печерський районний суд міста києва
Справа № 757/10892/23-ц
Категорія 17
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2023 року Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Ільєвої Т.Г.,
при секретарі - Ємець Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 6» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
20.03.2023 позивач ТОВ «Рада 6» звернулася до Печерського районного суду м. Києва, згідно вимог якого просить суд стягнути пропорційно з співвласників квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , якими є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_3 ( НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь ТОВ «РАДА 6» (ЄДРПОУ 32590026, р/р НОМЕР_3 в АТ КБ "ПРИВАТБАНК", ЄДРПОУ банку 14360570, МФО 305299,) заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 19045,61 грн. - основного боргу, інфляційної складової боргу - 1313,63 грн., 3 % річних - 202,36 грн., пені - 14964,27 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_2 , за період з 01.03.2022 по 31.01.2023 року не оплачують комунальні послуги та послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території, в зв'язку з чим за цей період у утворилась заборгованість у 19045,61 грн., яку позивач просив стягнути з відповідачів.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29.03.2023 року справу прийнято до свого провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною першою статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, частиною четвертою статті вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про місце і час судового розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, проти постановлення заочного рішення не заперечував.
Відповідачі в судове засідання не з'явився, був повідомлений про судове засідання належним чином, заяв, клопотань до суду не подано.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи, про що зазначено у позовній заяві та просить провести розгляд у його відсутність.
Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.
Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судовим розглядом встановлено, що відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується інформаційною довідкою № 322148562 від 07.02.2023 року, а також договором купівлі-продажу квартири від 14.12.2015 року.
Відповідачі володіють по 1 / 2 частці квартири кожний.
Відповідно до ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Квартира загальною площею 178,6 кв. м.
Виконавцем послуг з утримання будинку та прибудинкової території, який обслуговує даний будинок, є позивач, що підтверджується Актом готовності об'єкта до експлуатації від 12.12.2011 року та Договором про передачу на утримання та експлуатаційне обслуговування житлового будинку і прибудинкової території від 27.12.2011 року.
Тариф на послуги, що надаються позивачем, становить 8 грн. 29 коп. Тариф затверджено розпорядженням позивача № 8 від 01.12.2021 року «Про зміну розміру тарифу» шляхом індексації попереднього тарифу відповідно до п. 2.9. укладеного між позивачем та відповідачем Договору № УЖ/Р6-2/20/04/16 «На надання житлово-комунальних послуг» від 20.04.2016 року.
Згідно ст. 68 ЖК Української РСР наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця у визначені строки.
Відповідно до ст. 162 ЖК Української РСР плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Відповідно до ст. 179 ЖК Української РСР користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями.
Згідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач таких послуг зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Цивільним процесуальним кодексом України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, які мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
У відповідності до частини 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду (стаття 159 ЦПК), рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Так, відповідачами не було надано до суду належного та допустимого доказу на підтвердження посилань щодо незгоди з позовними вимогами.
В судовому порядку питання щодо укладення договору про надання житлово - комунальних послуг не вирішувалось, відповідачка продовжувала користуватися житлово - комунальними послугами. Розмір тарифів за комунальні послуги відповідачем в установленому законом порядку не оскаржувався.
Відповідач, користуючись усіма комунальними послугами, свої договірні зобов'язання не виконує, плату за отримані послуги не вносить, чим порушує умови вищезазначеного договору.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, правовідносини, які склалися між сторонами є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України), - вимагати сплату грошей за надані послуги.
За наведених обставин, суд погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості відповідно до якого заборгованість за надані житлово-комунальні послуги становить: 19045,61 грн. - основного боргу.
Окрім цього, виходячи з юридичної природи правовідносин як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Закріплена в п. 10 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Разом з тим, відповідно до Постанови КМУ «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 05.03.2022 № 206 - в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Оплата комунальних послуг відбувається за умовами відповідних договорів про надання таких послуг за виключенням вищезазначеного, а відтак позовні вимоги в частині стягнення інфляційної складової боргу - 1313,63 грн., 3 % річних - 202,36 грн., пені - 14964,27 грн. задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що обставини, на які посилається сторона позивача знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, враховуючи відсутність доводів сторони відповідача на спростування вимог, а тому позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення основної суми боргу.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Оскільки, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України, витрати понесені позивачем з оплати судового збору підлягають стягненню з відповідачів пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81,89, 141, 263-265, 267, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 6» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути пропорційно з співвласників квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , якими є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_3 ( НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь ТОВ «РАДА 6» (ЄДРПОУ 32590026, р/р НОМЕР_3 в АТ КБ "ПРИВАТБАНК", ЄДРПОУ банку 14360570, МФО 305299,) заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 19045,61 грн. - основного боргу.
Стягнути в рівних частинах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1438,91 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому копія рішення суду не була вручена в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 27 вересня 2023 року.
Суддя Т.Г. Ільєва