УХВАЛА
18 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 520/9582/22
адміністративне провадження № К/990/34801/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2023 у справі №520/9582/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАСФЕРА» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВАСФЕРА» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлень-рішень від 19.08.2022 №333717000703 та від 18.08.2022 №331517000703.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 16.03.2023 позов задовольнив.
Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04.10.2023, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Рівненській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 у справі №520/9582/22.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Рівненській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 12.10.2023 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Другим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.
При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Судом з'ясовано наступні обставини.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 16.03.2023 (прийнятим у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження) позовні вимоги задовольнив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. Повний текст рішення складено 30.03.2023.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову, Головне управління ДПС у Рівненській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 27.04.2023 звернулось до Другого апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження.
Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.06.2023 подану скаржником апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України. Цією ж ухвалою суд визначив апелянту строк впродовж якого особа має право усунути недоліки апеляційної скарги та надати документ про сплату судового збору.
Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03.07.2023 подану Головним управлінням ДПС у Рівненській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції повернув скаржнику, у зв'язку з невиконанням останнім вимог ухвали від 16.06.2023, які стали підставою для залишення такої апеляційної скарги без руху (ненадання документа про сплату судового збору).
Користуючись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головне управління ДПС у Рівненській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України вдруге 22.08.2023, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 у справі №520/9582/22 та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку скаржник зазначив, що вперше контролюючий орган з апеляційною скаргою у цій справі звернувся до Другого апеляційного адміністративного суду в межах визначеного законом процесуального строку на апеляційне оскарження, яку ухвалою суду від 03.07.2023 безпідставно було повернуто заявнику з підстав невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху (ненадання документа про сплату судового збору). Вказав, що 28.06.2023 контролюючим органом було подано до Державної казначейської служби України реєстр бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів щодо сплати судового збору у справі №520/9582/22 на суму 37215,00грн, а 30.06.2023 відповідач надіслав до суду засобами поштового зв'язку оригінал платіжного доручення №718 від 28.06.2023. Додатково просив урахувати, що повернення апеляційної скарги заявнику, за умови сплати судового збору, не повинно позбавляти таку особу права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою.
Оцінивши наведені скаржником підстави пропуску строку, Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.09.2023 визнав їх неповажними, у зв'язку з чим подану контролюючим органом апеляційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.
Залишаючи подану скаржником апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції керувався тим, що контролюючий орган, у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Мотивуючи ухвалу суд звернув увагу скаржника, що за змістом процесуального закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Разом з тим, як вказав суд, підстави, на які посилається скаржник, є суб'єктивними та пов'язані виключно з неналежною організацією роботи контролюючого органу, адже обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, на переконання суду апеляційної інстанції, не можуть вважатися достатньою підставою для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Факт попереднього звернення скаржника до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк, як вказав суд апеляційної інстанції, не може бути безумовною підставою для поновлення строку звернення з повторно поданою апеляційною скаргою, оскільки надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання апеляційної скарги та не передбачає можливості у зв'язку з цим свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.
Суд наголосив, що учасник судового процесу/особа, яка не погоджується з судовим рішенням має право/обов'язок подати апеляційну скаргу у встановлений законом процесуальний строк, а неналежне виконання такою особою процесуального обов'язку визначеного статтею 295 КАС України не звільняє останню від дотримання вимог процесуального закону.
Суд апеляційної інстанції встановив, що з повторною апеляційною скаргою скаржник звернувся до суду лише 22.08.2023, враховуючи, що копію ухвали суду від 03.07.2023 про повернення вперше поданої відповідачем апеляційної скарги скаржник отримав 03.07.2023 о 21:11год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, що є невиправдано тривалим строком для звернення до суду з вже оформленою апеляційною скаргою, та спростовує твердження скаржника про його сумлінне і добросовісне ставлення до наявних у нього до прав і обов'язків, встановлених законом та вчинення усіх можливих і залежних від нього дій для вчасного подання апеляційної скарги.
Поряд з цим, як встановив суд, скаржником не наведено підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення скаржника та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для повторного направлення цієї апеляційної скарги в період з 04.07.2023 (з дня отримання ухвали про повернення апеляційної скарги) по 22.08.2023 (день повторної подачі апеляційної скарги).
Як висновок, суд зазначив, що у даному випадку, пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з суб'єктивних причин, які повністю залежали від волевиявлення суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, оскільки дотримання вимог статті 296 КАС України, покладається на особу, яка звертається з апеляційною скаргою, а повторне звернення з апеляційною скаргою на рішення суду, яке набрало законної сили, без дотримання часових обмежень визначених статтею 295 КАС України, свідчить виключно про намагання скаржника домогтися безпідставного поновлення судом строку на апеляційне оскарження та нівелювати принцип правової визначеності.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість твердження скаржника про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Тобто, встановивши факт повторного подання скаржником апеляційної скарги поза межами процесуального строку, визначеного законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без зазначення обставин та надання при цьому доказів, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою, Другий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої скаржником апеляційної скарги без руху, з визначенням строку для виконання у порядку та в спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у Рівненській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України до суду апеляційної інстанції подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому скаржник, обґрунтовуючи поважність причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження, вказав, що 05.07.2023 через підсистему «Електронний суд» відповідач отримав електронний примірник ухвали суду від 03.07.2023 про повернення апеляційної скарги, однак оригінал платіжного доручення про сплату судового збору та апеляційна скарга судом не були повернуті відповідачу. З 11.07.2023 працівник, який здійснював супроводження даної судової справи перебував у щорічній відпустці. А тому, лише після виходу з відпустки працівником відповідальним за супроводження даної судової з казначейської служби було повторно витребувано платіжне доручення про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі та подано апеляційну скаргу вдруге. На переконання скаржника, наведені ним у клопотанні обставини є безумовною підставою для поновлення пропущеного з поважних, як на його думку, причин строку на апеляційне оскарження.
Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04.10.2023, визнавши наведені скаржником підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).
Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 13.09.2023 визначив скаржнику достатній строк щодо реалізації права та надання обґрунтованої заяви (клопотання) про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв'язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.
Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, Другий апеляційний адміністративний суд не знайшов поважними причини пропуску процесуального строку, адже, як на переконання суду, наведені відповідачем обставини не можуть вказувати на поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки, як вказав суд, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб, а так само відсутність/недостатність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивними причинами, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такими причинами, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Поряд з цим, суд апеляційної інстанції також наголосив, що звертаючись до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, відповідачем так і не наведено обґрунтувань щодо поважності пропуску такого строку та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливили звернутися до суду з апеляційною скаргою, виконавши процесуальний обов'язок щодо належного її оформлення; контролюючим органом не зазначено поважні причини пропуску строку, які б унеможливлювали звернутися до суду апеляційної інстанції у порядку встановленому законом.
Суд апеляційної інстанції, не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, також зауважив, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від скаржника.
Поряд з тим, своєчасне звернення з апеляційною скаргою вперше не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. До того ж повернення апеляційної скарги не зупиняє та не перериває строк на апеляційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.
Оцінивши твердження заявника щодо обставин неповернення судом апеляційної інстанції скаржнику оригінала платіжного доручення про сплату судового збору разом з апеляційною скаргою та доводів відносно перебування працівника відповідального за супроводження даної судової справи у відпустці, суд апеляційної інстанції зазначив, що особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Органи влади, що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги, як вказав суд апеляційної інстанції, є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Тобто, Другий апеляційний адміністративний суд, з урахуванням правової позиції Європейського суду з прав людини та Верховного Суду дійшов висновку, що за відсутності у контролюючого органу інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім тих, яким вже апеляційним адміністративним судом було надано правову оцінку, а також враховуючи ту обставину, що зазначені скаржником у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, підстави наведені апелянтом для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані поважними, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню.
За результатом вищезазначеного, суд касаційної інстанції вважає, що Другий апеляційний адміністративний суд, визнавши за результатом оцінки доводів викладених у клопотанні про поновлення строку, надісланого на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 у справі №520/9582/22.
Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації контролюючим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, Суд -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2023 у справі №520/9582/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАСФЕРА» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
С.С. Пасічник