ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
19 жовтня 2023 року Справа № 280/8284/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Запорізької обласної прокуратури до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Запорізької обласної прокуратури (далі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною та скасувати пункт 3 постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича від 18.09.2023 ВП № 72802979 про відкриття виконавчого провадження, яким стягнуто із Запорізької обласної прокуратури виконавчий збір у розмірі 26800 грн;
визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича від 18.09.2023 ВП № 72802979 про стягнення виконавчого збору із Запорізької обласної прокуратури у розмірі 26800 грн.
Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2684 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що до Запорізької обласної прокуратури надійшли постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. про відкриття виконавчого провадження, пунктом 3 якої з позивача як боржника стягнуто виконавчий збір, а також постанова про стягнення виконавчого збору. Так, за виконавчим листом, виданим Запорізьким окружним адміністративним судом у справі № 280/787/21, зобов'язано Запорізьку обласну прокуратуру нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі 20595,12 грн. Відповідно до постанов відповідача сума виконавчого збору становить 26800 грн. Позивач не погоджується із визначеною виконавцем сумою виконавчого збору та, посилаючись на вимоги статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», вважає, що виконавчий збір повинен становити 2059,51 грн (10 відсотків від суми, що підлягає примусовому стягненню). Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 09.10.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
Відповідач у поданому до суду письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що рішення, за яким видано виконавчий лист, має немайновий характер, тому відповідно до вимог статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» сума виконавчого збору розраховується виходячи з чотирьох розмірів мінімальної заробітної плати (4 х 6700 грн). З огляду на викладене, вказує на відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, установив наступні обставини.
05.09.2023 Запорізьким окружним адміністративним судом по справі № 280/787/21 виданий виконавчий лист про зобов'язання Запорізької обласної прокуратури нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні у розмірі 20595,12 грн.
07.09.2023 представник ОСОБА_1 направив до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про примусове виконання рішення, в якій просив прийняти до виконання виконавчий лист Запорізького окружного адміністративного суду, виданий 05.09.2023 на підставі рішення суду від 22.02.2022 по справі №280/787/21 за наслідками розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні.
18.09.2023 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. відкрито виконавче провадження № 72802979 на підставі виконавчого листа № 280/787/21, виданого 05.09.2023, яким зобов'язано Запорізьку обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні у розмірі 20595,12 грн.
18.09.2023 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А., зважаючи на положення частини третьої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», за якою за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи, було винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП № 72802979 у розмірі 26800,00 грн.
Не погоджуючись з розрахунком виконавчого збору державного виконавця, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів.
За правилами частини п'ятої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
При цьому, відповідно до визначення частини першої статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчим збором є збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
За змістом частин другої - четвертої статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, з-поміж іншого, ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Отже, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці
Спірні постанови винесено державним виконавцем на підставі виконавчого листа від 05.09.2023, виданого на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.02.2022 по справі №280/787/21, яким задоволені вимоги щодо зобов'язання Запорізької обласної прокуратури нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні у розмірі 20595,12 грн.
Таким чином, вимоги щодо нарахування та виплати вихідної допомоги є майновими позовними вимогами, оскільки їх об'єктом виступає благо, яке підлягає грошовій оцінці, відповідно розмір виконавчого збору у даному випадку мала би обраховуватися з урахуванням грошових сум, які рішенням судів зобов'язано перерахувати та виплатити, тобто як зі спору майнового характеру
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.09.2022 у справі №280/9443/21 (провадження № К/990/16688/22), від 26.02.2019 у справі № 907/9/17 (провадження № 12-76гс18) та від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс200).
Тобто, оскільки вимоги щодо нарахування та виплати конкретної суми у розмірі 20595,12 грн вихідної допомоги за затримку її виплати при звільненні містять зміну складу майна позивача, такі вимоги є майновими, у зв'язку з чим при прийнятті спірної постанови про стягнення виконавчого збору державним виконавцем не вірно обраховано розмір виконавчого збору як за немайновими вимогами.
Таким чином, постанова про стягнення виконавчого збору та постанова про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору, винесені 18.09.2023 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. у межах виконавчого провадження № 72802979, прийняті всупереч положенням частини другої статті 2 КАС України, а саме не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; не обґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), не пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, №303-A, пункт 29).
Згідно з пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Враховуючи положення частин першої, другої статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки під час розгляду справи не було залучено свідків та не призначено експертиз, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 271, 287, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Запорізької обласної прокуратури (69005, м.Запоріжжя, вул.Матросова, буд.29-А,код ЄДРПОУ 02909973) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м.Київ, вул.Городецького, буд.13, код ЄДРПОУ 00015622) про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати пункт 3 постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича від 18.09.2023 ВП № 72802979 про відкриття виконавчого провадження, яким постановлено стягнути з Запорізької обласної прокуратури виконавчий збір у розмірі 26800 грн.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича від 18.09.2023 ВП № 72802979 про стягнення виконавчого збору з Запорізької обласної прокуратури у розмірі 26800,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-денний строк з дня його підписання.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 19.10.2023.
Суддя Ж.М. Чернова