Справа № 752/17521/22
Провадження №: 3/752/432/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.10.2023 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли
відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання - АДРЕСА_1
за участізахисника Намчука В.М.,
ВСТАНОВИВ:
07.11.2022 о 04:15 водій ОСОБА_1 по вул. Академіка Глушкова у м. Києві керував транспортним засобом Opel Astra, державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, що зафіксовано технічними засобами відеозапису - нагрудною камерою співробітників Національної поліції, які оформили у зв'язку з цим протокол про адміністративне правопорушення. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правила дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
За змістом ст. 130 КУпАП відмова від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції також тягне адміністративну відповідальність за цією статтею
Подія та склад адміністративного правопорушення та наявність вини у діях ОСОБА_1 доводяться поданими уповноваженим органом матеріалами, де міститься:
- протокол про адміністративне правопорушеннясерії ААД № 460867 від 07.11.2022, складений відносно ОСОБА_1 за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП, який за формою та змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 06.11.2015 № 1376;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху від 07.11.2022;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- відеозаписи з нагрудних камер поліцейських (вміщений на лазерний компакт-диск), де зафільмовано подію, у зв'язку з якою відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, спілкування водія та патрульних, момент відмови від проходження огляду, що були переглянуті і досліджені судом (суддею) під час розгляду справи на робочому комп'ютері в залі судового засідання.
Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу особу ОСОБА_1 установлено на підставі посвідчення водія, йому роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбудеться у Голосіївському районному суді міста Києва.
У судові засідання, які тривали час відкладалися, ОСОБА_1 не з'являвся. З приводу його неявки захисник пояснив, що ОСОБА_1 вступив на військову службу, а також перебував на лікуванні, що доводив відповідними довідками, просив суд проводити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
Виходячи з положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов'язковою, а тому, зважаючи на прибуття до суду захисника та доведення ним до вдома суду (судді) позиції захисту, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті за відсутності ОСОБА_1 . При цьому враховується та обставина, що від ОСОБА_1 до суду надійшли письмові пояснення з висвітленням його позиції по суті справи.
У своїх письмових поясненнях від 05.10.2023 ОСОБА_1 вказав наступне: "06 листопада 2022 року приблизно о 16-й год я перебував на власному автомобілі Опель Астра д.н.з НОМЕР_1 у м. Житомир. Планував замінити на автомобілі літню на зимню резину, яка була у брата ОСОБА_2 . Біля 17-ї години пішов до автовокзалу, купив кави і чекав на приїзд брата. Звернув увагу на автобус, який прибув з Німеччини. Біля цього автобуса побачив колишнього знайомого чоловіка на ім'я ОСОБА_3 , який приїхав на ньому. Він ветеран АТО, має інвалідність під час бойових дій.
Під час розмови ОСОБА_3 попросив мене, щоб я з речами завіз його до м. Києва. Його квартира знаходиться Голосіївському районі, а конкретніше - масив Теремки. Я погодився. Коли приїхали до м. Києва, то зупинились біля метро Житомирська.
Оскільки вже було десь 22 год. 45 хв., запропонував йому їхати додому в метро. Він почав просити, щоб я все ж таки з його речами підвіз додому. Повідомив, що коли зупинить поліція, то він покаже посвідчення ветерана АТО і все буде добре.
Під час руху біля метро Берестейська заїхали на АЗС "ОККО" заправити паливом автомобіль. Він поповнив бак автомобіля А95 20 л палива та купив собі продукти. Продовжуючи рух, десь о 23 год 15 хв нас зупинив автопатруль поліції у складі чоловіка і жінки. ОСОБА_3 показав своє посвідчення та повідомив, що їде додому. Нам дозволили їхати та сказали біля будинку залишити автомобіль.
Проте біля квартири між ним та жінкою (родичкою), яка орендувала його квартиру, стався конфлікт. Вона відмовила зайти в квартиру та занести його речі. Вони довго сперечалися між собою. Вона так і не дозволила зайти до квартири, проте взяла речі ОСОБА_3 .
У зв'язку з комендантським часом я з ОСОБА_3 вирішили спати в автомобілі. Було холодно і я вирішив випити грам 200 коньяку, який був в автомобілі. В мене не було чим закусити. Мені стало зле, оскільки маю діагноз прободна виразка шлунку. ОСОБА_3 не пив, йому заборонили вживати алкоголь. Він почав хвилюватися за мій стан і запропонував мене завезти додому. Я погодився. ОСОБА_3 сів за кермо, а я ззаду за ним і швидко задрімав.
Приблизно о 03 год 30 хв ОСОБА_3 мене розбудив і сказав, що далі автомобіль не їде, оскількинесправний. Ми вийшли з автомобіля, який знаходився на зустрічній смузі руху в напрямку м. Києва. Я звернув увагу, що переднє ліве колесо має механічні пошкодження (зігнутий диск, спущене колесо). ОСОБА_3 повідомив, що йому холодно, а звідти недалеко, то піде пішком до своєї квартири. Я сидів певний час за кермом автомобіля, стало холодно і вирішив завести двигун, щоб погрітися. Проте, спрацювала сигналізація, а в світлі фар, побачив, що до мене йде поліцейський. Це було десь о 03 год 50 хв.
Поліцейський підійшов до автомобіля і в грубій формі, не представившись, почав вимагати у мене документи. Я йому повідомив, що автомобіль стоїть, оскільки не може їхати за несправності, то навіщо йому документи. Ми деякий час сперечалися, а потім я вийшов з автомобіля. Знову повторив, що він себе веде не правильно і тому не зобов'язаний йому надавати документи. Я знову вирішив сісти в автомобіль, оскільки стало холодно. Проте цього разу, він силоміць витягнув мене з автомобіля. Будучи на вулиці відносно мене застосували сльозоточивий газ, наділи кайданки та кинули на асфальт. Внаслідок таких дій в мене був розбитий ніс, боліла права рука. Я служив в підрозділі спеціального призначення повітряно десантних військ і мені відверто це було неприємно за такої поведінки поліції.
Хочу ствердно повідомити, що не керував на той час власним автомобілем і це видно на відеозаписах, які є у справі. Автомобіль стояв. Мене також не зупиняла поліція під час керування автомобілем, що також підтверджується відеозаписами. Мені відомо, що ОСОБА_3 після проходження комісії в Україні, виїхав знову у Німеччину, де перебуває досі".
Після початку розгляду справи по суті за клопотанням захисника судом здійснювався виклик в судове засідання в якості свідка капрала поліції ОСОБА_4 , проте остання двічі до суду на виклик не прибула. З огляду на обмеженість строків розгляду справи про адміністративне правопорушення та скорого спливу строку накладення стягнення у справі про адміністративне правопорушення, суд (суддя) дійшов висновку про недоцільність здійснення подальших викликів капрала ОСОБА_4 та ухвалив продовжувати судовий розгляд на підставі наявних матеріалів.
18.10.2023 у судовому засіданні захисник заявив клопотання про закриття провадження в порядку п. 1 ст. 247 КУпАП, посилаючись на порушення прав ОСОБА_1 на захист, порушення процедури огляду водія на стан сп'яніння, недоведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом яким він в дійсності не керував, порушення його прав в цілому через неналежне поводження з ним правоохоронців, безпідставність вимоги про проходження огляду на стан сп'яніння, неналежне оформлення документів (в акті огляду відсутня дата його складання), невірну кваліфікацію діяння (має бути "керував у стані", а зазначено: "керував з ознаками"), невідповідність обставин фактичній дійсності (у протоколі затримання вказано час затримання 04:00, а у протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП вказано час вчинення 04:27), на наявність на відеозаписах фрагментів, на яких немає зображення.
Дослідивши наявні докази, проаналізувавши пояснення ОСОБА_1 та доводи захисника, суд (суддя) не вбачає підстав для закриття провадження у справі, відхиляє заявлене клопотання, вважає, що обґрунтовано і з дотриманням принципу доказування "поза розумним" сумнівом дійшов висновку про наявними події і склад адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .
Так, судом (суддею) відкидаються пояснення ОСОБА_1 як неспроможні і такі письмові пояснення оцінюються як версія особи, спрямована на уникнення відповідальності, оскільки сукупність наявних доказів, зокрема відеозаписів з нагрудних камер працівників патрульної поліції доводять, що саме він перебував за кермом вночі 07.11.2022. Точний час керування визначається судом (суддею) як 04:15, а не 04:27 як вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, адже за даними всіх відеозаписів з усіх нагрудних камер поліцейських слідує, що о 04:16 автомобіль був знерухомлений. При цьому автомобіль стояв посеред проїзної частини на смузі руху зустрічного транспорту поблизу контрольно-пропускного пункту. Поведінка водія, його риторика, затянутість вимоги, вказівка з боку поліцейських на наявність характерного запаху алкоголю беззаперечно свідчать про наявність у нього явних ознак алкогольного сп'яніння та правомірність вимоги про проходження огляду. На вимогу працівника поліції ОСОБА_1 огляд на стан сп'яніння не пройшов.
Пояснення, які представив суду ОСОБА_1 у тій частині, що стосується подій вже за участі правоохоронців, не відповідають фактичній дійсності, є суб'єктивним висвітленням, яке йде у розріз з реальністю, що, відповідно, викликає обґрунтовані сумніви у правдивості пояснень в часині наявності знайомого "Василя", його родички, 200 гр коньяку, рішення спати в автомобілі, таємниче зникнення знайомого "Василя" у період дії режиму комендантської години із-за керма автомобіля серед ночі поблизу контрольно-пропускного пункту з поліцейськими та військовослужбовцями на чергуванні та залишення цим знайомив відкритого автомобіля посеред проїзної частини на зустрічній смузі зі сплячим пасажиром на задньому сидінні.
Свою версію розвитку подій ОСОБА_1 або ж його захисник у жодний спосіб не довели, особу знайомого "Василя" та його родички, не встановили, до суду їх не викликали в якості свідків.
Враховуючи викладене, суд (суддя) виходить з того, що установлення події та складу адміністративного правопорушення в цілому відбулося відповідно до приписів ст. 266 КУпАП та вимог Інструкціїпро порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015, а тому підстав для закриття провадження у справі та для повернення протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши заперечення захисника та наявні докази у сукупності з відеозаписами з нагрудних камер патрульних поліцейських, суд (суддя) не установив передумов для констатації істотних порушення процедури оформлення протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 визнається винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до нього застосовується передбачене законодавством адміністративне стягнення у межах санкції відповідної частини ст. 130 КУпАП та з урахуванням загальних правил накладення стягнення.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за ст. 34, 35 КУпАП України не встановлено.
Решта заперечень захисника та посилань на недотримання процедури огляду оцінюються як намагання віднайти підстави для закриття провадження у справі за п. 1 ст. 247 КУпАП, які є недостатніми, а тому відхиляються, адже, як вказувалося раніше, саме сукупність доказів дозволяє установити подію і склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому таких порушень процедури огляду, які б свідчити про порушення основоположних прав та свобод особи та були б достатніми для закриття провадження у справі за п. 1 ст. 247 КУпАП не віднайдено, доказів зворотного представлено не було. При цьому слід врахувати позицію Європейського суду з прав людини, зокрема його усталену практику, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10.02.2010).
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У порядку ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 536,80 грн (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023).
На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 33-35, 40-1, 130, 268, 276, 277, 279, 280, 283, 285, 294 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн у дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Бушеленко