МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2023 р. справа № 400/5506/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачівГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012,
провизнання бездіяльності протиправною, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - відповідач 1) та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (надалі - відповідач 2), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо незарахування до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 з 11.05.1992 року по 30.08.1999 року на посаді старшого налагоджувальника 6 розряду в Миколаївському обласному спеціалізованому госпрозрахунковому монтажно-пусконалагоджувальному управлінні СПО "Ремтехенергомонтажналадка";
- скасувати рішення відповідача 2 про відмову в призначенні пенсії за віком № 143250013586 від 28.09.2022 року;
- зобов'язати відповідача 1 повторно розглянути заяву про призначення пенсії та зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на посаді старшого налагоджувальника 6 розряду в Миколаївському обласному спеціалізованому госпрозрахунковому монтажно-пусконалагоджувальному управлінні СПО "Ремтехенергомонтажналадка" з 11.05.1992 року по 30.08.1999 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що йому відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки до страхового стажу не зараховано період роботи з 11.05.1992 року по 30.08.1999 року. Відмову зарахувати стаж обґрунтовано тим, що в трудовій книжці відсутній запис про назву підприємства.
Відповідач 2 надав відзив, в якому просив в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що до страхового стажу позивача не було зараховано період проходження строкової військової служби у зв'язку з відсутністю відомостей про дату закінчення періоду служби, а також період роботи з 11.05.1992 року по 30.08.1999 року згідно трудової книжки, оскільки відсутній запис про назву підприємства, куди прийнято на роботу позивача. Так, у спірний період (станом на 11.05.1992 року) порядок заповнення трудових книжок було врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162. В порушення Інструкції, запис трудової книжки про прийняття позивача на роботу від 11.05.1992 року не містить повного найменування підприємства, що є порушенням законодавства про ведення трудових книжок.
Від відповідача 1 відзив на позов не надходив.
Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Суд розглянув справу відповідно до вимог ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) без проведення судового засідання, в порядку письмового провадження, на підставі матеріалів справи.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
21.09.2022 року позивач подав заяву про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058). До заяви додавалася трудова книжка серії НОМЕР_1 .
З урахуванням Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 (надалі - Порядок № 22-1), органом, що приймав рішення за заявою позивача, визначено відповідача 2.
Рішенням відповідача 2 від 28.09.2022 року № 143250013586 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком. У рішенні зазначено, що необхідний страховий стаж становить 27 років. Страховий стаж позивача визначено 12 років. За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди:
військової строкової служби згідно військового квитка, оскільки відсутні відомості про закінчення періоду;
з 11.05.1992 року по 30.08.1999 року згідно трудової книжки, оскільки відсутній запис про назву підприємства, куди прийнято на роботу, що є порушенням вимог Інструкції ведення трудових книжок працівників.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон № 1058 визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Статтею 8 Закону № 1058 закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частина 1 ст. 26 Закону № 1058 передбачає, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
Позивач на момент звернення із заявою про призначення пенсії досяг пенсійного віку - 60 років.
Таким чином, для призначення пенсії позивачу необхідно мати 27 років страхового стажу.
До страхового стажу не враховано період роботи з 11.05.1992 року по 30.08.1999 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог нього Закону за даними, що містяться в системі, персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Закону № 1058 питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій регулювалися Законом України "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон № 1788), відповідно до ст. 56 якого до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв, при цьому зараховується робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до ст. 62 Закону України № 1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 (надалі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Записи про періоди роботи позивача на посаді старшого налагоджувальника 6 розряду в Миколаївському обласному спеціалізованому госпрозрахунковому монтажно-пусконалагоджувальному управлінні СПО "Ремтехенергомонтажналадка" з 11.05.1992 року по 30.08.1999 року виконані у відповідності до правил ведення трудових книжок, містять дати та номери наказів.
Записи про прийняття позивача на роботу та звільнення засвідчені печаткою.
Разом з тим, запис трудової книжки про прийняття позивача на роботу від 11.05.1992 року не містить повного найменування підприємства, саме зазначена обставина стала підставою для неврахування до страхового стажу позивача більше 7 років роботи.
Недотримання роботодавцем правил заповнення трудової книжки не є виною позивача. Неналежне виконання своїх обов'язків відповідальними особами не може покладати на позивача відповідальність у вигляді відмови в зарахуванні до страхового стажу значного періоду роботи та, відповідно, відмови у призначенні пенсії за віком.
Суд критично ставиться до тверджень відповідача 2 щодо неможливості зарахування відповідного періоду роботи до страхового стажу позивача, оскільки законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок працівників на уповноваженого працівника підприємства, вини позивача в неналежному заповненні його трудової книжки немає, а судом не встановлено недостовірності або інших ознак юридичної дефектності цієї трудової книжки, тому її належить розглядати як належний та допустимий доказ у справі, і зазначена обставина не може позбавити позивача конституційного права на соціальний захист та вирішення питання призначення пенсії.
Підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Пенсійний орган не врахував, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі № 754/14898/15-а.
Відтак, суд дійшов висновку, що трудовою книжкою НОМЕР_1 підтверджується період роботи позивача з 11.05.1992 року по 30.08.1999 року (запис 9-10 трудової книжки).
З урахуванням викладеного, суд вважає протиправним незарахування відповідного періоду роботи до страхового стажу позивача.
Щодо вимоги позивача визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо незарахування до страхового стажу періоду роботи з 11.05.1992 року по 30.08.1999 року, суд звертає увагу, що дії суб'єкта владних повноважень можуть бути самостійним предметом судового оскарження у випадку, коли самі дії мають правові наслідки і порушують права позивача.
У даному спорі сторін, дії відповідача 2 знайшли своє відображення в рішенні № 143250013586 від 28.09.2022 року, тобто у випадку, якщо дії суб'єкта владних повноважень призвели до прийняття ним відповідного рішення, предметом оскарження повинно бути рішення, а не дії.
Задовольняючи позовні вимоги повністю, суд використовуючи повноваження передбачені ч. 2 ст. 9 КАС України, самостійно визначає формулювання резолютивної частини судового рішення, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.
На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що рішення № 143250013586 від 28.09.2022 року в частині відмови в зарахуванні до страхового стажу позивача періоду роботи з 11.05.1992 року по 30.08.1999 року, не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, та належить скасуванню, а відповідний період роботи належить зарахуванню до страхового стажу позивача.
За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору. Судові витрати відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020 ЄДРПОУ 13844159) та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, ЄДРПОУ 20987385) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, ЄДРПОУ 20987385) від 28.09.2022 року № 143250013586 про відмову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) у призначенні пенсії за віком в частині відмови в зарахуванні до страхового стажу період роботи з 11.05.1992 року по 30.08.1999 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) період роботи з 11.05.1992 року по 30.08.1999 року.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) від 21.09.2022 року про призначення пенсії за віком.
5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз