КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
1[1]
УХВАЛА
Іменем України
04 жовтня 2023 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, матеріали судового провадження за заявою ОСОБА_5 про роз'яснення вироку Апеляційного суду міста Києва від 19 квітня 2010 року,
за участю особи,
яка подала заяву - ОСОБА_5 ,
ВСТАНОВИЛА:
Вироком від 19 квітня 2010 року Апеляційний суд міста Києва засудив ОСОБА_5 за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 27, п. 11ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на дванадцять років.
ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 5 ст. 27, п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України та засуджено до покарання у виді позбавлення волі строком на десять років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю
Цим же вироком, судом вирішені питання щодо речових доказів та відшкодування процесуальних витрат.
Згідно ухвали Верховного суду України від 07 вересня 2010 року, касаційне подання прокурора залишено без задоволення, касаційні скарги засуджених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , задоволено частково, а вирок Апеляційного суду м. Києва від 19 квітня 2010 року щодо ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , змінено, пом'якшено покарання: ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 27, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України до 10 років позбавлення волі; ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 14, ч. 5 ст. 27, п. 6, 11 ч. 2 ст. 15 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 8 років позбавлення волі без конфіскації майна. В решті вирок залишено без змін.
08 вересня 2023 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_5 про роз'яснення вироку Апеляційного суду м. Києва від 19.04.2010 року з урахуванням ухвали Верховного суду України від 07.09.2010 року, в якій останній, посилаючись на те, що зазначене судове рішення є дещо незрозумілим в частині того, що стосується інкримінованого йому готування до умисного вбивства, керуючись ст. 380 КПК України, просить дослівно:
«1. Відкрити провадження по цієї Заяві.
2. Прошу роз'яснити, що Інкримінований мені злочин - готування до умисного вбивства за ч.1 ст.14, ч.3 ст.27, п.11 ч.2 ст.115 КК України (готування до умисного вбивства) за вироком Апеляційного суду м. Києва від 19 квітня 2010 року та Ухвалою Верховного суду України від 07.09.2010 року такою, що є ТЯЖКИМ злочином.».
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_5 посилається на неоднозначну трактовку судами тяжкості інкримінованого йому злочину - готування до умисного вбивства, оскільки, як вважає заявник, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 68 КК України, максимальний строк або розмір покарання за цей злочин не може перевищувати 7 років 6 місяців позбавлення волі, а тому, у відповідності до ст. 12 КК України, злочин - готування до умисного вбивства (ст. 14, 115 КК України) це тяжкий, а не особливо тяжкий злочин.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_5 , який підтримав свою заяву та просив її задовольнити; дослідивши матеріали додані до його заяви про роз'яснення судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що вказана заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, у відповідності до вимог, передбачених ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Незважаючи на вказані вимоги закону, в заяві ОСОБА_5 про роз'яснення судового рішення, а саме вироку Апеляційного суду міста Києва від 19 квітня 2010 року, відповідно до якого ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 27, п. 11ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на дванадцять років, з урахуванням ухвали Верховного суду України від 07.09.2010 року, якою судом касаційної інстанції змінено вказаний вирок та пом'якшено призначене ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 27, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України до 10 років позбавлення волі, не наведено жодних даних, які б свідчили про те, що вказане рішення є незрозумілим та потребує додаткових роз'яснень.
Більш того, вказані вище судові рішення не містять будь-яких неоднозначних трактувань тяжкості інкримінованого ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 27, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України, який, відповідно до вимог закону, відноситься до особливо тяжких, а не тяжких злочинів.
Зокрема, як прямо передбачено ч. 6 ст. 12 КК України, особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.
Тобто, у відповідності до вказаної норми закону, тяжкість злочинів визначається в залежності від виду та розміру основного покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.
Положеннями ст. 12 КК України, так само як і іншими нормами Загальної частини цього Кодексу не передбачено, що тяжкість злочинів визначається в залежності від стадії вчиненого кримінального правопорушення, а саме в залежності від того, чи є злочин закінченим чи незакінченим.
Що ж стосується положень, передбачених ст. 68 КК України, на яку ОСОБА_5 посилається у своїй заяві про роз'яснення судового рішення, то вказаною нормою регулюється лише питання, пов'язані з призначенням покарання за незакінчені кримінальні правопорушення, а не питання, пов'язані з класифікацією кримінальних правопорушень.
Таким чином, колегія суддів не вбачає жодних правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_5 про роз'яснення вироку Апеляційного суду міста Києва від 19 квітня 2010 року, який було ухвалено щодо нього, з урахуванням ухвали Верховного суду України від 07.09.2010 року, оскільки вказане судове рішення є цілком зрозумілим, у тому числі щодо ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а тому не потребує будь-яких додаткових роз'яснень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 380 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_5 про роз'яснення вироку Апеляційного суду міста Києва від 19 квітня 2010 року, який було ухвалено щодо нього, з урахуванням ухвали Верховного суду України від 07.09.2010 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: _____________ _____________ _____________
( ОСОБА_1 ) ( ОСОБА_2 ) ( ОСОБА_3 )
Номер справи : 05-14979
Номер провадження : 21-з/824/97/2023
Категорія: ст. 380 КПК України
Доповідач - суддя ОСОБА_1