ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2023 року Справа № 280/5709/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач, Управління), в якій позивач просить суд:
- бездіяльність відповідача щодо відмови здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії у розмірі 90% від грошового забезпечення на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/7490/20 від 13.11.2020, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації за 2022 рік у сумі, яка встановлена із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,14 - за період, починаючи з 01.03.2022, з урахуванням індексації за 2023 рік у сумі, яка дорівнює від'ємному значенню між індексацією, встановленою із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197- за період, починаючи з 01.03.2023, а також щодо невиплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 гривень, починаючи з 01.03.2021 - визнати протиправною;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії у розмірі 90% від грошового забезпечення на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/7490/20 від 13.11.2020, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням щомісячної доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" у розмірі 2000 гривень у період, починаючи з 01.03.2021, з урахуванням індексації за 2022 рік згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" за №118 від 16.02.2022 у сумі, яка встановлена із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,14 - за період, починаючи з 01.03.2022, з урахуванням індексації пенсії за 2023 рік згідно пункту 1 Постанови КМУ від 24 лютого 2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" у сумі, яка дорівнює розміру індексації, встановленої із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197, та не обмеженої 1500 гривень, у період, починаючи з 01.03.2023.
Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 4000,00 грн.
Позовна заява подана представником позивача адвокатом Рижовим М.Г., який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 24.06.2023 серія АР №1130041.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач перебуває на обліку в Управлінні як отримувач пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб ” від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-ХІІ). Постановою Кабінету Міністрів України “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” від 14.07.2021 №713 (далі - Постанова №713) з 01.07.2021 встановлено щомісячну доплату до пенсії особам, пенсію, яким призначено до 01.01.2018, в розмірі 2000,00 грн. Однак, після здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі рішення суду у справі №280/7490/20, вказана доплата позивачу не виплачується, що позивач вважає протиправним. Крім того зазначає, що відповідач протиправно обмежив індексацію пенсії позивача за 2023 рік на рівні 1500 грн, а також виплачує пенсію з обмеженням максимальним розміром 10 мінімальних заробітних плат, що позивач вважає протиправним та таким, що порушує його право на пенсійне забезпечення у належному розмірі. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 26.07.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 07.08.2023 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
04.09.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та з посиланням на пункт 1 Постанови №713 вказує, що з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону №2262-XII, до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, установлено щомісячну доплату в сумі 2 000,00 грн. Оскільки основний розмір пенсії позивача внаслідок перерахунку, проведеного на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/7490/20, збільшено, то підстави для встановлення позивачу щомісячної доплати, згідно Постанови №713, відсутні. Таким чином, оскільки проведений на виконання судового рішення по справі №280/7490/20 перерахунок пенсії позивача відбувся не для відновлення порушеного права позивача, а фактично внаслідок зміни правового врегулювання спірних правовідносин, тобто вказаний перерахунок є перерахунком пенсії у розумінні Постанови №713. Крім того відповідач зазначає, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова №168) з 1 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21, 36 Закону №2262-XII, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. На виконання Постанови №168 позивачеві з 01.03.2023 нараховується індексація базового ОСНП 2023 в сумі 1500 грн. Також вказує, що відповідно до ч.7 ст.43 Закону №2262-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Також, Міністерство соціальної політики України листом від 02.05.2023 №5605/0/2-23/54 надало роз'яснення, що виходячи з мотивувальної та резолютивної частини Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р(ІІ)/2022 підлягають виплаті без обмеження максимальним розміром пенсії, призначені з 12.04.2023 особам, які під час служби збройно захищали суверенітет, територіальну цілісність та недоторканість України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року. Оскільки позивач не відноситься до зазначеної категорії осіб, розмір пенсії йому було проіндексовано, але виплату обмежено максимальним розміром відповідно до вимог чинного законодавства. З посиланням на постанову Верховного Суду від 06.04.2022 у справі №553/4276/16-а звертає увагу на пропуск строку звернення до суду з даним позовом. Щодо відшкодування витрат на правову допомогу зазначає, що така вимога документально не підтверджена, що є підставою для відмови у її задоволенні. Просить у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ.
На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.11.2020 у справі №808/7490/20, що набрало законної сили 02.02.2021, відповідачем проведено перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до наданої Довідки від 12.09.2020 за №59/4-624нт про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 з урахуванням окладу за посадою, званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення із врахуванням раніше виплачених сум з 01.04.2019 без обмеження максимального розміру пенсії, передбаченого ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Представник позивача звернувся до Управління зі запитом від 24.06.2023, в якому просив провести перерахунок пенсії позивача, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням доплати, передбаченої Постановою №713, з урахуванням індексації пенсії згідно пункту 1 Постанови № 168.
На відповідне звернення представника позивача, Управління листом від 30.06.2023 №0800-0203-8/41089 повідомило, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі 280/7490/20 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 12.09.2020 №59/4-624нт без обмеження максимальним розміром пенсії. Крім того, відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсії та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова №118) та Постанови №168 Управлінням з 01.03.2022 та з 01.03.2023 проведено індексацію пенсії заявника із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,14 та 1,197 відповідно. Що стосується виплати щомісячної доплати згідно Постанови №713, то згідно пункту 2 зазначеної Постанови, у разі коли пенсія особи переглядається (перераховується) після 01.03.2018, у тому числі на виконання судових рішень, щомісячна доплата не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Оскільки після перерахунку пенсії позивача на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/7490/20, пенсійна виплата була збільшена на суму, що перевищує 2000 гривень, то щомісячну доплату згідно Постанови №713 у складі пенсії не встановлюється.
Не погодившись з такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає №2262-ХІІ.
Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з частиною 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до частин 2, 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
14.07.2021 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №713 з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України постановлено установити з 1 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру (пункт 1 Постанови №713).
Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону №2262-ХІІ, до розмірів їх пенсій, визначених станом на 01.03.2018, установлено щомісячну доплату в сумі 2 000,00 грн. При цьому, у разі коли пенсія таким особам переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2 000,00 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2 000,00 гривень, щомісячна доплата, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Звертаючись з позовом до суду, позивач вказує на те, що має право на доплату в сумі 2000 грн, встановлену Постановою № 713, а факт перерахунку пенсії, здійсненого на виконання рішення суду, не впливає на його право на отримання цієї доплати, з огляду на те, що вказані судові рішення було прийнято з метою усунення його порушеного права на належний розмір пенсії, право на отримання якої у нього виникло до 01.03.2018.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачу призначено пенсію до 01.03.2018, а отже він має право на врахування до розміру його пенсії станом на 01.03.2018 щомісячної доплати в сумі 2 000,00 грн, передбаченої Постановою №713.
Враховуючи приписи частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд бере до уваги правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.11.2022 у справі №420/2473/22 у подібних правовідносинах, які полягають у наступному.
У постанові від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22 Верховний Суд наголосив на тому, що законодавець делегував уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Так, “умовами” слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії. Під “порядком” розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Також Верховний Суд вказав на те, що величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення “розміру” перерахунку пенсій. При цьому орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статтею 43 Закону № 2262-XII.
До повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, натомість приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого (а не його складові) може змінюватись Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, частина третя статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Саме з цих підстав Окружний адміністративний суд міста Києва у рішенні від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнав пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 протиправними та такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, зокрема, нормам Закону № 2262-ХІІ.
Верховний Суд у постанові від 08.11.2022 року у справі № 420/2473/22 дійшов висновку, що з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, суди у період чинності пунктів 1, 2 постанови № 103 у правовідносинах щодо перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасована ця норма постанови Уряду судом), хоч ця норма й не була скасована на момент перерахунку пенсій відповідній категорії осіб у 2018 році.
З урахуванням наведеного, зміна грошового забезпечення військовослужбовців є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача з 01.03.2018 року на підставі постанови № 704, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, визначеного у статті 43 Закону № 2262-ХІІ та в повному розмірі.
У свою чергу, з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №713, пунктом 1 якої установив з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 року відповідно до Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000, 00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Відповідно до пояснювальної записки до проекту постанови № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000, 00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02.03.2023 у справі №600/870/22-а, від 04.04.2023 у справі № 380/25987/21, від 18.04.2023 у справі №560/6528/22, від 26.04.2023 у справі №160/14146/22 тощо.
З урахуванням вищенаведеної сталої правової позиції Верховного Суду, суд дійшов висновку про те, що перерахунок пенсії позивача, проведений Управлінням на виконання рішення суду у справі №280/7490/20 з метою усунення порушеного права позивача на належний розмір пенсії, право на отримання якої у нього винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, у зв'язку з чим позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
Таким чином, не виплата позивачу щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Постановою №713, є протиправною, у зв'язку з чим, виходячи з меж заявлених позовних вимог, з метою ефективного захисту порушеного права наявні підстави для зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713.
Однак, підстави для зобов'язання відповідача перерахувати пенсію позивачу з урахуванням такої доплати з 01.03.2021 відсутні, оскільки право на отримання такої доплати виникло з 01.07.2021, отже саме з цієї дати необхідно здійснювати нарахування.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити пенсію з урахуванням основного розміру 90% грошового забезпечення, суд зауважує, що відповідно до встановлених обставин справі на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами відсутній спір щодо відсоткового розміру грошового забезпечення, яке враховується для перерахунку пенсії, що підтверджується наданим до матеріалів справи розрахунком пенсії. Згідно наданого розрахунку пенсії, пенсія виплачується позивачу з 90% відповідних сум грошового забезпечення Отже, підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.
Водночас, що стосується позовних вимог в частині зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити пенсію без обмеження в подальшому максимальним розміром, з урахуванням індексації згідно пункту 1 Постанови №118 у сумі, яка встановлена із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,14 - за період, починаючи з 01.03.2022, з урахуванням індексації пенсії згідно пункту 1 Постанови № 168 у сумі, яка дорівнює розміру індексації, встановленої із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197, та не обмеженої 1500 гривень, у період, починаючи з 01.03.2023, суд зазначає таке.
З наданого до матеріалів справи розрахунку пенсії відповідача судом встановлено, що з 01.03.2023 розмір пенсії позивача з розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення становить 20 285,46 грн, індексація базового ОСНП 2022 (20 285,46 * 0,140) 2839,96, індексація базового ОСНП 2023 (23125,42 * 0,197) 1500,00 грн, підсумок пенсії (з надбавками) - становить 24 625,42 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії - 20 930,00 грн.
Отже, судом встановлено, що з 01.03.2023 пенсію позивача обчислено з урахуванням індексації за 2022 та 2023 роки, однак обмежено максимальним розміром.
Відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечує дані обставини та зазначає, що пенсію позивача було проіндексовано, але виплату обмежено максимальним розміром відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до частини п'ятої статті 43 Закону №2262-XII (в редакції Закону України від 08.07.2011 №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01.10.2011) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Законом України від 24.12.2015 №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину п'яту статті 43 Закону №2262-XII доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Згідно зі змінами, внесеними Законом України від 12.04.2016 №1080-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей» частина п'ята статті 43 Закону №2262-ХІІ стала вважатись частиною сьомою.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 у справі №7-рп/2016 є втрата чинності із 20.12.2016 частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII.
Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №1774-VIII) передбачено, що у частині сьомій статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року замінено словами і цифрами по 31 грудня 2017 року (пункт 10 вказаного Закону). Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону №1774-VIII, встановлено, що цей Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року.
Поряд з тим рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано неконституційними перше речення та друге речення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, тобто усю частину сьому названої статті.
Втрата з 20.12.2016 чинності частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII виключає можливість законодавчого органу України вносити зміни у норму, яка визнана неконституційною, оскільки після визнання неконституційною в цілому частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII така норма вважається відсутньою у тексті Закону. При цьому після прийняття Конституційним Судом України зазначеного вище рішення зміни до першого речення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII аналогічного змісту новими законами не вносились.
Отже, з 20.12.2016 стаття 43 вказаного Закону не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, а внесені Законом №1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) є нереалізованими та самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Такий висновок узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 30.10.2020 у справі №522/16881/17, від 09.11.2020 у справі №813/678/18, від 31.03.2021 у справі №815/3000/17, від 06.03.2023 у справі № 1340/6235/18 тощо.
Враховуючи вищенаведене, обмеження пенсії позивача максимальним розміром є протиправним, отже, позов в цій частині підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 64 Закону №2262-XII (застосовується з 1 березня 2022 року) у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
Частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (застосовується з 1 березня 2022 року), для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Пунктом 1 та 2 Постанови №118 установлено з 1 березня 2022 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році” (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14.
Установлено, що з 1 березня 2022 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Пунктами 1 та 2 Постанови №168 установлено з 1 березня 2023 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році” (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
Установлено, з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 57, ст. 3525).
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2022 р. відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, та перерахунку пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, крім перерахунків у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Пунктом 10 Постанови №168 установлено, що:
у разі коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії;
розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Отже, з 01.03.2023 базовий розмір пенсій, з урахуванням індексаціх, проведеної на виконання Постанови №118, підвищується на коефіцієнт збільшення 1,197, і розмір такого збільшення в результаті переріхунку пенсії не може перевищувати 1500 грн.
Позивач пов'язує обмеження розміру індексації у 2023 році з обмеженням максимального розміру пенсії, однак, такий підхід є помилковим, оскільки максимальний рівень індексації 1500 грн закріплено Постановою №168, що узгоджується з положеннями статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка визначає, що розмір та порядок збільшення пенсії визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України.
З наданого до матеріалів справи розрахунку пенсії відповідача судом встановлено, що основний розмір пенсії позивача становить 90% грошового забезпечення (вислуга років 34) у розмірі 20 285,46 грн, з урахуванням індексації базового ОСНП 2022 - 2839,96 грн, індексації базового ОСНП 2023 - 1500,00 грн отже, індексація базового розміру пенсії нараховується позивачу в максимальному розмірі, встановленому чинним законодавством, відтак позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими.
Щодо посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 06.04.2022 у справі №553/4276/16-а, суд зазначає таке.
В постанові Верховного Суду від 06.04.2022 у справі №553/4276/16-а щодо доводів скаржника про пропуск позивачем строку звернення до суду, Верховний Суд з посиланням на постанову Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно.
У даній справі обмеження пенсії позивача максимальним розміром застосовано з 01.03.2023, а про не виплату щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Постановою №713, Управління вперше повідомило позивача листом від 30.06.2023.
Оскільки позивач звернувся до суду з позовом 21.07.2023, тобто протягом шестимісячного строку, встановленого статтею 122 КАС України, з моменту коли він дізнався про порушення свого права, суд дійшов висновку, що строк звернення до адміністративного суду не пропущений.
Підсумовуючи вищенаведене суд доходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не виплати з 01.07.2021 доплати до пенсії позивача, передбаченої Постановою №713, а також дій відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром. Для відновлення порушеного права наявні підстави для зобов'язання Управління здійснити з 01.07.2021 нарахування та виплату позивачу доплати до пенсії, передбаченої Постановою №713 у розмірі 2 000,00 грн; та зобов'язання відповідача здійснити з 01.03.2023 перерахунок пенсії позивача без обмеження її максимальним розміром та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
За приписами частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 4 294,40 грн.
Враховуючи висновки суду про наявність підстав для часткового задоволення позову, понесені позивачем витрати на сплату судового збору підлягають стягненню на його користь в розмірі 2 147,20 грн пропорційно до розміру задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань Управління.
Щодо заявлених витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 4000,00 грн, суд зазначає, що відповідно до положень статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина 1).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2).
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4).
Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Аналіз положень статті 134 КАС України дозволяє дійти висновку, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду (постанови від 17.03.2021 у справі №280/1266/19, від 25.03.2021 у справі №645/3044/17, від 09.03.2021 у справі №200/10535/19-а тощо), при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи надано копії таких документів:
- Договір про надання правничої допомоги під час звернення до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області протиправною та про зобов'язання вчинити дії б/н від 24.06.2023 (далі - Договір від 24.06.2023), відповідно до умов якого адвокат (Рижов Михайло Григорович) бере на себе зобов'язання надавати необхідну правничу допомогу Клієнту ( ОСОБА_1 ) під час звернення до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області протиправною та зобов'язання вчинити дії. Згідно з розділом 4 Договору від 24.06.2023 гонорар складається з суми вартості наданої правової допомоги. Факт надання правової допомоги підтверджується актом наданих послуг. Клієнт сплачує гонорар у день підписання цього договору. Гонорар складається з почасової оплати - 1000 гривень за час роботи та 1500 гривень за участь в одному судовому засіданні;
- акт приймання-передачі наданих послуг від 14.07.2023 до Договору від 24.06.2023, відповідно до якого виконавець надав, а замовник прийняв послуги з професійної правничої допомоги щодо: 1) Підготовка та подання позовної заяви до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо перерахунку пенсії. Вартість послуг виконавця складає 4000,00 грн.;
- попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв'язку з розглядом справи, складений 24.06.2023, у якому наведено опис робіт, у тому числі, які планується виконати для надання правової допомоги: 1) вивчення матеріалів у справі, судової практики - витрачено 2 години, вартість послуги 1000,00 грн; 2) Підготовка запитів та отримання відповідей - витрачено 2 години, вартість послуги 1000,00 грн; 3) Підготовка та подання адміністративного позову до Запорізького окружного адміністративного суду, витрачено 4 години, вартість послуги 2000,00 грн. Загальна вартість наданих послуг, у тому числі які планується виконати для надання правової допомоги - 4000,00 грн;
- документ, який має назву «квитанція» від 14.07.2023 наступного змісту: Адвокат Рижов М.Г., найменування послуги: правнича допомога Курочкіну М.Ф., відповідно до договору про надання правничої допомоги під час звернення до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Вартість послуги: 4000 (чотири тисячі) гривень.
Дослідивши зміст письмових доказів, наданих на підтвердження витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що предмет Договору від 24.06.2023 носить загальний характер, отже іншими доказами має бути підтверджено зв'язок понесених витрат з розглядом даної справи.
Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката, а саме представником позивача складена та підписана позовна заява, засвідчені додані до позову письмові докази.
Разом із тим, інші надані документи мають неузгодженості та не доводять оплату послуг адвоката: в документі «квитанція» від 14.07.2023 не міститься інформації про отримання адвокатом грошових коштів від позивача; всупереч частини 4 статті 134 КАС України не надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Враховуючи наведене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення на користь позивача заявлених витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не виплати ОСОБА_1 з 01.07.2021 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” в розмірі 2000,00 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити з 01.07.2021 ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” від 14.07.2021 №713, у розмірі 2 000,00 гривень (дві тисячі гривень 00 коп.).
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо перерахунку та виплати з 01.03.2023 ОСОБА_1 пенсії із застосуванням обмеження максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01.03.2023 перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору сумі 2 147,20 грн. (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: 69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012.
Повне судове рішення складено 19.10.2023.
Суддя М.О. Семененко