УХВАЛА
19 жовтня 2023 року
м. Київ
справа №320/974/23
адміністративне провадження №К/990/33048/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Загороднюка А.Г., Єресько Л.О.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року у справі №320/974/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області про визнання протиправною бездіяльність,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача відносно позивача стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні;
- зобов'язати Головне управління Служби безпеки України в м. Києві та Київської області виплатити позивачу середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку за період з 19 серпня 2019 року по 08 листопада 2022 року відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100;
Крім того, позивач просив установити судовий контроль за виконанням судового рішення у справі шляхом зобов'язання Головного управління Служби безпеки України в м. Києві та Київської області подати у строк 30 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Служби Безпеки України в м. Києві та Київської області щодо несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 . Зобов?язано Головне управління Служби безпеки України в м. Києві та Київської області виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за період з 19 серпня 2019 року по 08 листопада 2022 року відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України та Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
02 жовтня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 330 КАС України, суд дійшов висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
З відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, убачається, що справа №320/974/23 розглядалася судами попередніх інстанцій за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Під час касаційного оскарження судових рішень, ухвалених у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, заявник має обов'язково аргументувати у касаційній скарзі наявність однієї або кількох обставин, перелік яких викладений у підпунктах «а» - «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Суд звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховний Суд установив, що скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки в порушення вимог пункту 4 частини другої цієї статті не містить передбачених статтею 328 цього Кодексу підстав у взаємозв'язку із належним обґрунтуванням відповідного підпункту (підпунктів) пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Крім того, за правилами, визначеними частинами першою - третьою статті 329 КАС України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі якщо його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 16 серпня 2023 року у порядку письмового провадження.
Касаційна скарга подана до Верховного Суду 02 жовтня 2023 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження, встановленого частиною першою статті 329 КАС України. Однак у касаційній скарзі скаржник не порушує перед судом питання про поновлення пропущеного процесуального строку.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин касаційну скаргу належить залишити без руху, запропонувавши скаржнику подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із обґрунтуванням поважних причин для його поновлення та відповідні докази.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За правилами частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, відповідно до норм статей 169, 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції:
- заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із обґрунтуванням поважних причин для його поновлення та відповідні докази;
- касаційну скаргу в новій редакції відповідно до кількості учасників справи, у якій навести належні обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1 - 4 частини четвертої статті 328 КАС України, у взаємозв'язку із належним обґрунтуванням підпунктів «а» - «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 цього Кодексу.
Керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року у справі №320/974/23 - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено або касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
А.Г. Загороднюк
Л.О. Єресько ,
Судді Верховного Суду