ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 120/8125/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маслоід Олена Степанівна
Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.
17 жовтня 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Капустинського М.М. Ватаманюка Р.В. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Надольної М.С.,
представника позивача: Ладуби В.Ю.,
представника відповідача: Сінгаєвської О.М..
третьої особи: Довганича М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального упраління Міністерства юстиції (м. Київ), за участі третьої особи ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
в червні 2023 року Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області звернулось з до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального упраління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального упраління Міністерства юстиції (м. Київ) Сінгаєвської О.М. про накладення штрафу за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні за №71750765 від 02.06.2023 року в сумі 5100 грн.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11 липня 2023 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.
Представник відповідача просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Третя особа - ОСОБА_1 просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням суду №120/10790/22 від 13.03.2023 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром (у тому числі з урахуванням її індексації) з 01.04.2019 року та зобов'язано пенсійний орган перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром (у тому числі з урахуванням індексації) з 01.04.2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення суду видано виконавчий лист, який стягувачем пред'явлено до виконання та на підставі якого державним виконавцем відкрите виконавче провадження ВП№71750765 (постанова від 08.05.2023).
24.05.2023 року ОСОБА_1 подано заяву, в якій зазначено, що при перерахунку та виплаті пенсії позивачем не враховано збільшення пенсії за рахунок видів підвищень або надбавок до пенсії (бойові дії в інших країнах, особливі заслуги), що зростали після 01.04.2019 року відповідно до збільшення прожиткового мінімуму; не врахована індексація базового ОСНП 2022 року та 2023 року. Відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років від 01.05.2023 підсумок пенсії з надбавками становить 36 085,91 грн, однак з урахуванням максимального розміру пенсії - 30 140,05 грн.
3 огляду на викладене, на адресу позивача надіслано вимогу державного виконавця від 26.05.2023 року щодо надання підтвердження про повне та фактичне виконання рішення суду.
Листом від 30.05.2023 року позивач повідомив відповідача, що рішенням суду у справі №120/10790/22 надавалась оцінка спірним правовідносинам щодо виплати пенсії ОСОБА_1 без врахування вимог щодо обмеження її максимальним розміром саме з 01.04.2019 року, тобто предметом розгляду у даній справі були правовідносини, які існували на момент розгляду справи по суті. Розмір виплачуваної пенсії в судовому рішенні не встановлювався. Стягувач не вирішував в судовому порядку питання щодо виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром в подальшому. Отже, позивач вважає, що виплата ОСОБА_1 пенсії в розмірі 30 140, 05 грн. відповідає вимогам чинного законодавства та узгоджується з ухваленим рішенням по справі №120/10790/22.
02.06.2023, в межах вказаного виконавчого провадження ВП № 71750765 державним виконавцем винесено постанову, якою за невиконання рішення суду без поважних причин накладено на боржника штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн.
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся із позовом до суду.
Оцінюючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, та доводи апеляційної скарги, суд враховує наступне.
Відповідно до п.9 ч.2 ст.129 Конституції України обов'язковість судового рішення є однією із основних засад судочинства.
Згідно зі ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Частинами 2 та 3 ст.14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 №1404-VІІІ (далі-Закон № 1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону № 1404-VІІІ визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачені цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусовою виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Стаття 63 Закону № 1404-VIIІ встановлює порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню,- протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії визначена положеннями ст.75 Закону №1404-VIII.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 75 Закону №1404-VIII у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що законодавство встановлює відповідальність боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання за невиконання рішення, а саме: накладення штрафу, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Водночас для накладення зазначеного штрафу, законодавство передбачає установлення невиконання судового рішення без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Отже, невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин тягне за собою наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження".
Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Так, згідно з обставинами справи рішенням суду в адміністративній справі №120/10790/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром (у тому числі з урахуванням індексації) з 01.04.2019 року, з урахуванням виплачених сум.
Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у своєму листі від 17.05.2023 про виконання рішення суду згідно з ВП 71750765, адресованому Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області, повідомив про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30140,05 грн. станом на 01.04.2019 р. та нарахування коштів в сумі 595 582,45 грн. за період з 01.04.2019 по 30.04.2023 року (а.с.7-8).
Водночас відповідно до розрахунку пенсії від 01.05.2023 згідно з пенсійною справою ХЛ 60312 ОСОБА_1 розмір пенсії з урахуванням її індексації та без застосування обмеження пенсії максимальним розміром, як це встановлено рішенням суду в адміністративній справі №120/10790/22, становитиме 36085,91 грн. (а.с.43). З вказаного розрахунку судом першої інстанції встановлено та не заперечується органом Пенсійного фонду України, ОСОБА_1 до виплати призначено пенсію саме в сумі 30140,05 грн., тобто в розмірі, визначеному боржником станом на 01.04.2019 р.
Саме ці обставини взяв до уваги державний виконавець, оцінюючи наявність підстав для застосування передбаченого Законом України "Про виконавче провадження" штрафу за невиконання судового рішення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги про посилання позивача на оцінку судом спірних правовідносин саме з 01.04.2019 р. щодо їх обґрунтованості, колегія апеляційного суду вважає їх помилковими, оскільки задовольняючи позовні вимоги у справі за позовом ОСОБА_1 про перерахунок та виплату пенсії, суд визначив і період захисту порушеного права, починаючи з 01.04.2019 р. Крім того, пенсія є періодичною виплатою, а її розмір може зазнавати змін в порядку та на умовах, визначених законом.
Таким чином, відповідач у справі правильно визначив порушення позивачем порядку виконання судового рішення у виконавчому провадженні №71750765 на користь стягувача та обґрунтовано встановив наявність підстав для застосування відповідальності за неповне виконання рішення суду.
Вищенаведене свідчить про врахування відповідачем усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення про накладення штрафу, дотримання порядку та умов його застосування, а отже правомірність винесеної державним виконавцем постанови про накладення штрафу в сумі 5100 грн. від 02.06.2023 року по ВП №71750765.
Колегія суддів також враховує, що судове рішення підлягає виконанню у спосіб та порядку, визначені таким рішенням. Якщо судове рішення є незрозумілим сторонам у справі або державному виконавцю останні наділені правом на звернення до суду з відповідною заявою в порядку визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зміна чи встановлення способу та порядку виконання судового рішення можлива виключно в порядку визначеному статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Водночас, відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено пунктом 1 статті 1 Першого протоколу. Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції.
Колегія суддів враховує, що невиконання в повному обсязі рішення судів, які набрали законної сили щодо пенсійних виплат, позбавляють осіб права отримати заборгованість з перерахованої (нарахованої) пенсії на виконання рішень судів, що в свою чергу, позбавляє їх гарантованого Конституцією України права на соціальний та судовий захист в повному обсязі.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
З огляду на встановлені в справі обставини та керуючись положеннями чинного законодавства колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що обов'язок виконання рішення суду позивачем не дотримано, у зв'язку з чим державний виконавець постановою від 08.05.2023 ВП №71750765 правомірно застосував штраф до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у розмірі 5100,00 грн.
Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.328 КАС України.
Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 18 жовтня 2023 року.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Капустинський М.М. Ватаманюк Р.В.