справа № 752/18091/21
головуючий у суді І інстанції Чередніченко Н.П.
провадження № 22-ц/824/3299/2023
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
ПОСТАНОВА
Іменем України
19 жовтня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 травня 2022 року
у справі за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
У липні 2021 року КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго») звернулося до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 , у якому просило суд стягнути із відповідача на користь позивача: заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 10 грн, заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 4 249 грн 72 коп.; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 27 502 грн 40 коп., заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 5 976 грн 75 коп., а також судовий збір у сумі 2 270 грн.
Позов обґрунтовано тим, що надання послуг з постачання гарячої води та централізованого опалення в будинку АДРЕСА_1 здійснюється КП «Київтеплоенерго» на підставі типового договору про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води, опублікованого в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року № 34 (5085). Крім того, позивач на підставі договору № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11 жовтня 2018 року, укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго», прийняв право вимоги з оплати боргу за послуги, спожиті до 01 травня 2018 року, а саме: послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Також позивач вказує, що відповідач отримує послуги, надані позивачем щодо квартири АДРЕСА_2 , однак, не вносить плату за отримані послуги з постачання централізованого опалення та плату за постачання гарячої води, у результаті чого утворилась заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 27 502 грн 40 коп., заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 5 976 грн 75 коп. Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути із відповідача на користь позивача зазначені суми заборгованості.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 12 травня 2022 року позов КП «Київтеплоенерго» залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведено, що відповідач на час пред'явлення позовних вимог є законним власником та/або квартиронаймачем житлового приміщення, а також те, що відповідач фактично користується послугами із централізованого опалення та постачання гарячої води, та є споживачем послуг, які постачає позивач до квартири за адресою: АДРЕСА_3 .
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, КП «Київтеплоенерго» подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 травня 2022 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що разом із позовною заявою до суду було подане клопотання про витребування доказів, а саме: інформації з КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» щодо власності на квартиру, яке не вирішене судом першої інстанції. Указана інформація необхідна для встановлення належного відповідача та підтвердження даних щодо власника квартири.
Згідно з інформацією, переданою позивачу від ПАТ «Київенерго» разом із даними про заборгованість, особовий рахунок за адресою: АДРЕСА_3 , обліковується за ОСОБА_1 .
Позивач був позбавлений права надати додаткові докази у цій справі, оскільки провадження у справі відкрите у порядку спрощеного без виклику сторін.
Відповідач, повідомлений належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направив.
За змістом частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Судом установлено та з матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27 грудня 2017 року № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу міста Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» Комунальне підприємство «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування Публічного акціонерного товариства «Київенерго». За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року № 591 Комунальному підприємству «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Отже, з 01 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».
28 березня 2018 року у газеті «Хрещатик» № 34 (5085) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», як виконавцем, послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води та опубліковано договір про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.
Повідомленням визначено, що відповідно до норм статті 634 ЦК України, договір приєднання вважається акцептованим усіма споживача, які у встановленому порядку не надали заперечення щодо умов цього договору.
Відповідно до п.п. 1, 14 договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води згідно діючими нормативами, а споживач зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплатити послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що зазначені договором. Розрахунковим періодом є календарний місяць, якщо інше не визначено договором. Оплата послуг щомісячна. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяця) на підставі розрахунків на оплату наданих послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
11 жовтня 2018 року між ПАТ «Київенерго» (далі - кредитор) та КП «Київтеплоенерго» (далі - новий кредитор/позивач) укладений договір №602-18 про відступлення права вимоги (цесії), за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01 серпня 2018 року з урахуванням оплат, що отримані кредитором за період з 01 серпня 2018 до дати укладення цього договору. Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов'язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається у додатку №1 та додатку № 2 до цього договору.
Відповідно до додатку № 1 та/або додатку № 2 до договору цесії, позивач набув право вимоги заборгованості за спожиті послуги з центрального опалення та/або централізованого постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно з п. 3.4.2 договору, новий кредитор має право на отримання замість кредитора від споживачів, визначених у додатку №1 та/або додатку №2 до договору цесії сплати заборгованостей, право вимоги до яких відступлене за цим договором.
Відповідно до п. 1.3 договору цесії, кредитор відступає, новий кредитор/позивач набуває право вимоги також будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов'язань (неустойка, штраф, пеня), 3% річних, інфляційні нарахування, судові витрати, витрати пов'язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші (без виключень та обмежень), що нараховані кредитором та/або виникли до дати укладення цього договору у зв'язку з неналежним виконанням споживачем (споживачами) зобов'язань з оплати послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання за договорами та споживачами, які зазначені у додатку № 1 та/або додатку № 2 до договору цесії.
Таким чином, позивач прийняв право вимоги щодо заборгованості за спожиті послуги з центрального опалення та/або централізованого гарячого водопостачання за адресою: АДРЕСА_3 , а також прийняв право вимоги будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов'язань у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань з оплати за спожиті послуги.
Надання послуг здійснювалось на підставі договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, опублікований 31 липня 2014 року на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також в газеті «Хрещатик» від 06 серпня 2014 року № 111.
На підтвердження заборгованості за надані житлово-комунальні послуги за період із травня 2018 року по квітень 2021 року по кв. АДРЕСА_2 позивачем надано розрахунок заборгованості та додаток №1 до договору про відступлення права вимог від 11 жовтня 2018 року № 602-18, відповідно до якого: заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення становить 10 грн, заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води становить 4 249 грн 72 коп.; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення становить 27 502 грн 40 коп., заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води становить 5 976 грн 75 коп.
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відповідно до частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно зі статтями 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.
Тобто обов'язок оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, покладений саме на споживача таких послуг.
Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Враховуючи викладене, відповідачем у справі про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги має бути споживач, на якого покладений законом обов'язок здійснення оплати житлово-комунальних послуг, яким у свою чергу є особа, визначення якій надано у пункті 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Вибір відповідача у справі є правом позивача.
Відповідачем у цій справі позивач зазначив ОСОБА_1 .
На підтвердження позовних вимог про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за спірний період, заявлених до ОСОБА_1 , позивачем надано:
розрахунок заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_3 ;
наряди на підключення та відключення опалення в будинку АДРЕСА_1 , акт про прийняття теплового вузла, акт про готовність вузла, відомості реєстрації параметрів тепло споживання;
договір про відступлення права вимоги (цесії) від 11 жовтня 2018 року № 602-18 та додаток № 1 до цього договору, згідно з яким до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 з оплати спожитих до 01 травня 2018 року з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води; роздруківку газети «Хрещатик» № 34 (5085) від 28 березня 2018 року.
При цьому позивачем не надано доказів на підтвердження тих обставин, що за вказаною адресою проживає саме ОСОБА_1 і заборгованість за спожиті комунальні послуги за вказаною адресою виникла саме з вини відповідача у справі, також не надано доказів, коли та на підставі яких документів було відкрито особовий рахунок для оплати комунальних послуг на ім'я відповідача ОСОБА_1 , та хто є власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 .
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що судом першої інстанції не вирішене клопотання позивача про витребування доказів, а саме: інформації з КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» щодо власності на квартиру.
Так, з матеріалів справи вбачається, що одночасно з позовом КП «Київтеплоенерго» подано клопотання про витребування у КП КМР «Київське бюро технічної інвентаризації» відомості щодо права власності/користування об'єктом нерухомості за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 4-5).
Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 12 ЦПК України).
Відповідно до частини 5 стаття 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (частина 2 статті 13 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно частини 1 статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Пунктом 4 частини 2 статті 84 ЦПК України визначено, що у клопотанні про витребування доказів судом повинно бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Тобто умовою для витребування доказів судом за клопотанням учасника справи є неможливість надання таких доказів учасником справи самостійно.
Однак, у клопотанні про витребування з КП КМР «Київське бюро технічної інвентаризації» відомостей, що підтверджують право власності/користування квартирою за адресою: АДРЕСА_3 , позивачем всупереч пункту 4 частини 2 статті 84 ЦПК України не зазначено вжиті ним заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу від КП КМР «Київське бюро технічної інвентаризації»), у зв'язку з чим апеляційний суд відхиляє указаний довід апеляційної скарги.
На виконання вимог частини 6 статті 187 ЦПК України судом першої інстанції перед вирішенням питання про відкриття провадження у справі направлено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1 (а.с. 31).
З відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області на запит суду вбачається, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрованим не значиться (а.с. 32).
Саме по собі зазначення в додатку до договору про відступлення права вимоги ОСОБА_1 як особи, вимоги до якої відступаються, не може вважатися належним, допустимим, достовірним і достатнім доказом того, що він є споживачем та до нього можуть бути заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, надані за адресою: АДРЕСА_3 , у розумінні статей 77-80 ЦПК України.
Обставини щодо наявності та розміру заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, які надавалися за адресою: АДРЕСА_3 , апеляційним судом не встановлюються та не перевіряються, оскільки недоведеність того, що відповідач у справі є споживачем послуг, які постачає позивач до квартири за указаною адресою, є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Відтак, позивачем не надано доказів, а судом першої інстанції не встановлено обставин надання відповідачу послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за вказаний період, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, вони не спростовують, а тому відхиляються апеляційним судом у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції у суду апеляційної інстанції відсутні.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення, то судовий збір за подання апеляційної скарги не відшкодовується та покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київтеплоенерго» залишити без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 травня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська