ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8852/22
провадження № 2/753/1251/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" жовтня 2023 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Осіпенко Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Дубінкіної М.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
позивачки ОСОБА_3 ,
представника відповідачки ОСОБА_4 ,
представника відповідачки ОСОБА_5 ,
розглянувши в судовому засіданні в приміщенні Дарницького районного суду міста Києва об'єднану цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Чаруха Ростислав Ростиславович до ОСОБА_6 , в інтересах якої діють представники - адвокат Миклуш Марина Ігорівна та ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Давиденко Людмила Олексіївна, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування державної реєстрації, визнання права власності на 1/2 частину будинку,
та позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 , в інтересах якої діють представники - адвокат Миклуш Марина Ігорівна та ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Давиденко Людмила Олексіївна, ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування державної реєстрації, визнання права власності на 1/2 частину будинку,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває вищевказана цивільна справа.
13 жовтня 2023 року у судовому засіданні представником позивача адвокатом Чарухою Ростиславом Ростиславовичем в усній формі заявлено відвід судді, під головуванням якого відбувається розгляд справи. Представник позивача адвокат Чаруха Р.Р. зазначив про існування у нього «обґрунтованої» підозри в упередженості головуючого у справі, з тих підстав, що за результатами розгляду поданого ним клопотання про витребування письмових доказів суд залишив його без задоволення як таке, що подане з пропуском строку, встановленого ч. 3 ст. 83 ЦПК України. Крім того, представник позивача адвокат Чаруха Р.Р. був не згоден з рішенням суду про відмову у клопотанні про надання строку для підготовки до судових дебатів.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримали клопотання адвоката Чарухи Р.Р. та просили його задовольнити.
Представники відповідачки ОСОБА_6 - адвокати Миклуш М.І. та Марініч В.К. у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, вважають його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Суд вислухавши думку сторін, врахувавши доводи представника позивача, доходить наступного висновку.
Так, за правилами, визначеними ч1, ч. 2, ч. 5 та ч. 7 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються. Питання про відвід вирішується невідкладно.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як визначено в ст.126 Конституції України, незалежність і недоторканість судді гарантується Конституцією і законами України. Вплив на суддю в будь-який спосіб забороняється.
Відповідно до §1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий суд, яке полягає, зокрема, у забезпеченні розгляду справи незалежним і безстороннім судом, що також закріплено і національним законодавством.
Як зазначалося вище, однією з підстав, що виключає участь судді у розгляді справи, визначеною п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, є наявність інших обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
При цьому з врахуванням відсутності законодавчо визначених критеріїв обґрунтованості таких сумнівів, що пов'язується із їх можливим виникненням у кожній окремій справі в залежності від певних об'єктивно існуючих обставин,поведінки судді,його переконань,інших чинників,при розгляді відповідної заяви про відвід, суд вважає за доцільне зазначити,що такі критерії в певній мірі закріплені Бангалорськими принципами поведінки судді від 19 травня 2006 року, схваленими Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, а також Кодексом суддівської етики, затвердженим XI черговим з'їздом суддів України від 22 лютого 2013 року.
Так, ст. 10 та ст. 15 Кодексу суддівської етики визначено, що суддя повинен виконувати обов'язки судді безсторонньо і неупереджено, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Згідно пункту 1.3 Бангалорських принципів суддя повинен не тільки виключати будь-які взаємовідносини, що не відповідають посаді, чи втручання з боку органів законодавчої та виконавчої влади, а й робити це так, щоб це було зрозуміло навіть сторонньому спостерігачу.
Пунктом 2.5. Бангалорських принципів закріплене правило, за яким суддя має заявити самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в його неупередженості.
Аналізуючи вищевказані закріплені правила можна зробити висновок, що виникнення сумніву у неупередженості судді не завжди пов'язується із якимись реально існуючими порушеннями, допущеними суддею, і для констатації того факту, що суддя не може брати участі у провадженні та його відводу із цієї підстави іноді достатньо самого факту виникнення сумніву у неупередженості судді.
Крім цього,критерії незалежності та об'єктивності суду, а також сумніви в безсторонності суду, як підстава для відводу судді, неодноразово були предметом розгляду Європейським судом з прав людини, який у відповідних рішеннях, ухвалених у справах «Моріс проти Франції» (Moricevs France №29369/10,п.73), «Паунович проти Сербії» (PaunovicvsSerbia№54574/07,п.35),зазначив, що у разі виникнення сумнівів у відсутності неупередженості судді, його безсторонність слід оцінити за суб'єктивним і об'єктивним критеріями, зауваживши, що за суб'єктивний критерій повинні братися до уваги особисті переконання і поведінка певного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість в конкретній справі, а об'єктивний критерій визначає, чи дотримався суддя достатніх гарантій, що дозволяють виключити будь-який сумнів щодо його неупередженості.
Також, Європейський суд з прав людини відповідними рішеннями у справах «Паунович проти Сербії» (Paunovic vs Serbia № 54574/07), «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein vs Switzerland № 33958/96), «Томан проти Швейцарії» (Thomann vs Switzerland № 33/1995/539/624) з приводу об'єктивного критерію звернув увагу на необхідність встановлення, чи існують, крім поведінки самого судді, факти, що потребують доведення, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді.
Таким чином, відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно ж до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (Білуха проти України, N 33949/02, § 49 - 52, від 9 листопада 2006 року).
Доводи ініціатора заявленого відводу зводяться виключно до його незгоди із процесуальними рішеннями судді під час розгляду справи, пов'язаними із вирішенням заявленого клопотання про витребування доказів, а також про надання часу для підготовки до судових дебатів.
Як вже зазначалося, згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
З цього приводу Європейський суд з прав людини у рішенні, ухваленому у справі «Булут проти Австрії» (BulutvsAustria№ 17358/90), вказав, що несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості.
Враховуючи вищевикладене, взявши до уваги те, що викладені ініціатором відводу доводи щодо наявності, на його думку, підстав, за яких суддя підлягав би відводу, і які в розумінні ст. 36 ЦПК України виключали б можливість участі судді у розгляді справи, є необґрунтованими, а тому заява про відвід судді задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 36, 40, 258-260 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви адвоката Чарухи Ростислава Ростиславовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про відвід судді у розгляді об'єднаної справи за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Чаруха Ростислав Ростиславович до ОСОБА_6 , в інтересах якої діють представники - адвокат Миклуш Марина Ігорівна та ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Давиденко Людмила Олексіївна, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування державної реєстрації, визнання права власності на 1/2 частину будинку,
та позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 , в інтересах якої діють представники - адвокат Миклуш Марина Ігорівна та ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Давиденко Людмила Олексіївна, ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування державної реєстрації, визнання права власності на 1/2 частину будинку - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 13.10.2023 року.
Суддя Л.М. Осіпенко