ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 761/2763/23 Суддя (судді) першої інстанції: Сіромашенко Н.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 27 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов у справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі,
ВСТАНОВИЛА
Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив визнати протиправними та скасувати постанови у справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, серії АА №00002523 від 12.12.2022 та серії АА №00002536 від 13.12.2022.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 27 липня 2023 року позов задоволено.
Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що допущення позивачем руху транспортних засобів із перевищенням нормативних параметрів, зазначених у п.22.5 ПДР України зафіксовано належним чином, а спірні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складені правомірно та у відповідності до норм законодавства, а постанова Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 та Методика виконання вимірювань МВВ №1-337-03.07.08 не підлягають застосуванню під час габаритно-вагового контролю на автоматичних пунктах.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що строк дії повірки технічного засобу, яким виконувалась фіксація правопорушень закінчився, неможливо встановити, яким чином уповноважена особа дійшла висновку про перевищення нормативів навантаження, а напівпричепи-цистерни підлягають зважуванню виключно в статичному режимі, що передбачено п.11 Методики виконання вимірювань МВВ №1-337-03.07.08.
Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, введення в Україні воєнного стану, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, 14.10.2022 року о 18 год. 12 хв., за адресою Н-03 Житомир-Чернівці, км 246+654, в автоматичному режимі зафіксовано транспортний засіб MAN 18.463 д.н.з. НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р року № 1306: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 6,5 % (0,749 тон), зафіксовано навантаження на одинарну вісь 12248,88 кг при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 тон, за результатами чого старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченко В.О. винесено постанову серії АА №00002523 від 12.12.2022 року, якою відповідальну особу - ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн (а.с.13).
Також, 15.10.2022 року о 12 год. 00 хв., за адресою М-04, км 186+337, Дніпропетровська обл., в автоматичному режимі зафіксовано транспортний засіб DAF FT CF 75.360 д.н.з. НОМЕР_2 із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р року № 1306: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 7,3 % (0,846 тон), зафіксовано навантаження на одинарну вісь 12346,32 кг при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 тон, за результатами чого старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченко В.О. винесено постанову серії АА №000025363 від 13.12.2022 року, якою відповідальну особу - ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн (а.с.14).
Вважаючи вказані постанови протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що Методика виконання вимірювань МВВ №1-337-03.07.08 передбачає, що вагові параметри ТЗ, що перевозять наливні вантажі визначаються виключно у статичному режимі, а постанови у справі про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, не в повній мірі відповідають вимогам Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі.
За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про автомобільний транспорт», який визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.2 ст.49 Закону України «Про автомобільний транспорт» водій транспортного засобу зобов'язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
Частиною 1 ст.60 наведеного Закону передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
Згідно з п.5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 затверджено Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, відповідно до п.4 яких рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Відповідно до п.3 вказаних Правил транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, визначено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують, зокрема, навантаження на одинарну вісь на автомобільних дорогах державного значення - 11,5 тон.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174 затверджено Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, який, відповідно до п.1 Порядку, визначає механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі.
В силу п.16 наведеного Порядку посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли.
У п.2 зазначеного Порядку наведено визначення, за яким інформаційний файл - упорядкована сукупність відомостей про транспортний засіб, відповідальну особу, визначену статтею 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та метаданих, сформованих автоматичним пунктом.
Згідно з п.7-8 Порядку №1174 фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.
Вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 163.
Відповідно до п. 12 Порядку №1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Відповідно до ч.2 ст.132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі, зокрема, п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно.
З наявної в матеріалах справи постанови серії АА №00002523 від 12.12.2022 (а.с.13) вбачається, що адміністративне правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі технічним засобом WIM 14, в той же час, вона містить інформацію щодо результатів зважування транспортного засобу MAN 18.463, д.н.з. НОМЕР_3 з урахуванням похибки, в тому числі встановлено факт навантаження на одинарну вісь 12248,88 кг, що перевищує нормативний параметр навантаження на одинарну вісь на 6,5% (0,749 тон).
Відповідно до постанови серії АА №00002536 від 13.12.2022 (а.с.14), адміністративне правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі технічним засобом WIM 20, в той же час, вона містить інформацію щодо результатів зважування транспортного засобу DAF FT CF 75.360, д.н.з. НОМЕР_2 з урахуванням похибки, в тому числі встановлено факт навантаження на одинарну вісь 12346,32 кг, що перевищує нормативний параметр навантаження на одинарну вісь на 7,3% (0,846 тон).
Позивач зазначає, що строки дії свідоцтва про повірку технічних засобів WIM 14 та WIM 20 завершилися 16.06.2022 та 22.07.2022 відповідно, про що вказано в оскаржуваних постановах.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що станом на момент виникнення спірних правовідносин була чинна постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 №412, якою установлено, що позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.
Отже, враховуючи, що строк дії повірки технічних засобів WIM 14 та WIM 20 завершувався в період дії воєнного стану то, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 №412, колегія суддів відхиляє посилання позивача на неналежність відповідних засобів фіксації допущення позивачем руху транспортних засобів із перевищенням нормативних параметрів.
Таким чином, фіксація правопорушення відбулась у визначений законодавством спосіб за допомогою використання Автоматизованої системи зважування ТЗ в русі WIM 14 та WIM 20, якими зафіксовано перевищення вагових обмежень, а саме навантаження на одинарну вісь, перевищення зафіксовано в межах від 5% до 10%, що свідчить про вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.132-1 КУпАП.
У своїй апеляційній скарзі позивач стверджує про не об'єктивність проведеного вимірювання ваги транспортного засобу, оскільки здійснювалось перевезення рідкого вантажу у цистерні, який слід зважувати лише в статичному режимі.
Однак колегія суддів відхиляє зазначені посилання апелянта, оскільки переміщення рідкого вантажу під час руху транспортного засобу не є тією обставиною, яка може звільнити від визначеної законодавством адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення. Крім того, перевізник має вчиняти відповідні дії, зокрема щодо закріплення вантажу, або вжиття інших заходів, які б унеможливлювали зміщення вантажу, з метою не допущення перевищення допустимого навантаження на окрему ось транспортного засобу.
Також, колегія суддів звертає увагу, що переміщення вантажу під час руху є неприпустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу, що є загрозою для безпеки дорожнього руху.
Завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов'язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 по справі №814/1460/16.
Доводи апелянта про не зазначення в оскаржуваній постанові окремих відомостей, що передбачені Додатком 1 до Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року №512, відхиляються судом, оскільки відсутність окремих відомостей в оскаржуваній постанові не спростовує факт встановленого Автоматизованою системою зважування ТЗ в русі WIM перевищення нормативних параметрів навантаження на осі при перевезення вантажу, що встановлені п. 22.5 Правил дорожнього руху.
Зі змісту оскаржуваних постанов вбачається, що в них наявні відомості про найменування органу та посадової особи, які винесли постанови, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, повну масу транспортного засобу, навантаження на осі.
Таким чином, зміст оскаржуваної постанови відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, постанова містить усі передбачені положеннями ст.283 КУпАП обов'язкові відомості щодо події правопорушення, суб'єкта адміністративної відповідальності, накладеного стягнення та порядку його сплати, а також порядку ознайомлення та оскарження постанови, а також інші обов'язкові відомості, визначені ст.283 КУпАП та Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року №512, підписана шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки.
Колегія суддів зазначає, що події та склад адміністративних правопорушень належним чином встановлені та відображені у оскаржуваних постановах, а також підтверджуються: фотографіями транспортного засобу та державних номерних знаків, здійсненими у момент фіксації транспортного засобу в момент проїзду через автоматичний пункт; та/або відеозаписом руху транспортного засобу через автоматичний пункт.
Вказані докази також містяться на офіційному веб-сайті Укртрансбезпеки у мережі Інтернет за наступними посиланнями: https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/АА000002523/ та https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/АА000002536/. Посилання на веб-сайт в мережі Інтернет міститься в оскаржуваних постановах. Так само, оскаржувані постанови містять ідентифікатори доступу до веб-сайту.
Щодо посилання позивача на Методику виконання вимірювань МВВ №1-337-03.07.08, розроблену ДП «Служба міжнародних автомобільних перевезень», Відділом вагового господарства та стандартизації Управління вагового господарства, стандартизації та тахографів, затверджену наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.07.2008 № 337, то суд зазначає увагу що наведена методика не належить до нормативно-правових актів та не відміняє встановлену п.22.5 ПДР України заборону руху транспортних засобів при перевищенні нормативних параметрів і не може мати наслідком звільнення від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП.
Крім того, відповідно до п.1 «Сфера застосування» вказаної Методики, цей документ встановлює методику виконання вимірювань вагових параметрів транспортних засобів при здійсненні контролю вагових параметрів ТЗ, а саме маси кожної навантаженої осі і загальної маси ТЗ, на пунктах вагового контролю на державному кордоні України та інших об'єктах ДП «СМАП».
Отже, положення вказаної Методики не підлягають застосуванню при фіксації перевищення нормативних вагових параметрів транспортних засобів в автоматичному режимі.
Також колегія суддів зазначає, що в силу абз.2 п.1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879, дія цього Порядку не застосовується під час габаритно-вагового контролю на автоматичних пунктах.
Таким чином, суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин норми постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879, оскільки фіксація перевищення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів відбулась саме в автоматичному режимі.
З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів доходить висновку щодо правомірності спірних постанов серії АА №00002523 від 12.12.2022 та серії АА №00002536 від 13.12.2022 про накладення на позивача адміністративних стягнень у вигляді штрафу в результаті перевищення нормативних параметрів навантаження на осі при перевезення вантажу, що є адміністративним правопорушенням, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.132-1 КУпАП. Адміністративні стягнення накладені уповноваженою особою, за наявності складу адміністративного правопорушення та в межах встановленої законодавством санкції, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, призвели до неправильного вирішення справи, внаслідок чого колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції із прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
В силу ч.3 ст.272 КАС України судове рішення суду апеляційної інстанції у даній справі не може бути оскаржене.
Керуючись ст.243, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 27 липня 2023 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Текст постанови виготовлено 19 жовтня 2023 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
А.Ю.Кучма