ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 461/4563/23 пров. № А/857/12261/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Іщук Л. П.,
суддів - Обрізка І. М., Шинкар Т. І.,
за участю секретаря судового засідання - Доморадової Р.В.,
представника позивача - Соколовського І.О.,
представника відповідача - Веселівського А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Галицького районного суду м. Львова від 29 червня 2023 року, ухвалене головуючим суддею Мироненко Л.Д. у м. Львові, у справі №461/4563/23 за позовом ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до Львівської митниці про скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) - громадянин Республіки Польща, звернувся з адміністративним позовом до Львівської митниці, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Львівської митниці №0388/20900/23 від 16 травня 2023 року у справі про порушення митних правил.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.481 МК України, оскільки автомобіль Nissan Navara, номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 ввозився ним на територію України з метою подальшої передачі цього транспортного засобу громадянину України ОСОБА_3 безоплатно, в якості гуманітарної допомоги, Військовій частині НОМЕР_3 . Зазначає, що не володіє інформацією щодо особливостей митного оформлення транспортних засобів у митному режимі ввезення гуманітарної допомоги на момент такого ввезення, однак мав на меті за дорученням польської компанії Cerrad Sp. z о.о. забезпечити Сили Оборони України транспортним засобом у найшвидший спосіб.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 29 червня 2023 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, Львівська митниця подала апеляційну скаргу, в якій покликається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що 15.03.2022 року о 17:58:33 год. гр. Республіки Польща ОСОБА_1 ввіз на митну територію України через пункт пропуску "Грушів - Будомєж" митного поста "Грушів" Львівської митниці в режимі «тимчасового ввезення до 1 року» з метою «особистого користування» та не вивіз за межі митної території України у встановлений ч.І ст.380 МК України строк транспортний засіб Nissan Navara, номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 . Зазначає, що документів, що підтверджують факт аварії, дії непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, позивач не надав. Також вказав, що позивач при в'їзді в Україну вибрав інший коридор та не задекларував автомобіль в якості гуманітарної допомоги.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник скаржника під час апеляційного розгляду підтримав апеляційну скаргу.
Представник позивача у судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представників учасників справи, проаналізувавши письмові докази, що є в матеріалах справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції і визнається сторонами, згідно протоколу про порушення митних правил № 0388/20900/23 від 12 квітня 2023 року, 15.03.2022 року о 17:58:33 год. гр. Республіки Польща ОСОБА_1 ввіз на митну територію України через пункт пропуску "Грушів - Будомєж" митного поста "Грушів" Львівської митниці в режимі «тимчасового ввезення до 1 року» з метою «особистого користування» та не вивіз за межі митної території України у встановлений ч.1 ст.380 МК України строк транспортний засіб Nissan Navara 2006, VIN № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .
З листа компанії Cerrad Sp. z о.о. від 01 червня 2023 року вбачається, що дана компанія підтверджує, що уповноважила свого працівника ОСОБА_1 (фізична особа, громадянин Польщі, дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , закордонний паспорт номер НОМЕР_4 , виданий 15.12.2018, дійсний до 15.12.2028) в період дії воєнного стану в Україні на вивезення з території Польщі на територію України транспортного засобу, а саме, Nissan Navara 2006 р., номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , для безоплатної передачі цього транспортного засобу 13.03.2022 громадянину України ОСОБА_3 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий 12 жовтня 1999 року Галицьким РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області, РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), з метою подальшої передачі цього транспортного засобу ОСОБА_3 безоплатно, в якості гуманітарної допомоги Військовій частині НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ).
Згідно акту приймання-передачі транспортного засобу від 13.03.2022 року, ОСОБА_1 передав гр. України ОСОБА_3 транспортний засіб Nissan Navara 2006 р., номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 з метою подальшої передачі цього транспортного засобу ОСОБА_3 безоплатно, в якості гуманітарної допомоги Військовій частині НОМЕР_3 .
Відповідно до акту передавання-приймання гуманітарної допомоги № 3 від 19 березня 2022 року, ОСОБА_3 передав Військовій частині НОМЕР_3 гуманітарну допомогу, зокрема, автомобіль Nissan Navara 2006 р., номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , вартістю 36 000 польських злотих.
Довідкою Військової частини НОМЕР_3 від 22 червня 2023 року № 80, підтверджено факт отримання Військовою частиною 19.03.2022 року благодійної допомоги у вигляді автомобіля з підвищеною прохідністю Nissan Navara 2006 р., номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 від гр. ОСОБА_3 .
Постановою Львівської митниці № 0388/20900/23 від 16 травня 2023 року у справі про порушення митних правил громадянина Республіки Польща ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.481 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 85000 грн.
Не погодившись із постановою Львівської митниці № 0388/20900/23 від 16 травня 2023 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності у діях позивача складу порушення митних правил, передбаченого ст. 481 МК України.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
У частині 2 статті 19 КонституціїУкраїни та частині 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведені норми означають, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч. 1 ст. 486 МК України).
Відповідно ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ч.5 ст.481 МК України, перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на двадцять діб. але не більше ніж на тридцять діб - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Безпосереднім об'єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 481 МК України, є встановлений порядок переміщення транспортних засобів через митний кордон України.
Суб'єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на двадцять діб. але не більше ніж на тридцять діб.
За змістом статті 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Отже, зовнішній прояв винного, протиправного діяння, передбаченого статтею 481 МК України, обов'язково повинен поєднуватися з умислом суб'єкта на вчинення такого посягання на охоронювані законом суспільні відносини.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач ввіз на митну територію України транспортний засіб Nissan Navara 2006, VIN № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 для безоплатної передачі громадянину України ОСОБА_3 , з метою подальшої передачі цього транспортного засобу ОСОБА_3 безоплатно, в якості гуманітарної допомоги Військовій частині НОМЕР_3 , що підтверджується актом приймання-передачі транспортного засобу від 13.03.2022 року, актом передавання-приймання гуманітарної допомоги № 3 від 19.03.2022 та довідкою Військової частини НОМЕР_3 від 22 червня 2023 року № 80.
Дана обставина не спростовується відповідачем, відтак колегія суддів не приймає до уваги позицію митного органу, що ввезення даного транспортного засобу на територію України було для «особистого користування».
Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що транспортний засіб ввозився на митну територію України для допомоги Збройним Силам України в якості гуманітарної допомоги, відтак у діях позивача відсутній умисел на вчинення протиправних дій, що є обов'язковим елементом суб'єктивної сторони порушення митних правил, за які передбачена відповідальність за ст. 481 МК України, що свідчить про протиправність оскаржуваної постанови.
Згідно ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на те, що позивачем надано належні та допустимі докази, які підтверджують, що транспортний засіб Nissan Navara 2006, VIN № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 було ввезено на територію України як гуманітарну допомогу, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність у діях позивача складу правопорушення, передбаченого ст. 481 МК України.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що оскаржувана постанова винесена без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 531 Митного кодексу України підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду.
В наведеній нормі законодавцем чітко закріплено обов'язок органу доходів і зборів вручити (надіслати) особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, примірник протоколу про порушення митних правил, в якому, крім іншого, зазначаються час та місце розгляду справи про порушення митних правил, а у випадку неповідомлення зазначеної інформації під час вручення протоколу - проінформувати поштовим відправленням з повідомленням про вручення.
При цьому, за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, справа про таке порушення може бути розглянута лише в разі, якщо є докази її своєчасного повідомлення про місце і час розгляду справи та від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного суду, наведеній у постановах від 29.08.2019 року у справі № 461/7815/16-а, від 26.01.2021 р. у справі № 444/1667/16-а, від 06.02.2020 року у справі № 679/2278/15-а, та є обов'язковими для застосування судами.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є громадянином Республіки Польща, 12.05.2023 уклав договір про надання правової допомоги з Адвокатським об'єднанням «Едвайс Груп».
Представником позивача 15.05.2023 засобами електронного зв'язку було надіслано клопотання про перенесення розгляду справи про порушення митних правил, який був призначений на 16.05.2023 о 09:00.
Клопотання про перенесення розгляду справи було доставлено Львівській митниці на офіційну електронну адресу 15.05.2023 о 19:15 (а.с. 12), відтак станом на час розгляду справи про порушення митних правил у митного органу було наявне клопотання про перенесення розгляду справи.
Отже, з огляду на той факт, що особа яка притягається до відповідальності є громадянином Республіки Польща, не проживає на території України, митний орган мав можливість відкласти розгляд справи з метою забезпечення права позивача на належну правову допомогу, однак не вжив таких заходів, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 531 Митного кодексу України є самостійною підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил.
При обґрунтуванні цієї постанови апеляційним судом також враховується п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно якого обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й відрізних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або порушення норм процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 286, 272, 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 29 червня 2023 року у справі №461/4563/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді І. М. Обрізко
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 18 жовтня 2023 року