Справа №752/9730/18
Провадження № 2/752/175/23
РІШЕННЯ
Іменем України
22.09.2023 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Колдіної О.О.
з участю секретаря - Ящука Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
позивач звернулась до Голосіївського районного суду м.Києва з позовом до відповідача, відповідно до якого просила зобов'язати ОСОБА_2 перенести трубопровід самопливної побутової каналізації, який проходить від квартири АДРЕСА_1 , щоб відстань від фундаменту зазначеного будинку і трубопроводом каналізації складала не менше 1,5 метрів.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач є власником 1/3 частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Протягом багатьох років між співвласниками будинку склався усталений порядок користування ним та його частинами, які фактично складають три квартири з окремими входами та окремими комунікаціями.
Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 та співвласником 1/3 земельної ділянки за даною адресою.
Інша 1/3 частина будинку та земельної ділянки належить ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .
Позивач зазначає, що останні декілька років підвал, який знаходиться в її квартирі періодично підтоплюється рідиною з запахом каналізаційних стоків, у підвалі і квартирі надмірно підвищилась вологість, що призводить до руйнації будинку, пошкодження майна, створює незручності для нормального проживання.
В подальшому було встановлено, що трубопровід самопливної побутової каналізації, що проходить від квартири № 1 , яка належить відповідачу, до колодязя дворової каналізації прокладено з порушенням державних будівельних норм, а також він втратив герметичність.
На письмову вимогу перенести каналізаційну трубу на відстань 3 метрів від квартири № 2 у відповідності до будівельних норм, відповідач будь-яких дій не вчинив, в зв'язку з чим позивач просить в судовому порядку зобов'язати відповідача усунути зазначені порушення.
20.08.2018 р. на підставі ухвали Голосіївського районного суду м.Києва відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву, а третім особами для подання письмових пояснень.
08.10.2018 р. відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на його необгрунтованість. Відповідач зазначає, що у належний спосіб здійснив реконструкцію своєї частини будинку, подав відповідну Декларацію про готовність об'єкта будівництва до експлуатації. Оскільки будь-яких доказів, на думку відповідача, позивачем щодо порушення будівельних норм не надано заявлені вимоги не підлягають задоволенню.
21.11.2018 р., 11.08.2020 р., 24.06.2021 р. судом вирішені клопотання сторін про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.
14.11.2022 р. закрито підготовче провадження.
В ході судового розгляду позивач та її представник підтримали заявлені вимоги і обгрунтування позову, просили його задовольнити, з підстав, зазначених в позовній заяві, з врахуванням висновків судової будівельно-технічної експертизи.
Відповідач та його представник повторно в судове засідання не з'явились. Від представника повторно надійшло клопотання про відкладення судового розгляду, однак з огляду на повторно неявку представника відповідача, зважаючи на строки розгляду справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність відповідача та його представника.
Треті особи в судове засідання повторно не з'явились, про місце і час судового розгляду повідомлялись за місцем проживання.
Вислухавши позивач, її представника, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є співвласниками житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки за даною адресою, що підтверджується копією Договору дарування від 09.12.1988 р., Державним актом на право власності на земельну ділянку від 20.03.2012 р., Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.12.2017 р., Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності від 13.10.2017 р., Інформаційною довідкою КВ-2015№45309 від 25.01.2016 р.
Як вбачається з технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 він фактично складається з трьох квартир з окремими входами.
Судом встановлено, що між співвласниками склався відповідний порядок користування будинком, відповідно до якого позивач користується жилими приміщеннями, що відповідно до Технічного паспорту відносяться до квартири 2 , а відповідач квартири 1 в зазначеному будинку, що не заперечувалось сторонами.
Крім того, судом встановлено, що відповідачем проведена реконструкція частини житлового будинку, що належить йому на праві власності та отримано 10.10.2016 р. Декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, в якій зазначається, що така реконструкція проведена з дотриманням всіх будівельних норм.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 27.03.2018 р. звернулась з письмовою вимогою до відповідача про перенесення каналізаційної труби на відстань не менше 3 метрів від квартири № 2 , якою користується позивач у відповідності до будівельних норм.
У відповідь на зазначену вимогу відповідач повідомив позивача про звернення до ПАТ «АК «Київводоканал» для огляду технічного стану внутрішньодворової каналізаційної мережі та у разі виявлення порушень, вчинення дій для їх усунення.
ПрАТ «Київводоканал» своїм листом від 28.02.2018 р. у відповідь на адвокатський запит адвоката Гонтарєва Р.М. повідомило про те, що каналізаційні мережі, в тому числі від приватних будинків прокладаються відповідно до технічних умов на каналізування об'єкта, а також на підставі розробленої та затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації з дотриманням будівельних норм і стандартів, а також що дворова каналізація в буд. АДРЕСА_1 не перебуває у володінні і користуванні Товариства, з огляду на що відсутні підстав для вчинення будь-яких дій і заходів.
Згідно відповіді Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації від 02.09.2019 р. в ПрАТ «АТ «Київводоканал» відсутні відомості щодо звернень ОСОБА_5 щодо підготовки та видачі технічних умов на водопостачання або каналізування об'єкта за адресою: АДРЕСА_1 . Мережа від квартири № 1 побудована в 1990 році, акт про підключення до каналізаційної мережі квартири № 1 відсутній.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи № 212/11-2021 від 01.07.2022 р. розташування каналізаційної труби, що має вивід від квартири АДРЕСА_1 та проходить під кутом до зовнішньої стіни та фундаменту частини будинку - прибудови літ.»а» житлового будинку АДРЕСА_1 , де рохташовані приміщення квартири № 2 ( ОСОБА_1 ) не відповідає вимогам нормативної документації в галузі будівництва щодо розташування трубопроводів каналізаційної мережі відносно будівель та споруд.
Відповідно до вимог нормативних актів в галузі будівництва щодо розташування трубопроводів каналізаційної мережі відносно будівель та споруд, мінімальна відстань від трубопроводів самопливної каналізації до фундаментів будівель та споруд повинна становити не менше 3 м.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб права, та інтереси юридичних осіб державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законом.
Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
В силу положень ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі статтею 391 ЦК України та статтею 155 ЗК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Суд повинен установити: чи були порушені, не визнані, обмежені або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Враховуючи викладене, беручи до уваги встановлені обставини в ході судового розгляду, зважаючи на те, що розташування каналізаційної труби, що має вивід від квартири № 1 ( ОСОБА_2 ) житлового будинку АДРЕСА_1 та проходить під кутом до зовнішньої стіни та фундаменту частини будинку - прибудови літ.»а» житлового будинку АДРЕСА_1 , де розташовані приміщення квартири № 2 ( ОСОБА_1 ) не відповідає вимогам нормативної документації в галузі будівництва щодо розташування трубопроводів каналізаційної мережі відносно будівель та споруд, і зазначені порушення призводять до порушення прав позивача на вільне і безпечне володіння та користування своїм майном, суд приходить до висновку про обгрунтованість заявлених позовних вимог та наявність визначених законом підстав для задоволення позову.
Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 354 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) перенести трубопровід самопливної побутової каналізації, який проходить від квартири АДРЕСА_1 , щоб відстань від фундаменту зазначеного будинку і трубопроводом каналізації складала не менше 1,5 метрів.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя