ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2023 року Справа № 280/9885/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Батрак І.В.
за участю секретаря судового засідання Прус Я.І.
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області
до Запорізького навчально-виховного комплексу ІІ-ІІІ ступенів № 82 з виробничим навчанням Запорізької міської ради Запорізької області
про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації
ВСТАНОВИВ:
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області звернулось (далі - ГУ ДСНС України у Запорізькій області, позивач) до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Запорізького навчально-виховного комплексу ІІ-ІІІ ступенів № 82 з виробничим навчанням Запорізької міської ради Запорізької області (далі - ЗНВК №82, відповідач), в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень відповідача, розташованих за адресою: 69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, буд. 16, встановивши судовим рішенням спосіб і порядок його виконання шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію приміщень закладу за вказаною адресою, окрім робіт, пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що проведеною позаплановою перевіркою встановлено, що об'єкт ЗНВК №82 - будівля, приміщення та територія, розташований за адресою: 69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, буд. 16, експлуатується з порушенням норм пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей. З посиланням на ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначає, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу контролю, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Ухвалою судді від 25.10.2021 відкрито спрощене позовне адміністративній справі в без виклику сторін. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 23.11.2021 зупинено провадження у справі на час, необхідний для примирення, строком до 20 січня 2022 року.
Ухвалою суду від 20.01.2022 в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі представнику відповідача відмовлено. Суд продовжив строк підготовчого провадження та відклав підготовче засідання на 17 березня 2022 року.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан. Враховуючи очевидні загрози здійснення кібератак на програмне забезпечення органів державної влади, в Запорізькому окружному адміністративному суді на період з 25.02.2022 по 06.05.2022 комп'ютерна програма «Діловодство спеціалізованого суду була примусово відключена та з розгляду були зняті всі адміністративні справи в зазначений період.
Підготовче засідання призначене на 31 травня 2022 року.
Ухвалою суду від 31.05.2022 відкладено підготовче засідання на 13 вересня 2022 року.
Ухвалою від 13.09.2022 суд відклав підготовче засідання на 29 листопада 2022 року.
Підготовче засідання, призначене на 29.11.2022, не відбулося в зв'язку з перебуванням судді в навчальній відпустці. Розгляд справи призначено на 17 січня 2023 року.
Ухвалою суду від 17.01.2023 за клопотанням сторін суд відклав підготовче засідання на 23 березня 2023 року.
Ухвалою суду від 23.03.2023 за клопотанням сторін підготовче засідання по справі відкладено на 22 червня 2023 року.
Ухвалою від 22.06.2023 за клопотанням сторін суд відклав підготовче засідання на 08 серпня 2023 року.
Ухвалою суду від 08.08.2023 вирішено закрити підготовче провадження у справі та призначити судове засідання на 11 вересня 2023 року.
Судове засідання, призначене на 11 вересня 2023 року не відбулося в зв'язку з перебуванням судді Батрак І.В. в навчальній відпустці в період з 11.09.2023 по 18.09.2023 , відповідно до Наказу від 08.09.2023 №182 «Про надання навчальної відпустки». Розгляд справи призначено на 21.09.2023 року.
21.09.2023 року за клопотанням представника позивача суд відклав судове засідання на 10.10.2023 року.
Представник позивача через канцелярію суду долучив до матеріалів справи додаткові пояснення (вх. №44528 від 10.10.2023), у яких вказує, що станом на 10.10.2023 на об'єкті відповідача залишаються невиконаними наступні порушення пожежної безпеки: не забезпечено обладнання приміщень системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»; допускається влаштування незаповнених отворів в протипожежній перешкоді, що відокремлюють електрощитову; допускається опорядження (облицювання) стін евакуаційних виходів навчального закладу (коридорів) корпусу А матеріалами з невизначеними показниками щодо пожежної безпеки. Ураховуючи викладене, повідомляє, що порушення пожежної безпеки, які були підставою для застосування заходів реагування, та які несуть загрозу для здоров'я та життя людей, відповідачем усунуті частково, тому позов підтримує у повному обсязі.
Представники позивача та відповідача кожен окремо звернулись до суду із заявами (вх. №44685 від 10.10.2023, №44686 від 10.10.2023) про розгляд справи без їх участі у порядку письмового провадження.
Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Таким чином, суд визнав за доцільне надалі вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ЗНВК №82 (код ЄДРПОУ 25218680) є юридичною особою, яка зареєстрована 25.01.2001. Види діяльності відповідача: 85.31 Загальна середня освіта (основний); 85.32 Професійно-технічна освіта. Місцезнаходження юридичної особи: 69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, буд. 16.
На підставі наказу ГУ ДСНС України у Запорізькій області від 10.03.2021 №НС-93/53 в період з 24.06.2021 по 01.07.2021 посадовими особами Запорізького РС ГУ ДСНС України у Запорізькій області було здійснено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ЗНВК №82, розташованого за адресою: 69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, буд. 16.
За наслідками проведеного заходу складено відповідний Акт №96 від 01.07.2021, яким встановлені порушення вимог законодавства, які позивач визначає як підставу застосування заходів реагування, а саме:
- Не забезпечено обладнанням закладу системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В 2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту". (п.1)
Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".
Відсутність системи протипожежного захисту не дасть можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії та сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання. У такому випадку суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення, що спричинить значні матеріальні збитки, загибель та/або травмування людей.
У такому випадку суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення, що створює загрозу для здоров'я і життя людей.
- Не виконано оброблення дерев'яних елементів горищного покриття закладу (крокви, лати) засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (п.2).
Відповідно до вимог пункту 2.5 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін'юсті України 05 березня 2015 року за №252/26697 (далі - Правила пожежної безпеки в Україні), у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.
Під час пожежі спостерігається велика швидкість розповсюдження вогню та продуктів горіння, що несе загрозу для здоров'я і життя людей.
- Допускається влаштування незаповнених отворів в протипожежній перешкоді, що відокремлюють електрощитову (п. 5).
Відповідно до вимог пункту 2.27 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні забороняється влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові.
Під час пожежі спостерігається велика швидкість розповсюдження вогню, що призводить до передчасного руйнування як окремих конструкцій, так і будівель в цілому, що несе загрозу для здоров'я і життя людей.
- Двері на шляхах евакуації відчиняються не в напрямку виходу з будівлі І поверху корпусу Б (п. 6).
Відповідно до вимог пункту 1.24 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень).
Під час пожежі ускладняється швидкість евакуації людей, що несе загрозу для здоров'я і життя людей.
- Допускається з'єднання жил проводів і кабелів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів у приміщеннях корпусу А (п. 7).
У силу вимог пункту 1.6 глави 1 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.
Місця з'єднання жил проводів і кабелів, а також з'єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків.
Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції н цілих жилах цих проводів і кабелів, в інакшому випадку підвищує ймовірність виникнення пожежі.
- Допускається опорядження (облицювання) стін евакуаційних виходів навчального закладу (коридорів) корпусу А матеріалами з невизначеними показниками щодо пожежної небезпеки (п. 9).
Згідно з вимогами пункту 2.17 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні у приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб; Г1, В1, Д1, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб.
Під час виникнення пожежі спостерігатиметься велика швидкість розповсюдження вогню, чому можуть сприяти горючі матеріали на шляхах евакуації, а також виділення токсичних продуктів горіння, що несе загрозу для здоров'я і життя людей.
- Не демонтовано глухі металеві грати, що встановлені у вікнах приміщень закладу, а саме: комп'ютерного класу №1, кабінету ЗДНВР, кабінету фахівця з ОП та приміщення музею (п. 10).
Відповідно до вимог пункту 2.16 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні у разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, грат, останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися.
Під час перебування в цих приміщеннях людей грати мають бути відчинені (зняті).
Установлювати глухі грати дозволяється у квартирах, банках, касах, складах, коморах, кімнатах для зберігання зброї і боєприпасів, а також на інших приміщеннях, розрахованих на одночасне перебування до 50 осіб (крім навчальних закладів), та в інших випадках, передбачених нормами і правилами, затвердженими в установленому порядку.
Під час виникнення пожежі встановлені на вікнах глухі металеві грати ускладнюють можливість під час гасіння пожежі та унеможливлюють проведення безперешкодних рятувальних робіт.
- Допускається з'єднання жил проводів і кабелів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів у приміщеннях корпусу Б (п. 12).
У силу вимог пункту 1.6 глави 1 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.
Місця з'єднання жил проводів і кабелів, а також з'єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків.
Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції н цілих жилах цих проводів і кабелів, в інакшому випадку підвищує ймовірність виникнення пожежі.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду із даним позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації.
У подальшому, у зв'язку із надходженням звернення відповідача з проханням призначити проведення позапланової перевірки щодо усунення недоліків згідно з приписом від 29.12.2021 №394, у період з 05.10.2023 по 06.10.2023 посадовими особами ГУ ДСНС України у Запорізькій області здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання ЗНВК №82 вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складений відповідний Акт від 06.10.2023 №21. Як зазначено у Акті, проведеним заходом встановлено наступні порушення вимог законодавства: допускається влаштування незаповнених отворів в протипожежній перешкоді, що відокремлюють електрощитову; допускається опорядження (облицювання) стін евакуаційних виходів навчального закладу (коридорів) корпусу А матеріалами з невизначеними показниками щодо пожежної небезпеки.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) та Правилами пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697.
Згідно зі ст. 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина 4 статті 4 Закону №877-V).
Частиною 7 ст. 7 Закону №877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Згідно зі ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Відповідно до ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
За приписами ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до Указу Президента України від 16.01.2013 №20/2013 «Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій» Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України (далі - Міністр).
ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.
Основними завданнями ДСНС України є, зокрема: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).
Таким чином, ГУ ДСНС України у Запорізькій області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки визначені ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів,
Згідно з ч. 2 цієї статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналіз наведених правових норм права дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Згідно з ч. 2 ст. 51 та ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
У відповідності до п. 26, 33, 43 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
Суд зазначає, що у контексті вищенаведених норм, настання реальної загрози життю та здоров'ю людей слід пов'язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.
Як свідчать встановлені обставини справи, за результатом проведеної перевірки позивачем було встановлено низку порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, допущених відповідачем.
Надаючи оцінку виявленим під час контролюючого заходу та відображеним у Акті перевірки №96 від 01.07.2021 порушенням, суд погоджується з доводами позивача, викладеними у позовній заяві, про те, що порушення, які були виявлені під час перевірки будівель відповідача були такими, що створювали загрозу життю та/або здоров'ю людей, а відтак і достатніми є підстави для застосування до відповідача заходів реагування, саме у вигляді зупинення експлуатації об'єкта.
При цьому, такі порушення як, зокрема, відсутність системи протипожежного захисту, не оброблення дерев'яних елементів горищних покриттів засобами вогнезахисту не можуть призвести до пожежі, проте, не усунення цих порушень, у разі виникнення пожежі, може створити умови, що призведуть до загибелі людей або ж нанесенню шкоди їх здоров'ю. У свою чергу, наявність цих порушень відповідачем не заперечується.
Що стосується посилань відповідача на часткове усунення порушень пожежної безпеки, що також підтверджується актом перевірки від 06.10.2023 №21, то суд зазначає про наступне.
Як вбачається з пояснень позивача, відповідачем було усунуто усі порушення пожежного законодавства, окрім: не забезпечено обладнання приміщень системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»; допускається влаштування незаповнених отворів в протипожежній перешкоді, що відокремлюють електрощитову; допускається опорядження (облицювання) стін евакуаційних виходів навчального закладу (коридорів) корпусу А матеріалами з невизначеними показниками щодо пожежної безпеки.
Відповідачем зауважено, що ним вчиняються активні дії спрямовані на це усунення, проте їх остаточне усунення вимагає додаткового фінансування та часу.
Так, відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв'язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.
Суд зазначає, що згідно з вимогами п. 24 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, надзвичайна ситуація це обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.
У силу вимог п. 25 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров'ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.
За визначенням ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека, терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, утравмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Згідно з п. 33 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Таким чином, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров'ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.
Суд наголошує, що відповідно до першого речення ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
Застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки в закладі освіти. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.05.2019 у справі №812/1296/18.
Враховуючи приписи ч. 5 ст. 4 Закону № 877-V відновлення експлуатації будівлі, споруд та приміщень скаржника можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Суд зауважує, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель, споруд, приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. При цьому, поняття "загроза життю та/або здоров'ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Отже, враховуючи, що ГУ ДСНС України у Запорізькій області є спеціальним органом, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, суд зазначає, що належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки з висновком позивача про усунення відповідачем усіх порушень, зафіксованих в Акті №96 від 01.07.2021. Однак, матеріали справи таких доказів не містять.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.09.2021 у справі №320/2846/20.
Суд звертає також увагу, що відсутність бюджетних коштів та належного фінансування не звільняє відповідача від виконання ним імперативних норм протипожежного законодавства. Чинне законодавство не ставить в залежність необхідність в застосуванні заходів реагування від наявності чи відсутності бюджетних коштів (фінансової спроможності) відповідача. Сама по собі відсутність коштів на забезпечення протипожежної та техногенної безпеки, в тому числі й у зв'язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю, здоров'ю громадян.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 814/1272/18.
Отже, обставини, які стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, не перестали існувати та в повному обсязі не усунуті відповідачем, у зв'язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для задоволення адміністративного позову.
Оскільки відповідно до приписів ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 65, код ЄДРПОУ 38625593) до Запорізького навчально-виховного комплексу ІІ-ІІІ ступенів №82 з виробничим навчанням Запорізької міської ради Запорізької області (69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, буд. 16, код ЄДРПОУ 25218680) про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації задовольнити.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень Запорізького навчально-виховного комплексу ІІ-ІІІ ступенів № 82 з виробничим навчанням Запорізької міської ради Запорізької області, розташованих за адресою: 69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, буд. 16, шляхом зобов'язання Запорізького навчально-виховного комплексу ІІ-ІІІ ступенів № 82 з виробничим навчанням Запорізької міської ради Запорізької області повністю зупинити експлуатацію будівлі та приміщень навчального закладу за вказаною адресою, окрім робіт, пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, зазначених в Акті перевірки №96 від 01.07.2021.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Батрак