ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/11480/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
18 жовтня 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 травня 2023 року (ухвалене в м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 травня 2023 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Хмельницькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09.08. 2023 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
29.08.2023 року до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що 21.07.2022 товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" сплатило частину чистого прибутку в сумі 1000000,00 грн., відповідно до платіжного доручення № 1154 від 21.07.2022 та вказало призначення платежу;140;238331376; частина чистого прибутку за 4 квартал 2021 року без ПДВ.
Позивач звернувся з листом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, щодо надання інформації відносно періодів у які зараховано кошти, сплачені платником податків.
Відповідач листом від 15.08.2022 № 9780/6/22-01-04-06-12 зазначив, що вказана сума зарахована у погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення: по розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, №9335042933 від 28.02.2020 в сумі 617768,52 грн. та по розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями №9101756950 від 12.05.2020 в сумі 382231,48 грн.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, щодо зарахування коштів у розмірі 1000000,00 грн. в рахунок погашення податкового боргу, оскільки у позивача не міг утворитись податковий борг, і зарахування коштів у рахунок погашення податкового боргу за період з 28.02.2020 по 12.05.2020 по платежу частина чистого прибутку позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, узгодженою сумою грошового зобов'язання є сума податкового та/або грошового зобов'язання, самостійно обчислена платником податків, яку він зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
З матеріалів справи встановлено, що у позивача податковий борг, який виник у зв'язку з несплатою товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" самостійно визначених грошових зобов'язань згідно "Розрахунків з частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями" № 9335042933 від 28.02.2020, № 9101756950 від 12.05.2020 відсутній.
Враховуючи те, що період формування грошових зобов'язань з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань) з 28.02.2020 по 12.05.2020, суд зазначає, що для з'ясування правомірності дій відповідача з зарахування сплачених сум, у погашення податкового боргу, за документами: Розрахунків з частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями" № 9335042933 від 28.02.2020, № 9101756950 від 12.05.2020, слід застосувати законодавство чинне на момент виникнення зобов'язань зі сплати частини чистого прибутку (доходу).
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" № 466-ІХ (надалі - Закон № 466-ІХ), зазначено що розрахунки (у тому числі розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), які подаються до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства що контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації.
Із пункту 1 розділу II Прикінцеві положення Закону № 466-ІХ, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Офіційне опублікування Закону № 466-ІХ відбулось 22.05.2020 у випуску № 84 Голосу України. Таким чином, зміни до пункту 46.1 статті 46 ПК України, на які посилається відповідач вступили в силу наступного дня після офіційного опублікування Закону № 466-ІХ - а саме, 23.05.2020.
Згідно Розрахунків з частини чистого прибутку (доходу) встановлено, що зобов'язання виникли в період з 28.02.2020 по 12.05.2020.
Відповідно до статей 9 та 10 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення грошових зобов'язань позивача зі сплати частини чистого прибутку (доходу)) визначено вичерпний перелік загальнодержавних і місцевих податків і зборів, серед яких відсутній такий вид податку (збору) як "частина чистого прибутку (доходу)".
Податковий борг відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення грошових зобов'язань зі сплати частини чистого прибутку (доходу)) - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого зобов'язання.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення грошових зобов'язань зі сплати частини чистого прибутку (доходу)) грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення грошових зобов'язань зі сплати частини чистого прибутку (доходу)) визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Тому, враховуючи нормативні визначення вищевказаних понять (грошове зобов'язання, податкове зобов'язання), частина чистого прибутку не відносилась до податкових платежів, у розумінні норм ПК України в редакції чинній на момент виникнення грошових зобов'язань позивача зі сплати частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань.
Вказаний платіж не був віднесений ні до загальнодержавних податків та зборів, ні до місцевих податків, а тому зобов'язання зі сплати частини чистого прибутку не могло вважатися податковим боргом.
Отже, частина чистого прибутку не є податковим платежем, у розумінні норм ПК України. Цей платіж, хоча і є обов'язковим, але не віднесений ні до загальнодержавних податків та зборів, ні до місцевих податків. Покладення на контролюючі органи повноважень щодо обліку таких платежів не змінює правової природи такого платежу.
Частина прибутку (доходу), що сплачується до державного бюджету державними підприємствами", - хоча і є обов'язковим до сплати цими підприємствами, останній не включено до переліку загальнодержавних чи місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів), визначеного статями 9 та 10 Податкового кодексу України, а тому вказаний платіж не є податковим платежем.
Отже, застосування відповідачем положень ПК України, яке вступило в силу 23.05.2020, до зобов'язань, що виникли до 12.05.2020 є порушенням статті 58 Конституції України.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.10.2022 у справі №560/8369/22, яке набрало законної сили 23.01.2023, встановлений факт відсутності податкового боргу позивача зі сплати частини чистого прибутку до 28.04.2020.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки у позивача відсутній податковий борг з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань то й застосування пункту 87.9 статті 87 ПК України, до цієї заборгованості є протиправним.
При цьому, належним зарахуванням коштів в даному випадку за призначенням визначеним платником податків, або у разі наявності у платника податків податкового боргу, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, зважаючи на вище викладене по частині чистого прибутку в період з 23.05.2020.
Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії контролюючого органу щодо зарахування 1000000,00 грн. для погашення податкового боргу за документами № 9335042933 від 28.02.2020, № 9101756950 від 12.05.2020 протиправними.
У зв'язку з чим, належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов'язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника податків товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" зарахувавши 1000000,00 грн. в період з 23.05.2020, а також виключити дані з інтегрованих карток платника податків товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" про податковий борг з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань за документами: Розрахунків з частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями" № 9101756950 від 12.05.2020.
Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції викладено достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні правові норми і неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права в ході апеляційного розгляду справи не виявлено, а відтак підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 травня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Біла Л.М. Матохнюк Д.Б.