УХВАЛА
19 жовтня 2023 року
м. Київ
справа №200/561/23
адміністративне провадження № К/990/33618/23
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
перевірив касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Нев'ядомського Дениса Володимировича на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
УСТАНОВИВ:
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), в якому просив:
-визнати протиправною бездіяльність начальника НОМЕР_4 прикордонного загону імені князя Володимира Великого щодо неоформлення документів щодо ОСОБА_1 , передбачених пунктом 4 наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року № 392-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168", та їх неподання до НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України для призначення, нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100000 грн, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168, за період жовтень-листопад 2022 року;
-визнати протиправною бездіяльність начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо невидання наказу про призначення та нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100000 грн, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168, за період жовтень-листопад 2022 року, а також її виплату у встановлений законом строк;
-зобов'язати начальника НОМЕР_4 прикордонного загону імені князя Володимира Великого невідкладно підготувати пакет документів щодо позивача, передбачених пунктом 4 наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року № 392-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168", та надати їх до НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України для призначення, нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 грн, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168, за період жовтень-листопад 2022 року;
-зобов'язати начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України видати наказ про призначення додаткової винагороди у розмірі 100000 грн, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168, за період жовтень- листопад 2022 року;
-зобов'язати НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити додаткову винагороду з урахуванням виплачених сум та з відрахуванням необхідних податків і зборів.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року, в задоволенні позову відмовлено.
09 жовтня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Нев'ядомського Дениса Володимировича на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року у цій справі.
Заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, а позовні вимоги задовольнити.
Предметом спору у цій справі є право військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, установленої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Донецьким окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Представник позивача зазначає, що касаційна скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки стосується фундаментальних прав особи - військовослужбовця ЗСУ, а правовідносини, які склалися між державним органом та громадянином, військовослужбовцем ЗСУ, в умовах повномасштабної війни з росією, набули особливої актуальності та сенсу, і в даний час існує багато тотожних позовів військовослужбовців, яких держава в особі військових частин позбавила ґарантованих законом виплат. Виходячи з наведеного, справа має і знаний суспільний інтерес і виняткове значення для позивача, в інтересах якого подано касаційну скаргу.
Суд касаційної інстанції відхиляє зазначені доводи скаржника з огляду на те, що вони мають загальний характер та притаманні кожній аналогічній справі. Скаржником не зазначено в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, розгляд яких надав би нового, уніфікованого розуміння застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного кола осіб.
Питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права, які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Такий визначений законодавцем підхід до роботи Верховного Суду (формування в окремих справах конкретних правових висновків, що є обов'язковим для всіх судів та суб'єктів владних повноважень) є особливо актуальним у світлі положень статті 125 Конституції України, згідно з якою адміністративні суди діють з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин.
Водночас, колегія суддів зауважує, що потреба у формуванні єдиної правозастосовчої практики виникає, передусім, у тих випадках, коли практики з певного питання немає взагалі і її потрібно сформувати, або відсутня єдність у вже сформованій практиці з певного питання.
Проте наведені скаржником доводи не свідчать про наявність жодної із вказаних вище умов, скаржник жодним чином не посилається на різноманітність такої практики, не зазначає норму права та правовідносини, які вона врегульовує, що потребують висновку Верховного Суду стосовно питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Як вже зазначено, зазначені скаржником в касаційній скарзі обставини є загальними та притаманні кожній аналогічній справі, а тому в контексті обставин справи не дають підстав для висновку, що безпосередньо ця справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Також скаржником не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості або виняткового значення, а також не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору. Допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для скаржника, зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики. Йдеться про реалізацію принципів верховенства права та правової визначеності, рівності перед законом і судом з метою гарантування розумної передбачуваності судового рішення.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
Таким чином, з огляду на відхилення Верховним Судом зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Нев'ядомського Дениса Володимировича на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко О.В. Кашпур О.Р. Радишевська