2/754/5722/23
Справа № 754/14630/23
УХВАЛА
Іменем України
19 жовтня 2023 року м. Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , який діє згідно довіреності в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру у зв'язку з втратою правовстановлюючого документа, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , який діє згідно довіреності в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про визнання права власності на квартиру у зв'язку з втратою правовстановлюючого документа.
Подана позовна заява підписана ОСОБА_1 як представником ОСОБА_2 . На підтвердження повноважень Манафова Руслана Юніса Огли на підписання позовної заяви до матеріалів позову додано копію довіреності посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Карою О.О.
Відповідно до положень ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Положеннями ст. 15 ЦПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Як убачається з вимог ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч. 1, 3 ст. 237 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Згідно із ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вищезазначене дає підстави для висновку, що ОСОБА_1 , який діє згідно довіреності в інтересах ОСОБА_2 не є особою, яка має право на підписання позовної заяви від імені позивачки та не може здійснювати представництво інтересів позивачки у цивільній справі про визнання права власності на квартиру у зв'язку з втратою правовстановлюючого документа, оскільки ця цивільна справа відповідно до ч.6 ст.19 ЦПК України не відноситься до справ у малозначних спорах (малозначні справи), а тому повинна розглядатися в порядку загального позовного провадження.
Зазначені положення не суперечать конституційній нормі щодо права особи на отримання професійної правничої допомоги. Законодавче закріплення доручення саме адвокатам представництва інтересів особи у справах, які не відносяться до категорії малозначних, внаслідок складності та істотності правових наслідків, покликане забезпечити дотримання прав та інтересів особи, їх належний захист та виконання завдань цивільного судочинства.
Чинним законодавством не передбачено обов'язку суду при вирішенні питання відкриття провадження у справі здійснювати дії пов'язані із самостійним пошуком відомостей щодо повноважень представника позивача на підписання поданих до суду документів.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається, в разі якщо подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи вищевикладене, заява підлягає поверненню позивачу як така, що подано особою, повноваження якої на представництво інтересів позивача не підтверджені.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 , який діє згідно довіреності в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру у зв'язку з втратою правовстановлюючого документа - вважати неподаною та повернути позивачу, роз'яснивши право на повторне звернення до суду після усунення обставин, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала складена та підписана 19.10.2023.
Суддя В.В. Бабко