ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 445/1745/22 пров. № А/857/16251/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.;
суддів - Кухтея Р.В., Шевчук С.М.;
за участю секретаря судового засідання - Петрунів В.І.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Золочівського районного суду Львівської області від 14 серпня 2023 року у справі № 445/1745/22 (головуючий суддя Сивак В.М., м. Золочів) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Золочівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови,-
ВСТАНОВИВ:
14 листопада 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся у Золочівський районний суд Львівської області з адміністративним позовом до Золочівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову відповідача №43 від 03 листопада 2022 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 2 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі КУпАП).
В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 210-1 КУпАП, а також керівником Золочівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки здійснено розгляд адміністративного правопорушення без участі позивача, що суперечить вимогам статті 278 КУпАП. ОСОБА_1 вважає, що відповідачем не було досліджено усіх обставин справи, не встановлено наявності складу адміністративного правопорушення в його діях передбаченого ч.2 ст.210-1 КУпАП, у зв'язку з чим, звернувся за захистом своїх прав до суду першої інстанції.
Рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 14 серпня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Золочівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Доводи апеляційної скарги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову в повній мірі проігнорував порушення відповідачем порядку розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідно до ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, не дослідив зміст протоколу від 19.10.2022 року про адміністративне правопорушення та постанови №43 від 03.11.2022 у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , зокрема в частині підстав притягнення до адміністративної відповідальності, а також належним чином не дослідив докази у справі, що стали підставою для прийняття судом першої інстанції необґрунтованого рішення від 14.08.2023 року. Апелянт звертає увагу, зокрема на те, розгляд справи відбувся у його відсутності та за відсутності підтвердження про належне його повідомлення про час та місце розгляду справи, що суперечить вимогам ст. 278 КУпАП, чим порушено його право на захист.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у їх відсутності за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 03.11.2022 року начальник Золочівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковник ОСОБА_2 виніс постанову №43 від 03.11.2022 по справі про адміністративне правопорушення, з якої вбачається, що 19.10.2022 ТВО начальника першого відділу Золочівського РТЦК та СП полковником юстиції ОСОБА_3 складено адміністративний протокол про адміністративне правопорушення (вх.№А/5913 від 19.10.2022) за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП відносно громадянина ОСОБА_1 , 1976 р.н. жителя м. Львів та накладено штраф у сумі 5 100 грн. (а.с. 6).
Позивач, вважаючи оскаржувану постанову протиправною, звернувся із цим позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було виконано розпоряджень начальника першого відділу Золочівського РТЦК та СП в повній мірі та належним чином, яке мало б забезпечити явку військовозобов'язаних працівників підприємства у строки встановлені в розпорядженні, зокрема, 15.09.2022 року о 09 год., 19.09.2022 року о 09 год., 22.09.2022 року о 09 год., оскільки позивачем не надано доказів, які б свідчили, що ним чи іншою уповноваженою особою, було оповіщено військовозобов'язаних осіб своєчасно з метою їх явки у зазначені вище строки до Золочівського РТЦК та СП.
Також суд першої інстанції врахував, що позивачем не надано підтвердження про те, чи було у встановлені строки поінформовано Золочівського РТЦК та СП про стан виконання розпорядження, так як вихідна дата підприємства - 15.09.2022 року, що зазначена в інформаційному листі, адресованому Начальнику першого відділу Золочівського РТЦК та СП без відмітки отримано адресатом, не є належним доказом підтвердження отримання такого у строки вказані в розпорядженні: 14.09.2022 року до 16 год., 16.09.2022 року до 16 год., 21.09.2022 до 16 год.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-1 КУпАП).
Аналіз наведених вище правових положень дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
При цьому обов'язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 742/3757/16-а, від 31 січня 2019 року у справі № 760/10803/15-а, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/21230/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі № 486/92/17, від 14 листопада 2019 року у справі № 815/1570/16, від 06 грудня 2019 року у справі № 804/7725/17, від 24 грудня 2019 року у справі № 360/403/19.
Колегія суддів враховує, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
Законодавство покладає обов'язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов'язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.
Апеляційний суд дійшов висновку, що обов'язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти особу, щодо якої застосовується адміністративне стягнення не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи.
Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Такий обов'язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи.
З'ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 813/3415/18, від 30 січня 2020 року у справі № 482/9/17.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП складено 19 жовтня 2022 року у якому зазначено, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 відбудеться 21 жовтня 2022 року о 16 год. 00 хв.
21.10.2022 року розгляд матеріалів справи щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 передбаченої ч. 2 ст. 210-1 КУпАП не відбувся у зв'язку з оголошенням «Повітряної тривоги» на території Львівської області, з 15:15 год по 16:28 год.
24.10.2022 позивач звернувся з клопотанням до Золочівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про відкладення розгляду справи на іншу дату, про що просив повідомити його додатково (а.с. 9).
02.11.2022 ОСОБА_1 отримав лист-повідомлення від Золочівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про відкладення розгляду матеріалів справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП на 31.10.2022 о 10:00 год, що підтверджується копією форми вузла поштового зв'язку (а.с. 12).
03.11.2022 позивач звернувся з клопотанням до відповідача про те, що розгляд матеріалів справи щодо нього призначено на 31.10.2022 о 10:00 год. про що він дізнався 02.11.2022 та клопотав повідомити його про нову дату і час розгляду таких матеріалів справи (а.с. 13).
Однак, відповідач без належного повідомлення позивача про розгляд справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП здійснив без його участі 03.11.2022 року, за наслідками якого виніс постанову №43 від 03.11.2022 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, чим порушив норми статті 277-1 КУпАП.
Відтак суд апеляційної інстанції при оцінці доказів дійшов висновку про неналежне повідомлення позивача, що є підставою для скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 3 частини 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду скасувати з прийняттям постанови про задоволення позову.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Враховуючи те, що судом першої інстанції не правильно встановлено фактичні обставини справи, оскаржуване рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи та нормам процесуального права, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття постанови про задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання судових витрат, колегія суддів приходить до висновку, що з бюджетних асигнувань Золочівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки слід стягнути на користь позивача 496,20 гривень судового збору, сплаченого за подачу позову до суду першої інстанції та 744,30 гривень судового збору за подачу апеляційної скарги, а всього 1240,40 гривень.
Керуючись ст. ст. 229 ч. 4, 242-244, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Золочівського районного суду Львівської області від 14 серпня 2023 року у справі № 445/1745/22 - скасувати, прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Золочівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати постанову Золочівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №43 від 03 листопада 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210 КпАП України, закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути з бюджетних асигнувань Золочівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (80700, м. Золочів, вул. Січових Стрільців, 22, ЄДРПОУ 09537606) в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1240 (одну тисячу двісті сорок) гривень 40 копійок сплаченого судового збору.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
С. М. Шевчук
Повне судове рішення складено 19 жовтня 2023 року.