ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/20148/21
провадження № 2/753/1659/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" жовтня 2023 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Мицик Ю.С.,
при секретарі Лузовій І.В,
за участю:
законного представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,
представників відповідача1 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
представника відповідача2 ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника позивачів - адвоката Боряк Г.Ю. про повернення у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_8 в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 , Акціонерне товариство «Позняки-Жил-Буд», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Орлова Маргарита Акопівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна, про визнання правочину недійсним в частині покупця, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності до стадії підготовчого провадження та клопотання представника відповідача - адвоката Жогіної О.О. про залишення вказаного позову без розгляду, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває вказана цивільна справа.
Ухвалою від 07.10.2021 суд відкрив провадження у даній справі та призначив її до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче судове засідання.
Ухвалою від 18.02.2022 суд залучив до участі у справі в якості співвідповідача - Акціонерне товариство «Позняки-Жил-Буд» (ЄДРПОУ 24089818, місцезнаходження: м. Київ, вул. А.Ахматової, 3), встановив строки для подання відзиву, відклав підготовче судове засідання на 18.04.2022 о 12-30 год.
23.11.2021 від представника відповідача 1 - Жогіної О.О. надійшов відзив на позов, який прийнято судом.
13.12.2021 представником позивачів - ОСОБА_9 подано відповідь на відзив, яка прийнята судом.
28.12.2021 представника відповідача 1 - Піліпенко Д.О. подано заперечення на відповідь на відзив, які прийняті судом.
27.06.2022 представником відповідача 2 - Каграманяном А.Р. подано відзив на позов, який ухвалою суду від 28.06.2022, що занесена до протоколу судового засідання залишено без розгляду.
Ухвалою від 28.06.2022 суд задовольнив клопотання представника позивача та представника відповідача 1 про витребування доказів; відклав підготовче судове засідання на 27.09.2022 о 12-30 год.
Ухвалою від 27.09.2022 суд задовольнив клопотання представника відповідача 1 про витребування доказів; відклав підготовче судове засідання на 08.11.2022 о 15-30 год.
Ухвалою, що занесена до протоколу судового засідання від 08.11.2022 суд закрив підготовче судове засідання та призначив справу до розгляду по суті.
04.10.2023 представником позивачів - ОСОБА_9 подано заяву про повернення до стадії підготовчого провадження, яке обгрунтовано тим, що на момент пред'явлення позову до суду сторона позивача керувалася чинною на момент подачі позову судовою практикою, зокрема правовою позицією викладеною в постанові ВС у справі № 265/33110/17 від 22.07.2020. Разом з тим, в процесі розгляду даної справи, 14.02.2022 Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 364/2238/15-ц зробив інші, відмінні від сталої судової практики, правові висновки, зокрема, що нормами ЦК України не допускається такої правової конструкції як позов про визнання недійсним договору в частині сторони договору. З огляду на викладене, обраний позивачем спосіб захисту прав, у світлі позиції Верховного Суду став не ефективним, що є самостійною підставою для відмови в позові. Про вказану позицію стороні позивача стало відомо, вже після закриття підготовчого засідання. Таким чином, подальший розгляд справи по суті із заявленими позивачами предметом та підставою позову не призведе до належного захисту їх прав, а тому представник просить суд задовольнити заяву, оскільки лише на стадії підготовчого провадження позивачі мають можливість змінити підстави або предмет позову.
В судові засідання 04.10.2023 та 12.10.2023 позивачі та їх представник не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
12.10.2023 в судовому засіданні представники відповідачів просили відмовити в задоволенні заяви представника позивачів, через її безпідставність.
Представник відповідача 1 - Жогіна О.О. просила залишити позов без розгляду, у зв'язку з повторною неявкою позивачів та їх представника в судове засідання, яке підтримали представник відповідача 1 Піліпенко Д.О. та представник відповідача 2 Когута С.С.
Треті особи в судове засідання не з'явилися про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Заслухавши думку учасників справи, зваживши доводи заяви представника позивачів, доводи клопотання представника відповідача 1, суд дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до частини другої статті 189 ЦПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.
У постанові Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21 зроблено висновок, що відповідно до практики Верховного Суду, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Разом з тим, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Як встановлено вище підготовче судове засідання закрито ухвалою суду від 08.11.2022.
Правова позиція, на яку посилається представник позивачів викладена у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду 14.02.2022 у справі № 364/2238/15-ц.
Слід зазначити, що після закриття підготовчого провадження були проведені чотирі судових засідання 26.01.2023, 20.04.2023, 29.05.2023, 31.07.2023, на яких була присутня представник позивача, надано вступне слово учасникам справи, допитані свідки, жодних клопотань сторони позивача про повернення до стадії підготовчого провадження заявлено не було.
Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Повернення до стадії підготовчого судового засідання, в той час, коли справа перебуває в провадженні суду майже два роки, без доведеності поважності причин реалізувати свої права на стадії підготовчого провадження, не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
З огляду на викладене, заява представника позивачів задоволенню не підлягає.
Вирішуючи клопотання представника відповідача 1 про залишення вказаного позову без розгляду, суд керується наступним.
Згідно ч. 1, 2, ч. 3, ч. 5 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.
За змістом п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач та його представник повторно не з'явились в судове засідання та не повідомили про причини їх неявки, якщо від них не надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності і їх нез'явлення не перешкоджає розгляду заяви.
Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов'язковими умовами для застосування передбачених ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про день, час та місце розгляду справи, а також відсутність заяви про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 223, 257 ЦПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (до такого правового висновку дійшла об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 05 червня 2020 року у справі за № 910/16978/19 та від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/8816/19).
При цьому, саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Проте, положеннями ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України не передбачено вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду (дана правова позиція міститься у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі за №910/16978/19).
Заяви про розгляд справи за відсутності позивачів та їх представника до суду не надходило.
Як зазначив Верховний суд (ВС/КЦС № 310/12817/13 від 22.05.2019) повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду навіть за наявності поважних причин такої неявки.
Враховуючи те, що позивачі та їх представник повторно до суду не з'явились, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Слід зазначити, що залишення позову без розгляду у даному випадку не можна вважати обмеженням позивача у доступі до правосуддя, оскільки він має право на повторне звернення до суду з аналогічним позовом.
Керуючись ст. ст.197, 223, 257, 265-268, 273, 430 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні заяви представника позивачів - адвоката Боряк Г.Ю. про повернення у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_8 в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 , Акціонерне товариство «Позняки-Жил-Буд», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Орлова Маргарита Акопівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна, про визнання правочину недійсним в частині покупця, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності до стадії підготовчого провадження.
Клопотання представника відповідача - адвоката Жогіної О.О. про залишення вказаного позову без розгляду задовольнити.
Залишити без розгляду позов ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_8 в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 , Акціонерне товариство «Позняки-Жил-Буд», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Орлова Маргарита Акопівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна, про визнання правочину недійсним в частині покупця, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 18.10.2023.
Суддя Ю.С.Мицик