Справа № 758/901/23
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/13753/2023
Головуючий у суді першої інстанції: Лещенко О.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Крижанівської Г.В.,
суддів Гуля В.В., Шебуєвої В.А.,
при секретарі Шпирук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Леонова Олександра Євгеновича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 26 червня 2023 року, постановлену у складі судді Лещенко О.В., у справі № 758/901/23 за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Подільського відділу Державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції, заінтересовані особи: Подільський відділ Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції, ГУ ПФУ у м. Києві, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність Подільського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції. Зазначала, що в провадженні Подільського ВДВС у м. Києві перебували виконавчі провадження НОМЕР_1 від 24 вересня 2009 року, відкрите на підставі постанови № 68 від 18 серпня 2009 року, виданої УПФУ в Подільському районі міста Києва про стягнення з неї штрафу в розмірі 1 700,00 грн., та № НОМЕР_4 від 21 лютого 2012 року, відкрите на підставі виконавчого листа № 2-743 від 20 січня 2012 року, виданого Подільським районним судом м. Києва про стягнення з неї на користь ПАТ КБ «Промекономбанк» заборгованості за кредитом в розмірі 54 294,77 грн. та 662,95 грн. судових витрат. В рамках здійснення вищевказаних виконавчих проваджень було накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону його відчуження, про що до Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було внесено відповідні відомості. В подальшому вищевказані виконавчі провадження було завершено, у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 виконавчий лист було повернуто стягувачеві на підставі ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», а виконавче провадження № НОМЕР_3 закінчено в зв'язку з його виконанням. Однак, при закінченні виконавчих проваджень чинні арешти на належне їй майно знято не було. 02 листопада 2022 року вона звернулась зі скаргою до Подільського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з вимогою виключити відомості з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про наявні арешти в виконавчих провадженнях НОМЕР_1 і НОМЕР_2, про що винести відповідні постанови. Листом до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 02 грудня 2022 року було повідомлено, що матеріали виконавчих проваджень було знищено, на підставі Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби, а тому відсутня інформація щодо погашення нею боргу, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження і відповідно відсутні підстави для зняття арешту з майна боржника. Заявник вважає таку відмову неправомірною оскільки відповідно до вимог ч. 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешти на майно боржника, то у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника. Окрім того, наявність протягом тривалого часу (більше 10 років) не скасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також відсутності будь-якого рішення про стягнення витрат є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном. З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просила визнати протиправною бездіяльність в.о. начальника відділу Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравцової Олени, що полягає у незнятті арешту з її майна, накладеного у виконавчих провадженнях № НОМЕР_3 та НОМЕР_2, та зобов'язати в.о. начальника відділу Подільського відділу державної виконавчої служби у місії Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравцову Олену зняти арешт з усього майна ОСОБА_1 , яке накладене в рамках вказаних виконавчих проваджень.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 26 червня 2023 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, адвокат Леонов О.Є., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу. Просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення вимог скарги. Посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Зазначає, що в провадженні Подільського ВДВС у місті Києві на виконанні перебували виконавчі провадження НОМЕР_1 та № НОМЕР_4, в рамках здійснення яких було накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону його відчуження. В подальшому вищевказані виконавчі провадження було завершено, у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 виконавчий лист було повернуто стягувачеві на підставі ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», а виконавче провадження № НОМЕР_3 закінчено у зв'язку з його виконанням. Однак, при закінченні виконавчих проваджень чинні арешти на майно ОСОБА_1 знято не було. Звертає увагу на те, що відмова в знятті арешту з майна ОСОБА_1 ґрунтується виключно на неможливості зняти арешти в зв'язку зі знищенням матеріалів виконавчого провадження, що ніяк не ґрунтується на нормах Закону України «Про виконавче провадження». Разом з тим, вважає, що будь-які підстави для наявності арештів майна ОСОБА_1 відсутні, оскільки борг за виконавчим провадженням № НОМЕР_3 перед стягувачем УПФУ в Подільському районі м. Києва сплачено в повному обсязі. Витрати чи виконавчий збір сплатити фізично не можливо в зв'язку зі знищенням матеріалів виконавчого провадження, при цьому виконавча служба сама не володіє такими відомостями. Крім того, будь-які стягнення щодо виконавчого провадження НОМЕР_2, в якому стягувачем є ПАТ КБ «Промекономбанк» також неможливі, оскільки останнє було ліквідоване.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, заслухавши пояснення особи, яка з'явилася в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, в провадженні Подільського ВДВС у м. Києві перебувало виконавче провадження НОМЕР_1 від 24 вересня 2009 року, відкрите на підставі постанови № 68 від 18 серпня 2009 року, виданої УПФУ в Подільському районі міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 1 700,00 грн.
12 листопада 2010 рокудержавним виконавцем Подільського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ в рамках вказаного виконавчого провадження прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відомості про який 10 січня 2011 року внесено до Державного реєстру обтяжень об'єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження: 10699857.
07 липня 2016 року державним виконавцем Подільського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ в рамках виконавчого провадження НОМЕР_1 керуючись п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (чинного на час вчинення виконавчих дій у вказаному виконавчому провадженні), винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Також в провадженні Подільського ВДВС у м. Києві перебувало виконавче провадження № НОМЕР_4 від 21 лютого 2012 року, відкрите на підставі виконавчого листа № 2-743 від 20 січня 2012 року, виданого Подільським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Промекономбанк» заборгованості за кредитом в розмірі у сумі 4 472,28 дол. США, що еквівалентно 35 268,85 грн., за відсотками - 2 150,13 дол. США, що еквівалентно 16 956,14 грн., 3% річних від простроченої суми - 262,46 дол. США, що еквівалентно 2 069,79 грн., а всього у загальній сумі 6 884,87 дол. США, що еквівалентно 54 294,77 грн. та судових витрат в сумі 662,95 грн.
02 листопада 2012 року державним виконавцем Подільського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_4 прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відомості про який 02 листопада 2012 року внесено до Державного реєстру обтяжень об'єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження: 13197655.
Того ж дня державним виконавцем Подільського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 прийнято постанову про розшук майна боржника.
26 грудня 2015 року керуючись п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (чинного на час вчинення виконавчих дій у вказаному виконавчому провадженні), державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.
02 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернулась зі скаргою до Подільського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) з вимогою виключити відомості з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про наявні арешти в виконавчих провадженнях № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4, про що винести відповідні постанови.
Подільським ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) листом від 02 грудня 2022 року було повідомлено, що матеріали виконавчих проваджень було знищено, на підставі Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби, затверджених наказом МЮ України № 1829/5 від 07 червня 2017 року, а тому відсутня інформація щодо погашення боргу ОСОБА_1 , виконавчого збору та витрат виконавчого провадження і відповідно відсутні підстави для зняття арешту з майна боржника.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність в.о. начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравцової Олениза безпідставністю.
Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до положень ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Подання скарги на дії виконавця має бути направлене на відновлення порушених прав скаржника-сторони виконавчого провадження, тому, задовольняючи скаргу, суд одночасно має зобов'язати виконавця усунути допущені порушення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), як провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
На час вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 46794954 діяла редакція Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21 квітня 1999 року.
В силу положень ст. 50 вказаного Закону (в редакції на час вчинення виконавчої дії) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.
Застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.
Наявність протягом тривалого часу (більше 10 років) нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Як вбачається з матеріалів справи, 26 грудня 2015 року державним виконавцем Подільського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (чинного на час вчинення виконавчих дій у вказаному виконавчому провадженні).
Як вбачається з листа від 02 грудня 2022 року Подільського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) матеріали виконавчих проваджень було знищено, на підставі Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби, затверджених наказом МЮ України № 1829/5 від 07 червня 2017 року, а тому відсутня інформація щодо погашення боргу ОСОБА_1 , виконавчого збору та витрат виконавчого провадження і відповідно відсутні підстави для зняття арешту з майна боржника.
Станом на час розгляду справи виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 2-743 від 20 січня 2012 року, виданого Подільським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Промекономбанк» заборгованості за кредитом в розмірі 54 294,77 грн. та судових витрат в сумі 662,95 грн. відсутнє.
При цьому, колегія судді звертає увагу на те, що стягувач за вказаним виконавчим листом ПАТ КБ «Промекобанк» 18 листопада 2019 року ліквідовано.
Таким чином, враховуючивідсутність виконавчого провадження та збереження протягом 10 років арешту майна у виконавчому провадженні, якого не існує, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для збереження чинності арешту майна боржника в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_4 від 21 лютого 2012 року, відкритого на підставі виконавчого листа № 2-743 від 20 січня 2012 року, виданого Подільським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Промекономбанк» заборгованості за кредитом в розмірі 54 294,77 грн. та 662,95 грн. судових витрат, відсутні.
Враховуючи викладене, ухвала Подільського районного суду м. Києва від 26 червня 2023 року підлягає скасуванню в частині визнання протиправною бездіяльності в.о. начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравцової Олени, що полягає у не знятті арешту з майна боржника - ОСОБА_1 , накладеного у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 від 21 лютого 2012 року, відкритого на підставі виконавчого листа № 2-743 від 20 січня 2012 року, виданого Подільським районним судом м. Києва про стягнення з неї на користь ПАТ КБ «Промекономбанк» заборгованості за кредитом в розмірі 54 294,77 грн. та 662,95 грн. судових витрат, з ухваленням у цій частині нового судового рішення про задоволення вказаних вимог скарги.
Також колегія суддів не може погодитися із висновками суду першої інстанції в частині вирішення вимог ОСОБА_1 в частині оскарження бездіяльності в.о. начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравцової Олени, що полягає у незнятті арешту з майна боржника - ОСОБА_1 , накладеного у виконавчому провадженні№14953339 від 24 вересня 2009 року, відкритого на підставі постанови № 68 від 18 серпня 2009 року, виданої УПФУ в Подільському районі міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 1 700,00 грн.
Так, згідно з частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
За умовами ст. 447 та ст. 448 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
ЦПК України регулює порядок оскарження у порядку цивільного судочинства дій державного виконавця, на виконанні якого перебуває судове рішення цього суду. Право на звернення зі скаргою і порядок її розгляду та постановлення ухвали пов'язані з наявністю ухваленого за правилами ЦПК України судового рішення та з його примусовим виконанням.
При цьому ч. 1 ст. 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Як вбачається зі змісту самої скарги, виконавче провадження НОМЕР_1 від 24 вересня 2009 року, в рамках якого ОСОБА_1 просила скасувати накладений арешт, було відкрите не на підставі судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України, а на підставі постанови № 68 від 18 серпня 2009 року, виданої УПФУ в Подільському районі міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 1 700,00 грн.
Відтак, розгляд скарг, що стосуються накладення або зняття арешту, накладеного в рамках такого виконавчого провадження, в рамках цивільного судочинства не підлягає.
Водночас, суд першої інстанції розглянув вимоги скарги ОСОБА_1 у вказаній частині по суті.
Тому, колегія суддів вважає, що в частині оскарження бездіяльності в.о. начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравцової Олени, що полягає у не знятті арешту з майна боржника - ОСОБА_1 , накладеного у виконавчому провадженні НОМЕР_1 від 24 вересня 2009 року, відкритому на підставі постанови № 68 від 18 серпня 2009 року, виданої УПФУ в Подільському районі міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 1 700,00 грн., ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу адвоката Леонова Олександра Євгеновича, подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.
Скасувати ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 26 червня 2023 року в частині вирішення вимог скарги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності в.о. начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравцової Олени, що полягає у незнятті арешту з майна боржника - ОСОБА_1 , накладеного у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 від 21 лютого 2012 року, відкритого на підставі виконавчого листа № 2-743 від 20 січня 2012 року, виданого Подільським районним судом м. Києва про стягнення з неї на користь ПАТ КБ «Промекономбанк» заборгованості за кредитом в розмірі 54 294,77 грн. та 662,95 грн. судових витрат, та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення вимог скарги.
Визнати бездіяльність в.о. начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравцової Олени, що полягає у незнятті арешту з майна боржника - ОСОБА_1 , накладеного у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 від 21 лютого 2012 року, відкритого на підставі виконавчого листа № 2-743 від 20 січня 2012 року, виданого Подільським районним судом м. Києва про стягнення з неї на користь ПАТ КБ «Промекобанк» заборгованості за кредитом в розмірі 54 294,77 грн. та 662,95 грн. судових витрат, протиправною.
Зобов'язати в.о. начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравцову Олену зняти арешт з усього майна ОСОБА_1 , який накладено в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_4 від 21 лютого 2012 року, відкритого на підставі виконавчого листа № 2-743 від 20 січня 2012 року, виданого Подільським районним судом м. Києва про стягнення з неї на користь ПАТ КБ «Промекобанк» заборгованості за кредитом в розмірі 54 294,77 грн. та 662,95 грн. судових витрат.
Скасувати ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 26 червня 2023 року в частині вирішення вимог скарги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності в.о. начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравцової Олени, що полягає у незнятті арешту з майна боржника - ОСОБА_1 , накладеного у виконавчому провадженні НОМЕР_1 від 24 вересня 2009 року, відкритому на підставі постанови № 68 від 18 серпня 2009 року, виданої УПФУ в Подільському районі міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 1 700,00 грн., та закрити провадження у цій частині.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 18 жовтня 2023 року.
Суддя-доповідач
Судді