ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 600/499/23-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк О.П.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
18 жовтня 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року (ухвалене в м. Чернівці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Позивач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07 серпня 2023, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, який займається наступними видами економічної діяльності: 46.13. Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами (основний); 16.23 виробництво інших дерев'яних будівельний конструкцій і столярних виробів; 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 56.23 постачання інших готових страв; 56.21 постачання готових страв для подій; 56.10 діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна про реєстрацію права власності ОСОБА_1 володіє об'єктом нерухомого майна - житловим будинком та іншими спорудами, за адресою АДРЕСА_1 . Згідно опису об'єкта до вказаних будівель належить: реконструкція гаража з прибудовою під житловий будинок літ.Б1, загальною площею 156,2 кв.м., житловою площею 49.2 кв.м., гараж літ.В, загальною площею 181,04 кв.м., сарай літ.Г, загальною площею 74,4 кв.м., літня кухня літ.Д., загальною площею 23,40 кв.м., гараж позначений в плані літ АІ, загальною площею 309,45 кв.м.
Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням форми «Ф» від 22 вересня 2022 року №1382100-2409-2405 ОСОБА_1 визначено суми податкового зобов'язання у розмірі 33933,88 грн за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості».
Згідно з розрахунком податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період - 2021 рік, по об'єктах оподаткування, які належить ОСОБА_1 , сума податку у розмірі 33933,88 грн за житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , була розрахована податковим органом, виходячи із загальної площі вказаного об'єкта 744,49 кв. м.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 22 вересня 2022 року №1382100-2409-2405 протиправним, позивач звернувся до суду для його скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.
Питання сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, врегульовані статтею 266 Податкового кодексу України.
Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1. статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2. статті 266 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Згідно із підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3. статті 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4. статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5. статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Згідно із підпунктом 266.7.1 пункту 266.7. статті 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку; б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості;. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Відповідно до підпункту 266.7.1-1 пункту 266.7. статті 266 Податкового кодексу України за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" підпункту 266.7.1 цього пункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване податкове зобов'язання визначено позивачу відповідачем у зв'язку з тим, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на житловий будинок з іншими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2021 рік, по об'єктах оподаткування, які належить ОСОБА_1 , сума податку у розмірі 33933,88 грн за житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , була розрахована, виходячи із загальної площі вказаного об'єкта 744,49 кв. м.
Колегія суддів звертає увагу, що при обчисленні загальної площі об'єкту оподаткування відповідач брав до уваги відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (витяг №263271437 від 25.06.2021 року).
Досліджуючи матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №263271437 від 25.06.2021 року зазначено розмір загальної площі житлового будинку (реконструкція гаража з прибудовою під житловий будинок), що становить 156,2 кв.м, а також загальні площі інших споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .
Загальна площа житлового будинку, а саме 156,2 кв.м., підтверджується також і Технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями або спорудами виготовленого 14 вересня 2020 року.
Колегія суддів наголошує, що у вказаному вище витягу відсутня інформація про те, що розмір загальної площі житлової нерухомості за вказаною вище адресою належної ОСОБА_1 на праві власності, й відносно якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, становить саме 744,45 кв.м. Натомість, площа будинку у вказаному розмірі є загальною, тобто з урахуванням площ інших споруд.
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо безпідставності врахування відповідачем загальної площі належного позивачу на праві власності нерухомого майна (744,45 кв. м.), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів вважає, що відповідачем помилково обчислено спірне податкове зобов'язання саме у розмірі 33933,88 грн (за податковий період 2021 року).
На переконання суду, при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем помилково було застосовано положення підпункту 266.7.1-1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України й при обчисленні спірного податкового зобов'язання безпідставно взято до уваги саме загальну площу нерухомого майна - 744,45 кв. м, при тому, що загальна площа належної позивачу житлової нерухомості становить 156,2 кв. м, що вбачається із матеріалів справи.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 22 вересня 2022 року №1382100-2409-2405, яким позивачу безпідставно визначено суму податкового зобов'язання саме у розмірі 33933,88 грн за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості».
Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції викладено достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні правові норми і неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права в ході апеляційного розгляду справи не виявлено, а відтак підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Біла Л.М. Матохнюк Д.Б.