ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 461/4678/23 пров. № А/857/14983/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.
з участю секретаря судового засідання Зінчук Ю.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Галицького районного суду міста Львова від 25 липня 2023 року, ухвалене суддею Юрківом О.Р. у Львові, у справі № 461/4678/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби України про скасування постанови про порушення митних правил,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, у якому просить суд змінити п. 2 постанови в.о. заступника начальника Управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Львівської митниці Кравченка Тараса Володимировича від 16.05.2023 року у справі про порушення митних правил № 0305/20900/23, в частині стягнення штрафу та накласти на позивача, за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 471 МК України, штраф в сумі 6025,80 грн.
Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 25 липня 2023 року позов задоволено.
Змінено п.2 постанови в.о. заступника начальника Управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Львівської митниці Кравченка Тараса Володимировича від 16.05.2023 року у справі про порушення митних правил № 0305/20900/23, в частині суми штрафу та вирішено накласти на ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 471 МК України 6025,80 грн. штрафу в дохід держави.
Стягнуто з Львівської митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 536,80 грн. судового збору за рахунок державних асигнувань.
Приймаючи це рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів факт порушення митних правил, передбачених ч. 2 ст. 471 МК України, а саме недекларування товарів, що переміщуються через державний кордон у сумі, яка визначена висновком експерта. Позивач надав докази, що вартість незадекларованого товару становить 511 євро (20086,18 грн.).
Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, який просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає те, що надав належні докази щодо вартості незадекларованого позивачем товару. Натомість наданий позивачем інвойс є неналежним доказом і жодним чином не спростовує висновок експерта.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що 27 березня 2023 року головний державний інспектор оперативного відділу УБК та ПМП Львівської митниці Яринич Андрій Ярославович в присутності позивача склав протокол про порушення митних правил № 0305/20900/23, а саме ч.2 ст.471 Митного кодексу України.
У протоколі зафіксовано те, що 27 березня 2023 року о 09:30 год. в зону митного контролю в напрямку в'їзд в Україну, смугою руху «червоний коридор» пункту пропуску «Краковець-Корчова» митного поста «Яворів» Львівської митниці заїхав транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ», модель «SPRINTER 316 CDI», р/н НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 . Перед початком митного контролю ОСОБА_1 було запропоновано заповнити митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, у якій він заявив про наявність в нього особистих речей та особистих продуктів харчування. За результатами митного огляду вказаного транспортного засобу, окрім задекларованих товарів, в багажному відділенні транспортного засобу було виявлено товар: - косметичні засоби для догляду за шкірою у кількості - 71 шт„ т.м: «a.g.e.stop SWITZERLAND», виробництво - Швейцарська Конфедерація, нові, термін придатності не порушено, які не було заявлено у поданих до митного контролю документах. Про наявність незадекларованого товару ОСОБА_1 в процесі декларування та усного опитування не заявив, тобто порушив ст. 257 Митного кодексу України. Таким чином, ОСОБА_1 переміщував через митний кордон України вищевказаний товар шляхом недекларування, тобто, не заявивши за встановленою формою про його наявність. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товарів шляхом недекларування, тобто не заявив за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений Митним кодексом України, про товари, які переміщуються громадянином через митний кордон України.
Того ж дня прийнята постанова про призначення експертизи в справі про порушення митних правил № 0305/20900/23, з метою встановлення вартості товару вилученого, згідно з переліком зазначеним у протоколі про порушення митних правил № 0305/20900/23 від 27.03.2023 року, проведення якої доручено Спеціалізованій лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби.
17.04.2023 року експертом Гуйтур О.О. Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби складено висновок № 142000-3301-0225, згідно із яким вартість незадекларованих товарів становить 177471 грн.
16 травня 2023 року відповідач прийняв постанову у справі про порушення митних правил № 0305/20900/23, на підставі якої позивача визнав винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.2 ст.471 Митного кодексу України, та наклав штраф, в розміром 30 відсотків вартості незадекларованих товарів, в сумі 53241,30 грн.
Цю постанову позивач оскаржив до суду.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до статті 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП), про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Абзацами 2-4 статті 256 КУпАП передбачено, що протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Апеляційний суд встановив те, що особа, відносно якої відповідач склав протокол про порушення митних правил була присутня при його складенні та надала пояснення що претензій до складання протоколу немає. З приводу незадекларованих товарів пояснив, що не знав, що наявність товарів, які потрібно декларувати. Примірник протоколу отримав 27.03.2023 року.
У протоколі про порушеннях митних правил зазначено, що розгляд справи буде проводитися 16.05.2023 року о 10 год. 30 хв.
Згідно із ч. 2 ст. 471 МК України, недекларування товарів (крім зазначених у частинах першій та/або третій цієї статті), що переміщуються через митний кордон України громадянами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 30 відсотків вартості цих товарів.
Відповідно до ч.1 ст.489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частино 1 статті 495 МК України передбачено, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Із змісту ч. 2 ст. 471 МК України слідує, що порушення передбачене цією нормою передбачає протиправну поведінку особи у формі умислу (прямого чи непрямого).
Позивач не заперечує свою вину у вчиненні цього правопорушення, а відповідач надав відповідні докази, з яких слідує, що позивач умисно незадекларував косметичні засоби догляду за шкірою, це зокрема, протокол про порушення митних правил, митну декларацію заповнену позивачем, акт про проведення огляду товарів, пояснення позивача, опис вилучених товарів, постанову про накладення адміністративного стягнення.
Позивач у адміністративному позові не погоджується із сумою штрафу та порядком визначення вартості незадекларованих товарів.
З цього приводу апеляційний суд зазначає наступне.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 515 Митного кодексу України, експертиза призначається, якщо для з'ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою.
Частиною 2 статті 515 Митного кодексу України, встановлено, що експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. Особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи.
Згідно з нормами ст. 516 Митного кодексу України, визнавши за необхідне проведення експертизи, посадова особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, виносить постанову, у якій визначаються підстави для призначення експертизи, прізвище експерта або найменування спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його відокремленого підрозділу чи іншої відповідної установи, в якій має проводитися експертиза. У цій же постанові ставляться конкретні питання, які мають бути вирішені під час проведення експертизи, а також визначаються матеріали, що передаються у розпорядження експерта.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 357 Митного кодексу України, дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених митним органом. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами.
Із наведених норм слідує, що експертиза для визначення вартості незадекларованих товарів проводиться в межах справи про адміністративне правопорушення і є доказом по справі. Така експертиза не є судовою експертизою, а тому на неї не поширюються вимоги, зокрема про попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Водночас, згідно із цими нормами, особа, яка притягається до відповідальності за порушення митних правил вправі провести незалежну експертизу за власний рахунок.
Тому, апеляційний суд відхиляє доводи позивача про те, що висновок експерта від 17.04.2023 року № 142000-3301-0225 є неналежним доказом у справі,
Також суд відхиляє наданий позивачем інвойс від 16.03.2023 року, як доказ вартості незадекларованих товарів з тих причин, що цей інвойс адресований іншій особі, немає власноручних підписів та печаток сторін, у ньому зазначена інша кількість товару ніж та, що не задекларував позивач, деякий товар відмінний від того, що не задекларував позивач, ціна товару у інвойсі вказана у швейцарських франках, а не євро, як вказав позивач.
На думку апеляційного суду, вказаний інвойс є неналежним доказом у справі, тому суд першої інстанції безпідставно взяв його до уваги.
Таким чином, постанова відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил є законною.
Цей висновок є підставою для відмови в задоволенні позову.
Згідно з частиною 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Зважаючи на те, що відповідач довів факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 471 МК України, постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил від 16.05.2023 року № 0305/20900/2 необхідно залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги відповідача є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову з вищевикладених мотивів.
Судові витрати новому розподілу не підлягають
Керуючись ч. 4 ст. 229, ст.ст. 286, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Львівської митниці задовольнити.
Рішення Галицького районного суду міста Львова від 25 липня 2023 року в справі 461/4678/23 скасувати та прийняти постанову, якою постанову в.о. заступника начальника Управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Львівської митниці Кравченка Тараса Володимировича від 16.05.2023 року у справі про порушення митних правил № 0305/20900/23 залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
Р. М. Шавель
Постанова складена 18.10.2023 року