/000006/1; 09.02.2023 №UA305000/2023/000008/1; 11.02.2023 №UA305000/2023/000011/1; 15.02.2023 №UA305000/2023/000013/1; 17.02.2023 №UA305000/2023/000015/1; 22.02.2023 №UA305000/2023/000019/1; 08.03.2023 №UA305000/2023/000023/1; 16.03.2023 №UA305000/2023/000024/1; 20.03.2023 №UA305000/2023/000025/1; 22.03.2023 №UA305000/2023/000027/1; 24.03.2023 №UA305000/2023/000028/1; 27.03.2023 №UA305000/2023/000031/1; 31.03.2023 №UA305000/2023/000033/1; 01.04.2023 №UA305000/2023/000034/1; 05.04.2023 №UA305000/2023/000035/1 (далі - Рішення №№03, 04, 05, 06, 08, 11, 13, 15, 19, 23, 24, 25, 27, 28, 31, 33, 34, 35 відповідно); картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від: 25.01.2023 №UA305130/2023/000018; 27.01.2023 №UA305130/2023/000023; 31.01.2023 №UA305130/2023/000028; 03.02.2023 №UA305130/2023/000032; 09.02.2023 №UA305130/2023/000049; 12.02.2023 №UA305130/2023/000058; 15.02.2023 №UA305130/2023/000062; 17.02.2023 №UA305130/2023/000064; 22.02.2023 №UA305130/2023/000076; 08.03.2023 №UA305130/2023/000088; 16.03.2023 №UA305130/2023/000099; 20.03.2023 №UA305130/2023/000104; 22.03.2023 №UA305130/2023/000106; 24.03.2023 №UA305130/2023/000109; 27.03.2023 №UA305130/2023/000113; 31.03.2023 №UA305130/2023/000119; 01.04.2023 №UA305130/2023/000123; 05.04.2023 №UA305130/2023/000128 (далі - Картка відмови №№18, 23, 28, 32, 49, 58, 62, 64, 76, 88, 99, 104, 106, 109, 113, 119, 123, 128 відповідно).
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року у задоволені позову відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року скасовано, прийнято нову постанову, якою позов задоволено.
25.09.2023 позивач подав заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій просив стягнути з відповідача понесені судові витрати а саме: витрати на професійну правничу допомогу у сумі 186 800 грн; судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 60 121,60 грн; за подання апеляційної скарги 90 182,40 грн.
Додатковою постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2023 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛКТЕКС» про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці (ЄДРПОУ:43985560) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛКТЕКС» (ЄДРПОУ: 44034400) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмір 13 000,00 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці (ЄДРПОУ:43985560) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛКТЕКС» (ЄДРПОУ: 44034400) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 17 177,60 гривень. В решті вимог заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Не погодившись з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року та додатковою постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2023 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі скаржник покликається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу для відкриття касаційного провадження.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права; безпосередній висновок судів попередніх інстанцій, який такому суперечить; обґрунтування подібності правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).
Крім того, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Суд звертає увагу скаржника, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.
Водночас у поданій касаційній скарзі скаржником зроблено вказівку на постанови Верховного Суду без належного обґрунтування подібності правовідносин із загальним посиланням на ухвалення судами рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Подана касаційна скарга фактично містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Закарпатської митниці на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2023 та додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023 у справі №260/1572/23 повернути скаржнику.
Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Шишов