19.10.2023 Справа № 756/6413/23
Справа №756/6413/23
Провадження №2/756/3421/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2023 року м. Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Тихої О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Кренджеляк А.М.,
представника позивача - ОСОБА_2.,
представника відповідача - Прокопенко К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» про стягнення грошових коштів,
УСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» (далі - ТОВ «Пологовий будинок «Лелека») про стягнення грошових коштів, сплачених за Договором № 1249Р/12/2022 про надання медичної допомоги з ведення пологів (одноплідна вагітність) від 27.12.2021, та просила стягнути з відповідача на її користь грошову суму у розмірі 89 012,59 грн., яка складається із: суми основного боргу - 68 225,00 грн.; 3% річних - 2 254,23 грн.; інфляційних втрат - 14 682,29 грн., а також судові витрати.
В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що 27.12.2021 між нею та ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» був укладений Договір № 1249Р/12/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) пакет «Комфорт», відповідно до умов якого відповідач (медичний заклад) зобов'язався надати позивачу кваліфіковану медичну допомогу, яка полягає у ведення пологів пацієнта в обсязі та на умовах, передбачених Договором та Додатками до нього, у відповідності з існуючими стандартами медичної допомоги.
30.10.2021 позивач, з метою забезпечення виконання платіжних зобов'язань за Договором ведення пологів, уклав з АТ «Універсал Банк» кредитний договір за послугою «Покупка частинами», відповідно до якого АТ «Універсал Банк» перерахував на рахунок ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» грошові кошти в розмірі 68 225,00 грн.
У зв'язку з воєнними діями позивач 26.02.2022 була змушена виїхати з м. Київ та дитина була народжена нею у Львівському обласному клінічному пренатальному центрі, тож жодних послуг від ТОВ «Пологовий будинок «Лелека», передбачених договором, вона не отримувала.
14.03.2022 позивачем на електронну адресу відповідача направлено лист про повернення сплачених грошових коштів. Крім того, вказаний лист був повторно направлений на електронну адресу відповідача 27.03.2022.
04.04.2022 на електронну адресу позивача надійшов лист ТОВ «Пологовий будинок «Лелека», яким повідомлено про отримання запита позивача про розірвання договору та повернення грошових коштів.
До теперішнього часу відповідачем сплачені за договором від 27.12.2021 кошти не повернуто, незважаючи на неодноразові звернення позивача, у зв'язку з чим вона змушена звернутися до суду з позовом.
Ухвалою суду від 29.05.2023 по справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
04.08.2023 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. Зазначила, що 27.12.2021 між ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» та позивачем було укладено Договір № 1249Р/12/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) пакет «Комфорт» (далі - договір ведення). Так, у відповідності до п.2.1 Договору ведення медичний заклад приймає на себе зобов'язання надати пацієнту кваліфіковану медичну допомогу, що полягає у веденні пологів пацієнта, на основі діючих нормативних документів Міністерства охорони здоров'я України, обов'язкових протоколів і стандартів медичної допомоги та стандартів і протоколів прийнятих в Медичному закладі, в обсязі та на умовах, передбачених договором та додатками до нього, а пацієнт зобов'язується прийняти медичну допомогу за даним договором та забезпечити її оплату у строк та спосіб, визначені даним договором. Відповідно до умов вказаного договору платником, якого визначила позивач, було сплачено на користь відповідача кошти у розмірі 68 225,00 грн., що складається з: основної суми договору ведення 66 425,00 грн.; страхового платежу - 1800,00 грн. При цьому, сума страхового платежу згідно Договору добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби № 7619/999/318/210003456 від 27.12.2021 сплачена на користь страховика - ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія».
Введення воєнного стану в Україні стало обставиною непереборної сили для ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» та таким, що унеможливлює виконання своїх обов'язків перед позивачем за договором ведення, оскільки будівля пологового будинку зазнала обстрілів та значних пошкоджень від російських окупантів. З 06.03.2022 року ТОВ «Пологовий будинок «Лелека», у зв'язку з введенням активних бойових дій біля пологового будинку та пошкодженням будівлі, було вимушене призупинити свою роботу до 01.09.2022. З урахуванням наведеного, надати послугу не уявлялось можливим. При цьому п 9.3. передбачено, що сторони не несуть відповідальності за невиконання або неналежне виконання цього договору у разі виникнення особливих обставин з об'єктивних причин (форс-мажорні обставини), які сторони не могли передбачити і що перешкоджають сторонам виконати свої обов'язки. До таких обставин віднесено, зокрема, війну та воєнні дії.
Вважав, що з огляду на дію воєнного стану на території України, що є форс-мажорними обставинами, зобов'язання сторін продовжуються на цей період, а тому, у позивача відсутні підстави для захисту порушеного права у судовому порядку. Також просив зменшити розмір правничої допомоги, яку просить стягнути позивач, до 3000,00 грн., оскільки вважає, що розмір витрат, визначених позивачем є завищеним та не відповідає складності справи.
11.08.2023 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача зазначила, що вартість медичної допомоги за Договором № 1249Р/12/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) пакет «Комфорт» від 27.12.2021 складає 68 225,00 грн., яка була перерахована позивачем на користь ТОВ «Пологовий будинок «Лелека». При цьому, Договір не містить відомостей, що вказана сума включає вартість страхового платежу - 1800,00 грн., в свою чергу ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» не надав доказів перерахування вказаного страхового платежу на користь страхової компанії. На думку представника позивача, наявність форс-мажорних обставин не позбавляє позивача права на повернення сплачених нею грошових коштів з підстав припинення зобов'язання та ненадання відповідних послуг.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позові, та просила їх задовольнити. Зазначила, що укладеним договором передбачена вартість саме медичних послуг та відсутнє будь-яке посилання на те, що частина грошових коштів буде перерахована на користь страхової компанії, у зв'язку з чим наполягала на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. На запитання суду пояснила, що загалом позивачем на користь відповідача сплачено кошти у розмірі 68 225,00 грн., окремо за договором страхування страховий платіж у розмірі 1800 грн. позивач не сплачувала.
Представник відповідача у судовому засіданні зазначила, що відповідач визнає наявність у нього заборгованості перед позивачем у сумі 66425,00 грн., разом з тим, страховий платіж у сумі 1800,00 грн. було перераховано на користь страхової компанії, на підтвердження чого надано відповідні докази. Просила відмовити у задоволенні позову в частині вимог щодо стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, оскільки вказані нарахування є мірою цивільно-правової відповідальності, яка з огляду на приписи ст. 617 ЦК України не повинна бути застосована до ТОВ «Пологовий будинок «Лелека», у зв'язку з тим, що свої зобов'язання товариство не виконало внаслідок форс-мажорних обставин.
Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При цьому, принцип змагальності згідно ст.12 ЦПК України забезпечує повноту дослідження обставин справи. Даний принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Судом встановлено, що 27.12.2021 між сторонами був укладений Договір № 1249Р/12/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) пакет «Комфорт», п.2.1 якого передбачено, що медичний заклад приймає на себе зобов'язання надати пацієнту кваліфіковану медичну допомогу, що полягає у веденні пологів пацієнта, на основі діючих нормативних документів Міністерства охорони здоров'я України, обов'язкових протоколів і стандартів медичної допомоги та стандартів і протоколів прийнятих в Медичному закладі, в обсязі та на умовах, передбачених договором та додатками до нього, а пацієнт зобов'язується прийняти медичну допомогу за даним договором та забезпечити її оплату у строк та спосіб, визначені даним договором.
Відповідно до п. 8.1 Договору вартість послуг становить 68 225,00 грн., яка відповідно до п. 8.4 сплачена пацієнтом в якості Авансового платежу за Попереднім договором № 274П/10//2021 від 30.10.2021.
Крім того, 27.12.2021 між позивачем ОСОБА_1 та ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», в особі агента ТОВ «Пологовий будинок «Лелека», укладено Договір добровільного медичного страхування № 7619/999/318/210003456, відповідно до умов якого позивач застрахувалась на випадок настання страхових випадків, передбачених договором, сума страхового платежу - 1800,00 грн.; вигодонабувачем визначено страхувальника; строк дії договору - до 27.12.2022.
Згідно з рахунком-фактурою № 66506 від 30.10.2021 вартість послуги «родопоміч через природні родові шляхи при одно плодовій вагітності з урахуванням знижки складає 66 425,00 грн., сума страхового платежу «Безпечні пологи розширена» складає 1 800,00 грн., всього 68 225,00 грн.
30.10.2021 позивач ОСОБА_1 , з метою забезпечення виконання платіжних зобов'язань. за Договором ведення пологів, уклав з АТ «Універсал Банк» кредитний договір за послугою «Покупка частинами», відповідно до якого АТ «Універсал Банк» перерахував на рахунок ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» грошові кошти в розмірі 68 225,00 грн., що підтверджується Довідкою від 18.05.05.2023, наданою АТ «Універсал Банк», заявою Клієнта № 20.30.0004331761 від 30.10.2021.
Пунктом 11.2 Договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання із врахуванням вимог п. 8.4 Договору, і діє до остаточного виконання зобов'язань.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, дію якого згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено та який діє на день ухвалення рішення.
У наданому листі Торгово-Промислової палати України від 28 лютого 2022 року за № 2024/02.0-7.1 вказано, що військова агресія російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року є обставиною непереборної сили для суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по договору.
За змістом ст. 509, ч. 3 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості та виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно положень ст. 598, 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із ст. 907 ЦК України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Як було встановлено судом та не заперечувалось сторонами у справі, 27.12.2021 між сторонами було укладено договір про надання медичних послуг. Вказані послуги були оплачені позивачем.
У той же час, суд приймає до уваги, що вартість послуг, визначена п. 8.1 Договору № 1249Р/12/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) пакет «Комфорт», включає в себе: основну суму договору ведення 66 425,00 грн. та страховий платіж - 1800,00 грн., передбачений Договором добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби № 7619/999/318/210003456 від 27.12.2021.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про страхування» страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування.
Як вбачається з Договору добровільного медичного страхування № 7619/999/318/210003456 від 27.12.2021, ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» виступає страховим агентом, який діє від імені та за дорученням страховика і виконує частину його страхової діяльності, а саме: укладає договори страхування, одержує страхові платежі, виконує роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком (ст.15 Закону України «Про страхування»).
Так, як вбачається з матеріалів справи 29.12.2016 між ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» (Агент) та ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» (Страховик) було укладено Договір доручення № 16/Ю/001/000 (далі - Договір доручення), відповідно до якого Страховик доручає Агенту діяти від імені, за рахунок та за дорученням Страховика: виконувати роботи з рекламування, консультування, пропонування потенційним страхувальникам страхових послуг та проведення роботи, пов'язаної з укладанням та виконанням договорів страхування.
Пунктом 2.2.8 Договору доручення передбачено, що агент зобов'язаний перерахувати отримані від страхувальників страхові платежі по договорах страхування на поточний рахунок Страховика згідно п. 4.3. договору.
Страховий платіж - 1800,00 грн., передбачений Договором добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби № 7619/999/318/210003456 від 27.12.2021 сплачений на користь страховика - ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія», що підтверджується платіжним дорученням № 9084 від 28.12.2021 та Реєстром укладених договорів страхування за 27.12.2021.
Таким чином, фактично вартість медичних послуг, які були оплачені позивачем саме на користь відповідача становить 66 425,00 грн., тобто сума за відрахуванням страхового платежу у розмірі 1 800,00 грн., здійсненого на користь страховика ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія».
Відповідач не виконав умови Договору № 1249Р/12/2022 від 27.12.2021, медичні послуги позивачу не надав, проте грошові кошти у розмірі 66 425,00 грн., сплачені позивачем в рахунок оплати ціни послуг медичного закладу за Договором, усупереч приписам п. 10.1 Договору, не повернув.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Таким чином, форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін та неможливість виконання договірних зобов'язань особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлює виконання на підставі вимог законодавства.
Надаючи оцінку аргументам відповідача щодо причин невиконання умов договору, суд погоджується із тим, що таке невиконання могло бути наслідком поважних та навіть об'єктивних причин, як ведення бойових дій та військова агресія проти України з боку російської федерації. Суд також враховує, що такі обставини офіційно визнані форс-мажорними (непереборними обставинами), які сторони не могли передбачити.
Проте, суд зазначає, що обставини непереборної сили, відповідно до статті 617 ЦК України, звільняють сторони лише від відповідальності за невиконання умов договору, проте не звільняють від виконання самого зобов'язання та наслідків його припинення.
Наявність форс-мажорних обставин у відповідача не позбавляє позивача права на повернення сплачених нею грошових коштів з підстав припинення зобов'язання та ненадання відповідних послуг.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, заявлених позивачем, вважає припиненими зобов'язання сторін за укладеним договором та стягує з відповідача на користь позивача грошові кошти, сплачені за Договором про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) пакет «Комфорт» № 1249Р/12/2022 від 27.12.2021 у розмірі 66 425,00 грн., у зв'язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню частково.
Положеннями статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому три проценти річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.
Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та три проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду від 10.04.2018 року по справі № 914/1033/17).
У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань (зазначений правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18)).
При цьому, у ст. 617 ЦК України встановлені загальні підстави для звільнення особи від відповідальності за порушення зобов'язання, а ст. 625 ЦК України є спеціальною та такою, що не передбачає жодних підстав для звільнення від відповідальності за порушення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду від 09.11.2016 у справі № 3-1195гс16. Згідно з наявною судовою практикою стягнення визначених у судовій практиці платежів підтверджується.
Згідно з п. 10.1 Договору, він може бути достроково припинений з ініціативи пацієнта за умови письмового повідомлення медичного закладу із зазначенням причин розірвання Договору. В такому випадку договір вважається розірваним через 5 робочих днів з моменту отримання повідомлення пацієнта, при цьому, пацієнту, на його вимогу, повертається сплачена за Договором сума вартості Договору, за відрахуванням вартості фактично наданої медичним закладом медичної допомоги.
У разі розірвання Договору до закінчення терміну його дії за ініціативою пацієнта або медичного закладу, а також внаслідок медичних показань, що свідчать про недоцільність або неможливість надання подальшої медичної допомоги, пацієнту протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту розірвання/припинення Договору повертається сплачена за договором сума вартості медичної допомоги, за відрахуванням вартості фактично наданої медичним закладом медичної допомоги.
Крім того, передбачено, що дія договору припиняється також у разі, якщо неможливість виконати Договір медичним закладом виникла з вини пацієнта (пацієнт провів пологи в іншому лікувальному закладі або місці). В такому випадку пацієнту, на його вимогу, повертається сплачена за Договором сума вартості Договору, за відрахуванням вартості фактично наданої медичним закладом медичної допомоги.
Позивач зверталася до відповідача з заявами про повернення грошових коштів, оскільки медичні послуги їй надані не були і дитину вона народжувала в іншому пологовому будинку. Як убачається з наявного в матеріалах справи електронного листування сторін, відповідачем 04.04.2022 підтверджено факт звернення ОСОБА_1 з заявою про повернення коштів до відповідача. Однак, ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» кошти, сплачені за договором, укладеним з ОСОБА_1 , останній не повернуто.
Таким чином, з 11.04.2022 у відповідача виникло зобов'язання щодо повернення позивачу сплачених грошових коштів.
Оскільки відповідач прострочив виконання зобов'язань щодо повернення позивачу грошових коштів, у нього виник обов'язок сплатити позивачу разом з сумою основного боргу 3 % річних та інфляційних втрат від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, заборгованість ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» зі сплати 3% річних за період з 11.04.2022 по 17.05.2023 складає 2 254,23 грн. та інфляційні втрати з 11.04.2022 по 17.05.2023 - 14 682,29 грн.
Разом з тим, оскільки вказаний розрахунок здійснювався позивачем на загальну суму 68 225,00 грн. без вирахування страхового платежу, суд самостійно провів розрахунок та прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню три проценти річних у розмірі 2194,75 грн. та інфляційні втрати в розмірі 14 294,92 грн., у зв'язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» про стягнення грошових коштів задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Квітки Цісик, буд. 56, код ЄДРПОУ 39155132) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) грошові кошти у розмірі 66425 (шістдесят шість тисяч чотириста двадцять п'ять) гривень 00 копійок, три проценти річних у розмірі 2194 (дві тисячі сто дев'яносто чотири) гривні 75 копійок, інфляційні втрати в розмірі 14294 (чотирнадцять тисяч двісті дев'яносто чотири) гривні 92 копійки; витрати по сплаті судового збору в розмірі 1045 (одна тисяча сорок п'ять) гривень 27 копійок.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата виготовлення повного судового рішення - 19.10.2023.
Суддя О.О. Тиха