КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
справа №758/5202/22 Головуючий у 1 інстанції: Лещенко О.В.
провадження №22-ц/824/13680/2023 Головуючий суддя: Олійник В.І.
ПОСТАНОВА
Іменем України
10 жовтня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
Головуючого судді: Олійника В.І.,
суддів: Гаращенка Д.Р., Сушко Л.П.,
при секретарі: Качалабі О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Сенс Банк» на рішення Подільського районного суду м. Києва від 12 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про зобов'язання вчинити дії та здійснити реструктуризацію боргу за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, який обґрунтовував тим, що між ним та ПАТ «Альфа-Банк» 01 жовтня 2007 року було укладено кредитний договір № 800001990, за умовами якого позивач отримав кошти в сумі 303 000, 00 грн, що станом на 01.10.2007 було еквівалентно 60 000 доларів США.
Зазначені кошти пішли в рахунок погашення кредиту перед КБ «Надра» за придбання квартири АДРЕСА_1 . На виконання умов кредитного договору №800001990 від 01.10.2007 року позивач сплатив на користь банку 86 500 доларівСША.
При цьому, станом на 01.01.2014 року у позивача була відсутня заборгованість перед відповідачем за кредитним договором №800001990 від 01.10.2007 року, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитом від 07.02.2018 року.
В якості забезпечення виконання зобов'язань зазначена квартира була передана в іпотеку банку відповідно до договору іпотеки № 8000-1990-И від 01.10.2007 року.
Вказував, що 24.12.2021 року ОСОБА_1 подав до банку заяву про реструктуризацію заборгованості в порядку, визначеному п.7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» (з додатками), який надає позичальнику право на проведення реструктуризації зобов'язань за споживчим кредитом, наданим в іноземній валюті, оскільки кредитні правовідносини, які існують між сторонами підпадають під дію зазначеного Закону.
На момент подання заяви про реструктуризацію, предмет іпотеки, тобто житлове нерухоме майно використовувалось як місце постійного проживання позичальника та зазначає, що у нього відсутнє будь-яке інше житлове нерухоме майно, яке перебуває у його власності.
Тому,відповідно до положень вищезазначеного закону зобов'язання підлягають обов'язковій реструктуризації, а відтак, відмова відповідача є незаконною.
За наведених обставин позивач просив суд визнати протиправною (незаконною) відмову відповідача у проведенні реструктуризації зобов'язань позивача за кредитом у іноземній валюті і зобов'язати відповідача провести реструктуризацію відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» від 13.04.2021 року№1381-IX.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 12 червня 2023 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ПАТ «Альфа Банк» (з 30.11.2022 найменування змінено на «Sense Bank»), у нездійсненні реструктуризації заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 800001990 від 01.10.2007, укладеним між ПАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 , на підставі заяви ОСОБА_1 про проведення реструктуризації від 24 грудня 2021 року згідно пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII від 15.11.2016 року (на умовах та у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті від 13.04.2021 року №1381-IX).
Зобов'язано ПАТ «Альфа Банк» (з 30.11.2022 найменування змінено на «Sense Bank») провести реструктуризацію зобов'язань відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 800001990 від 01.10.2007 року, укладеним між ПАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 , на підставі заяви ОСОБА_1 про проведення реструктуризації від 24 грудня 2021 року згідно пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII від 15.11.2016 року (на умовах та у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті від 13.04.2021 року №1381-IX).
В апеляційній скарзі АТ «Сенс Банк» з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, яким відмовити у задоволенні позову.
Скарга обґрунтована тим, що у разі наявності на день набрання чинності п.п.3 п.7 Розділу 1V «Прикінцеві та перехідні положення «Закону України «Про споживче кредитування» реструктуризація зобов'язань, передбачених договором, здійснюється за заявою, що подається кредитору позичальником (особою, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) або його представником особисто або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох місяців з дня набрання чинності йим пунктом, крім випадків:
у разі наявності на день набрання чинності цим пунктом у суді відкритого провадження у справі, предметом спору в якій є права та обов'язки сторін за договором, щодо реструктуризації зобов'язань за яким подається заява, та/або права та обов'язки сторін за іпотечним договором, укладеним для забезпечення виконання передбачених цим договором зобов'язань, та/або договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержагеля, та відсутності рішення суду, що набрало законної сили, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливутримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду втакій справі.
У разі пропускупозичальником строків, зазначених у цьому підпунктікредитор звільняється відобов'язку проведення реструктуризації зобов'язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим пунком.
Також, оскільки судові процеси по справі № 758/1632/18 та № 758/2496/17 тривають та остаточного рішення судом не прийнято, тому проведення реструктуризації на даний час є неможливою.
Вказує, що судом першої інстанції у рішенні взагалі не надано мотивовану оцінку наведеному відповідачем аргументу про те,що наявність на день набрання чинності пунктом 7 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» - 23 квітня 2021 року у Подільському районному суді м. Києва відкритих проваджень у справі за позовом АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, та на час розгляду цієї справи відсутні рішення судів, що набрали законної сили, свідчить про існування між сторонами спору щодо прав та обов'язків сторін за договором, щодо реструктуризації зобов'язань за яким подається заява, а саме, кредитним договором №800001990 від 01.10.2007 року.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 - представник ОСОБА_1 просить відхилити апеляційну скаргу та залишити без змін оскаржуване рішення.
Вказує, що у ПАТ «Альфа-банк» 27 січня 2022 року були відсутні правові підстави звертатися із заявою про державну реєстрацію права власності на вказану квартиру за ПАТ «Альфа-банк». Тому, в подальшому 03 лютого 2022 року за заявою того ж самого ПАТ «Альфа-банк» було скасовано право власності ПАТ «Альфа-банк» на належну ОСОБА_1 квартиру, тобто, на момент першого та повторного звернення ОСОБА_1 до ПАТ «Альфа-банк» із заявами про реструктуризацію кредиту, зокрема, відповідно 27.12.2021 року (отримано ПАТ «Альфа-банк» - 28.12.2021 року), 23.06.2022 (отримано ПАТ «Альфа-банк» - 29.06.2022 року), на момент розгляду справи у місцевому суді і зараз на момент розгляду справи в апеляційному суді - спірна квартира (предмет іпотеки) перебуває у власності позивача ( ОСОБА_1 ), що підтверджуєтья Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 30.06.2022 року щодо права власності, інших речових прав, іпотеки, обтяжень за об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 .
Отже, ці обставини вказують на безпідставну відмову ПАТ «Альфа-банк» в проведенні реструктуризації кредиту.
Вказує, що цей судовий спір не впливав на можливість проведення реструктуризації.
Також, цей спір розглядався в суді за ініціативою заявника, тому звернення заявника із заявою про проведення реструктуризації вказувало, який шлях заявник обирав для реаліції законного механізму стосовно виходу зі спірної ситуації.
Зазначає, що зараз, судова справа №758/2496/17 вирішена Подільським районним судом і рішення в цій справі - 03.10.2022 року набрало законної сили, тому вирішена судова справа №758/2496/17 не може бути перепоною в проведенні законної реструктуризації кредиту.
Верховною Радою України прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» №1381-ІХ від 13.04.2021 року, який набрав законної сили 23.04.2021 року.
Даним законом внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», а саме, Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено п.7 згідно із Законом
№ 1381-ІХ від 13.04.2021 року.
Вказує, що відповідно до абз.2 п.п.3 п.7 Закону України «Про споживче кредитування» законодавець встановив два варіанти строків для позичальника на звернення до кредитора із заявою про реструктуризацію зобов'язань у випадку наявності у суді відкритого провадження у справі, предметом спору в якій є права та обов'язки сторін за договором, щодо реструктуризації зобов'язань за яким подається заява, та/або права та обов'язки сторін за іпотечним договором, укладеним для забезпечення виконання передбачених цим договором зобов'язань, та/або договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, та відсутності рішення суду, що набрало законної сили.
Заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності пунктом п.7 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування» або не пізніше двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду в такій справі.
Абзац 2 п.п.3 п.7 Закону України «Про споживче кредитування» встановлює позичальникові додатковий строк - до двох місяців на звернення із заявою про реструктуризацію і не обмежує його права на звернення із такою заявою у тримісячний термін з дня набрання чинності пунктом п.7 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування».
Відтак, відмова відповідача у задоволенні заяви про реструктуризацію зобов'язання є незаконною та порушує права позивача.
Оскільки, норма Закону України «Про споживче кредитування» щодо обов'язкової реструктуризації зобов'язань, передбачених договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті є нормою імперативною, а відповідач без достатньої правової підстави ухиляється від проведення реструктуризації, тому позовна вимога про зобов'язання провести реструктуризацію підлягає до задоволення.
З огляду на наведене, ОСОБА_1 , вимушений був звернутися до суду з позовною заявою до відповідача за захистом своїх прав на реструктуризацію кредиту.
Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки заяву про реструктуризацію зобов'язань за кредитом позивачем подано відповідачу (підписано) 24 грудня 2021 року (ця обставина визнана сторонами) і ОСОБА_1 на момент підписання заяви про реструктуризацію зобов'язань за кредитом мав у власності лише один об'єкт житлової нерухомості- квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та була придбана позивачем за кредитні кошти - позивачем було дотримано усіх вимог п.7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», у зв'язку з цим його заборгованість за кредитним договором №800001990 від 01.10.2007 року підлягала реструктуризації відповідно до п.7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».
Проте, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
За п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Судом встановлено, що 01.10.2007 року між позивачем та ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», укладено кредитний договір №800001990, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в сумі 60 000 доларів США зі сплатою процентів у розмірі 12,25 % річних, з кінцевим терміном повернення 01.10.2022 року.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 01.10.2007 між позивачем та ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», укладено іпотечний договір №800001990-И, предметом іпотеки за яким є квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Встановлено, що 24 грудня 2021 року позивач звернувся до ПАТ «Альфа-Банк» із заявою про проведення реструктуризації зобов'язань за кредитним договором №800001990 від 01.10.2007 року у порядку визначеному пунктом 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», що підтверджується описом вкладення рекомендованого поштового відправлення. Відправлення вручено адресату 27.12.2021 року.
Відповідно до листа АТ «Альфа-Банк» від 20.01.2022 року (вих. №05129-9.3) позивача повідомлено, що реструктуризація на даний час не може бути задоволена, оскільки АТ «Альфа-Банк» відповідно до норм чинного законодавства було звернуто стягнення на належне позивачу майно, а саме: квартиру за адресою АДРЕСА_2 . Також оскільки судові процеси по справі №758/1632/18 та № 758/2496/17 тривають та остаточного рішення судом не прийнято, тому проведення реструктуризації на даний час неможливе.
23 червня 2022 року позивач повторно надіслав на адресу відповідача заяву про проведення реструктуризації, яка була отримана відповідачем 29.06.2022 року.
26 липня 2022 року відповідачем за вихідним №32894-9.3 надіслано відповідь позивачу про відмову у проведенні реструктуризації з посиланням на ті ж підстави, що були зазначені у листі від 20.01.2022 за вихідним №05129-9.3. Відповідь отримано позивачем 02.08.2022 року, про що наявне повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.
Вважаючи відмову АТ «Альфа-Банк» у проведені реструктуризації кредитного договору протиправною позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Дана стаття визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
З урахуванням цих норм суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, виходячи із підстав позову та встановлених обставин, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог (повністю чи частково) або відмову в їх задоволенні.
Як встановлено судом, 13 квітня 2021 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» №1381-ІХ, який набрав чинності 23 квітня 2021 року.
Цим законом внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII від 15 листопада 2016 року, зокрема, розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 7, згідно якого зобов'язання позичальників за договорами про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, що відповідають зазначеним у цьому пункті критеріям (незалежно від дати укладення договору), підлягають обов'язковій реструктуризації на вимогу позичальника (особи, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) або його представника (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом:
1) обов'язковій реструктуризації підлягають зобов'язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті (далі у цьому пункті - договір), у разі:
наявності станом на день набрання чинності цим пунктом будь-якого непогашеного грошового зобов'язання (простроченого грошового зобов'язання та/або грошового зобов'язання, строк сплати якого не закінчився) перед кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя (заставодавця) у зв'язку з виконанням ним зобов'язань позичальника;
відсутності станом на 01 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов'язаний сплатити не пізніше 1 січня 2014 року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв'язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 1 січня 2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 01 січня 2014 року) у зв'язку з простроченням позичальником платежів), або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації;
2) виконання зобов'язань за договором забезпечено предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку» у вигляді майна, віднесеного до об'єктів житлового фонду (далі - житлове нерухоме майно), або об'єкта незавершеного житлового будівництва, або майнових прав на нього, або садового будинку, або земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а загальна площа такого нерухомого майна (об'єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, для житлового будинку - 250 квадратних метрів, для садового будинку - 250 квадратних метрів, для земельної ділянки - площі, визначеної пунктом "г" частини першої статті 121 Земельного кодексу України.
Крім того, вимагається виконання хоча б однієї з таких умов:
предмет іпотеки - житлове нерухоме майно використовується як місце постійного проживання позичальника або майнового поручителя (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
у власності позичальника або майнового поручителя, який є власником предмета іпотеки - об'єкта незавершеного житлового будівництва, відсутнє інше житлове нерухоме майно (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
предмет іпотеки - нерухоме житлове майно придбавалося повністю або частково за рахунок кредитних коштів, отриманих за договором, і умовами договору або іпотечного договору передбачено заборону реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою розташування житлового нерухомого майна, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
предметом іпотеки є земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, площа якого не перевищує 250 квадратних метрів, розташованого на зазначеній земельній ділянці, та житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
предметом іпотеки є садовий будинок, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
3) реструктуризація зобов'язань, передбачених договором, здійснюється за заявою, що подається кредитору позичальником (особою, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим пунктом, крім таких випадків:
у разі смерті позичальника (або особи, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) протягом строку, передбаченого абзацом першим цього підпункту, спадкоємець, до якого перейшли права та обов'язки позичальника, може подати заяву про проведення реструктуризації протягом двох місяців з дня одержання відповідного свідоцтва про право на спадщину;
у разі наявності на день набрання чинності цим пунктом у суді відкритого провадження у справі, предметом спору в якій є права та обов'язки сторін за договором, щодо реструктуризації зобов'язань за яким подається заява, та/або права та обов'язки сторін за іпотечним договором, укладеним для забезпечення виконання передбачених цим договором зобов'язань, та/або договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, та відсутності рішення суду, що набрало законної сили, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду в такій справі;
у разі залучення позичальника (особи, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) у встановленому законодавством порядку до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях у період, що припадає на тримісячний строк з дня набрання чинності цим пунктом, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня завершення такого залучення.
Крім того, у разі визнання судом поважними інших причин неподання заяви про проведення реструктуризації протягом тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом суд може встановити інший строк для подання заяви.
Якщо строк подання заяви про проведення реструктуризації пропущено позичальником з поважних причин (хвороба, перебування за межами території України тощо), кредитор за клопотанням позичальника має право подовжити строк подання заяви про проведення реструктуризації на два місяці.
У разі пропуску позичальником строків, зазначених у цьому підпункті, кредитор звільняється від обов'язку проведення реструктуризації зобов'язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим пунктом.
За змістом ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положеньч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 (пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).
На підставі вказаних вище норм матеріального права суд констатував, що подання позичальником заяви про реструктуризацію за наявності певних умов і дотримання порядку, встановленого пунктом 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», кореспондує обов'язок позикодавця провести реструктуризацію відповідного кредитного договору.
Суд першої інстанції вважав, що відповідач, відмовивши позивачу у реструктуризації заборгованості за кредитним договором № 800001990 від 01.10.2007 року, яка підлягала реструктуризації відповідно до п.7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» допустив протиправну та незаконну бездіяльність, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.
А так як норма Закону України «Про споживче кредитування» щодо обов'язкової реструктуризації зобов'язань, передбачених договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті є нормою імперативною, а відповідач без достатньої правової підстави ухиляється від проведення реструктуризації, то суд вважав, що позивачем обрано правильний (ефективний) спосіб захисту свого порушеного права і тому позовна вимога про зобов'язання провести реструктуризацію була задоволена судом
Проте, суд першої інстанції не звернув увагу на наступні обставини.
За змістом положень п.7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» зобов'язання позичальників за договорами про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, що відповідають зазначеним у цьому пункті критеріям (незалежно від дати укладення договору), підлягають обов'язковій реструктуризації на вимогу позичальника (особи, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) або його представника (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.
Згідно з п.п.1, 2 п.7 Розділу IV обов'язковій реструктуризації підлягають зобов'язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті (далі у цьому пункті - договір), у разі:
наявності станом на день набрання чинності цим пунктом будь-якого непогашеного грошового зобов'язання (простроченого грошового зобов'язання та/або грошового зобов'язання, строк сплати якого не закінчився) перед кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя (заставодавця) у зв'язку з виконанням ним зобов'язань позичальника;
відсутності станом на 01 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов'язаний сплатити не пізніше 01 січня 2014 року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв'язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 1 січня 2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 1 січня 2014 року) у зв'язку з простроченням позичальником платежів), або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації;
виконання зобов'язань за договором забезпечено предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку» у вигляді майна, віднесеного до об'єктів житлового фонду (далі - житлове нерухоме майно), або об'єкта незавершеного житлового будівництва, або майнових прав на нього, або садового будинку, або земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а загальна площа такого нерухомого майна (об'єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, для житлового будинку - 250 квадратних метрів, для садового будинку - 250 квадратних метрів, для земельної ділянки - площі, визначеної пунктом "г" частини першої статті 121 Земельного кодексу України.
Крім того, вимагається виконання хоча б однієї з таких умов:
предмет іпотеки - житлове нерухоме майно використовується як місце постійного проживання позичальника або майнового поручителя (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
у власності позичальника або майнового поручителя, який є власником предмета іпотеки - об'єкта незавершеного житлового будівництва, відсутнє інше житлове нерухоме майно (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
предмет іпотеки - нерухоме житлове майно придбавалося повністю або частково за рахунок кредитних коштів, отриманих за договором, і умовами договору або іпотечного договору передбачено заборону реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою розташування житлового нерухомого майна, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
Згідно з п.п.3 п.7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» реструктуризація зобов'язань, передбачених договором, здійснюється за заявою, що подається кредитору позичальником (особою, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим пунктом, крім таких випадків:
у разі наявності на день набрання чинності цим пунктом у суді відкритого провадження у справі, предметом спору в якій є права та обов'язки сторін за договором, щодо реструктуризації зобов'язань за яким подається заява, та/або права та обов'язки сторін за іпотечним договором, укладеним для забезпечення виконання передбачених цим договором зобов'язань, та/або договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержагеля, та відсутності рішення суду, що набрало законної сили, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду в такій справі.
Крім того, у разі визнання судом поважними інших причин неподання заяви про проведення реструктуризацій протягом тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом суд може встановити інший строк для подання заяви.
Якщо строк подання заяви про проведення реструктуризації пропущено позичальником з поважних причин (хвороба, перебування за межами території України тощо), кредитор за клопотанням позичальника має право подовжити строк подання заяви про проведення реструктуризації на два місяці.
У разі пропуску позичальником строків, зазначених у цьому підпункті, кредитор звільняється від обов'язку проведення реструктуризації зобов'язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим пунктом.
Так, у відзиві на позовну заяву, відповідачем було зазначено, що у провадженні Подільського районного суду м. Києва перебувають цивільні справи:
1) №758/1632/18 - за позовом Акціонерного товариства Сенс Банк до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Чергове судове засідання по справі призначено на 16.01.2024 року о 11:00 год. Рішення по справі не ухвалено.
2) №758/12073/16-ц - за позовом ПАТ Альфа-Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ Альфа-Банк про застосування наслідків удаваного правочину.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 04.05.2017 року зупинено провадження у справі № 758/12073/16-ц за первісним позовом ПАТ Альфа-Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ Альфа-Банк про застосування наслідків удаваного правочину до набрання законної сили рішенням Подільського районного суду м. Києва у справі №758/2496/17 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ Альфа-Банк про визнання недійсними додатків та доповнень до кредитного договору №800001990 від 01.10.2007 року.
Провадження по справі не поновлено та рішення не ухвалено.
24 грудня 2021 року позивач звернувся до АТ «Альфа-Банк» з заявою про проведення реструктуризації зобов'язань за кредитним договором № 800001990 від 01.10.2007 року у порядку, визначеному пунктом 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», що підтверджується описом вкладення рекомендованого поштового відправлення. Відправлення вручено адресату 27.12.2021 року.
Згідно листа АТ «Альфа-Банк» від 20.01.2022 (вихідний №05129-9.3) позивача повідомлено, що реструктуризація на даний час не може бути задоволена, оскільки АТ «Альфа-Банк» відповідно до норм чинного законодавства було звернуто стягнення на належне Позивачу майно, а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Також, оскільки судові процеси по справі № 758/1632/18 та № 758/2496/17 тривають та остаточного рішення судом не прийнято, тому проведення реструктуризації вважалось неможливим.
23 червня 2022 року позивач повторно надіслав на адресу відповідача заяву про проведення реструктуризації, яка була отримана відповідачем 29.06.2022 року.
26 липня 2022 року відповідачем за вихідним №32894-9.3 надіслано відповідь позивачу про відмову у проведенні реструктуризації з посиланням на ті ж підстави, що були зазначені у листі від 20.01.2022 (вихідний №05129-9.3). Відповідь отримано позивачем 02.08.2022 року, про що наявне повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.
Сама по собі вимога позичальника на підставі п.7 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» без дотримання порядку, встановленого цим пунктом, не є безумовною підставою для реструктуризації зобов'язання за договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, оскільки реструктуризація - це зміна істотних умов договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах з споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту з урахуванням інших вимог цього пункту.
Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 26 вересня 2022 року у справі №592/11862/21 (провадження № 61-7659св22)
Отже, були відсутні підстави для проведення реструктуризації зобов'язань за іпотечним кредитом.
З огляду на вищенаведене, дії АТ «Сенс Банк» при розгляді заяви позивача про проведення реструктуризації за кредитом були вчинені у повній відповідності до вимог Закону України «Про споживче кредитування», зокрема, п.7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», відтак, для визнання таких дій неправомірними у суду були відсутні передбачені законом підстави.
Відповідно до ст.ст.77-81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст.376 підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне рішення Подільського районного суду м. Києва від 12 червня 2023 року скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким в позові відмовити.
Також, в порядку ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» судовий збір у розмірі 1 362 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» задовольнити.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 12 червня 2023 року скасувати і ухвалити нове судове рішення.
В позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про зобов'язання вчинити дії та здійснити реструктуризацію боргу за кредитним договором відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (нова назва Акціонерне товариство «Сенс Банк») (код ЄДРПОУ 23494714) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 362 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 18 жовтня 2023 року.
Головуючий:
Судді: