КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
справа №757/45410/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Батрин О.В.
провадження №22-ц/824/9809/2023 Головуючий суддя: Олійник В.І.
ПОСТАНОВА
Іменем України
17 жовтня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
Головуючого судді: Олійника В.І.,
суддів: Гаращенка Д.Р., Сушко Л.П.,
при секретарі: Качалабі О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 20 квітня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» про зобов'язання вчинити дії та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг», про звернення стягнення на предмет застави, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2023 року боржник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив визнати виконавчий лист №757/45410/15-ц, виданий Печерським районним судом міста Києва 07 серпня 2017 року, про звернення стягнення на майно, яке належить йому, в рахунок погашення заборгованості на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», таким, що не підлягає виконанню.
Боржник зазначав, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 21.12.2016 року задоволено позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , третя особа - ТОВ «Євро Лізинг», про звернення стягнення на предмет застави та звернуто стягнення на майно, а саме, транспортний засіб - автомобіль легковий «Toyota Avensis» (номер об'єкта SB1BR56L20E240980), який на праві власності належить йому, в рахунок погашення кредитної заборгованості ТОВ «Євро Лізинг» за кредитним договором №010/08/4062 від 05.09.2008 у сумі 10 963 658 грн. 97 клп.
07 серпня 2017 року судом видано виконавчий лист для примусового виконання рішення суду.
29 вересня 2017 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві Махової Д.А. відкрито виконавче провадження № 54800701 з примусового виконання виконавчого листа у справі
№ 757/45410/15-ц.
Вказував, що 26 грудня 2017 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві Махової Д.А. виконавчий лист №757/45410/15-ц повернуто стягувачу на підставі п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
На думку боржника, на момент звернення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 29.06.2016 року до суду із зустрічним позовом про стягнення з ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, спірний транспортний засіб 05.11.2015 року був знятий з обліку, у зв'язку з чим банком було обрано неналежного відповідача у справі.
З урахуванням наведеного, боржник просив суд визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20 квітня 2023 року у задоволенні заяви боржника ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа у справі № 757/45410/15-ц, виданого Печерським районним судом міста Києва 07 серпня 2017 року, таким, що не підлягає виконанню - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з підстав порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення заяви.
Скаргу обгрунтовує тим, що суд, ухвалюючи рішення, за яким було видано спірний виконавчий лист, встановив лише факт переходу права власності на транспортний засіб, до ОСОБА_1 у 2011 році. Судом не досліджувалось питання належності цього транспортного засобу ОСОБА_1 ні станом на дату прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом (29.06.2016 року), ні станом на дату винесення рішення (21.12.2016року), а тому висновок суду першої інстанції про встановлення судом у рішенні від 21.12.2016 року належності транспортного засобу ОСОБА_1 (на цю дату) не відповідає обставинам справи.
Вказує, що посилання суду першої інстанції як на підставу для відмови у задоволенні заяви на той факт, що ОСОБА_1 рішення суду від 21.12.2016 року в апеляційному та/або касаційному порядку не оскаржувалось, не спростовує обставин відсутності у нього на сьогоднішній день обов'язку, рівно як і фізичної можливості, передати стягувачу річ, визначену індивідуальними ознаками. Тим більше оскарження рішення суду в апеляційному порядку - право, а не обов'язок сторін, і відсутність реалізації особою такого свого суб'єктивного права не може бути підставою для відмови у судовому захисті її законних інтересів як учасника виконавчого провадження, рівно як і передумовою надання судом такого захисту.
Крім того, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі послався на постанову Верховного Суду від 20.02.2019 року у справі №2-4671/11, однак, на думку заявника, невірно її інтерпретував.
Щодо послання суду першої інстанції на ту обставину, що «боржником не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності зобов'язань перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за кредитним договором №010/08/4062 від 05.09.2008, в рахунок якого було звернуто стягнення на заставлений автомобіль», вважає за необхідне зазначити наступне.
Дійсно, в заяві про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, було вказано, що у ОСОБА_1 ніколи не існувало ніяких обов'язків (зобов'язань) перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», проте вказане твердження не може бути доведене жодними доказами, адже фактично є «негативним фактом». Стягувач міг заперечувати цю обставину і надати докази на підтвердження існування у ОСОБА_1 тих чи інших зобов'язань перед банком. Натомість банк цього не зробив, відтак у суду були відсутні підстави для протилежного висновку.
Більш того, в самому виконавчому листі вказано, що стягнення звертається на належне ОСОБА_1 майно (легковий автомобіль Toyota Avensis, номер об'єкта НОМЕР_1 ) в рахунок погашення кредитної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг» за кредитним договором №010/08/4062 від 05.09.2008 року в сумі 10 963 658, 97 грн.
З урахуванням того, що у ОСОБА_1 були відсутні будь-які обов'язки стосовно стягувача (ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та його правонаступника АТ «Райффайзен Банк»), а також він, як на день на день подання ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відповідного позову, так і на день ухвалення рішення - не був власником автомобіля, на яке судом було звернуто стягнення і у зв'язку з чим було видано виконавчий документ (виконавчий лист №757/45410/15 від 07.08.2017 року), то слід дійти висновку, що наявні підстави для визнання зазначеного виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
Учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили.
Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності зобов'язань перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за кредитним договором №010/08/4062 від 05.09.2008 року, в рахунок якого було звернуто стягнення на заставлений автомобіль.
Такі висновки відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Судом встановлено, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року задоволено зустрічний позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , третя особа - ТОВ «Євро Лізинг», про звернення стягнення на предмет застави, та звернуто стягнення на майно, а саме: транспортний засіб - автомобіль легковий «Toyota Avensis» (номер об'єкта SB1BR56L20E240980), який на праві власності належить йому, в рахунок погашення кредитної заборгованості ТОВ «Євро Лізинг» за кредитним договором №010/08/4062 від 05.09.2008 у сумі 10 963 658,97 грн. (а.с. 4-8).
07 серпня 2017 року судом видано виконавчий лист для примусового виконання рішення суду (а.с. 9-10).
29 вересня 2017 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві Махової Д.А. відкрито виконавче провадження №54800701 з примусового виконання виконавчого листа у справі №757/45410/15-ц.
Із записів у виконавчому листі 757/45410/15-ц вбачається, що 26.12.2017 року виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі п.2 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».
За ч.1 ст.432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч.2 ст.432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
У постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року (справа 2-4671/11) зазначено, що процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката.
В інформаційному листі ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року ВССУ звернув увагу судів на те, що процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі винайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Встановлено, що однією із підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню боржником вказано те, що на момент звернення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 29.06.2016 року звернувся до суду із зустрічним позовом про стягнення з ОСОБА_1 і звернення стягнення на предмет застави, спірний транспортний засіб 05.11.2015 року був знятий з обліку, у зв'язку з чим банком було обрано неналежного відповідача у справі.
Проте, суд вірно не взяв до уваги вказані мотиви, оскільки зазначеним рішенням суду встановлено належність на праві власності спірного транспортного засобу боржнику та останній не був позбавлений права на оскарження рішення Печерського районного суду від 21.12.2016 року в апеляційному та касаційному порядку, та вказане боржником не є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Крім того, судом вірно зазначено, що боржником не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності зобов'язань перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за кредитним договором за кредитним договором № 010/08/4062 від 05.09.2008, в рахунок якого було звернуто стягнення на заставлений автомобіль.
Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку щодо залишення без задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та залишення без змін ухвали Печерського районного суду м. Києва від 20 квітня 2023 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 20 квітня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 19 жовтня 2023 року.
Головуючий:
Судді: