справа №
м. Севастополь
Господарський суд міста Севастополя в складі:
судді Рибіной С. А.,
при секретарі: СербенюкєД. О.,
за участю представників сторін
позивача (ПП «Жилспецстрой») -Забродіна О.В., довіреність б/н від 30.07.2007;
позивача (ТОВ « Алтей») -Забродіна О.В., довіреність б/н від 22.10.2007;
відповідача (Севастопольської міської Ради) -Близнюк О.А., довіреність № 03-15/02 від 05.01.2007;
відповідача (Севастопольської міської державної адміністрації) -Барташа А.В., довіреність №3971/24/2-76 від 07.02.2007.
розглянув у відкритому судовому засіданні об'єднану адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Жилспецстрой», Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтей»до Севастопольської міської Ради, Севастопольської міської державної адміністрації про визнання недійсними та скасування рішень Севастопольської міської Ради № 803 від 13.09.2006 та № 1092 від 12.12.2006,
Суть спору:
Приватне підприємство «Жилспецстрой» (далі -Позивач 1) звернулось до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Севастопольської міської Ради (далі -Відповідач 1), Севастопольської міської державної адміністрації (далі -Відповідач 2) про визнання недійсними та скасування рішення III сесії Севастопольської міської Ради V скликання № 803 від 13.09.2006 та рішення IV сесії Севастопольської міської Ради V скликання № 1092 від 12.12.2006. Свої доводи позивачі обґрунтовують порушенням відповідачем вимог статей 9, 17 Земельного кодексу України та статей 6, 7, 12, 35 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 №586-ХІV.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Алтей»(далі -Позивач 2) звернулось до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Севастопольської міської Ради (Відповідач 1), Севастопольської міської державної адміністрації (Відповідач 2) про визнання недійсними та скасування рішення III сесії Севастопольської міської Ради V скликання № 803 від 13.09.2006 та рішення IV сесії Севастопольської міської Ради V скликання № 1092 від 12.12.2006, з посиланням на статті 9, 17 Земельного кодексу України, статті 6, 7, 12, 35 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 №586-ХІV.
Ухвалою від 22.10.2007 суд в порядку передбаченому статтею 116 Кодексу адміністративного судочинства України об'єднав для спільного розгляду вказані позови.
Також позивачами, в порядку передбаченому статтею 117 Кодексу адміністративного судочинства України, заявлено клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії оскаржуваних рішень.
В попередньому засіданні 22.10.2007 суд оголосив усну ухвалу про залишення даного клопотання без задоволення з тих підстав, що позивачами не надані докази наявності підстав для застосування даних заходів, які передбачені статтею 117 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач 1 позов не визнав з підстав, що наведені ним у письмових поясненнях по справі від 22.10.2007, вважає оскаржувані Рішення такими, що прийняті у повній відповідності до вимог законодавства та ґрунтуються на прийнятих раніше рішеннях місцевої Ради.
Відповідач 2 проти задоволення позову заперечував з аналогійних підстав, викладених у запереченнях на адміністративну позовну заяву від 25.09.2007 за вих. №199/07.
Згідно ст.ст. 27, 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України, представникам сторін роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки.
Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003), статті 3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 № 1771), статті 10 Закону України «Про судоустрій України»від 07.02.2002, статті 18 Закону УРСР «Про мови в УРСР»від 28.10.1989, статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України суд задовольнив клопотання представників сторін та вони давали пояснення по справі російською мовою.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, та дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд встановив:
Позивачі в якості предмету адміністративного позову визначили визнання недійсними та скасування рішення III сесії Севастопольської міської Ради V скликання №803 від 13.09.2006 та рішення IV сесії Севастопольської міської Ради V скликання № 1092 від 12.12.2006.
Судом встановлено, що Рішенням № 803 від 13.09.2006 Севастопольської міської Ради затверджено склад комісії з проведення конкурсу по визначенню орендарів земельних ділянок, а Рішенням № 1092 від 12.12.2006 внесені зміни до рішення № 803 від 13.09.2006, які стосуються якісного складу комісії.
На думку Позивачів, оскаржуваними рішеннями Відповідачем 1 безпідставно надані Відповідачу 2 функції з регулювання земельних відносин при укладенні договорів оренди земельних ділянок з земель комунальної власності з суб'єктами підприємницької діяльності.
Суд вважає, що зазначені доводи не можуть бути прийняті судом, а позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Щодо відповідності оскаржуваних рішень правовим актам вищої юридичної сили слід зазначити наступне.
Частиною першою статті 143 Конституції України, яка прийнята 28.06.1996 (Закон України №254/96-ВР), встановлено, що територіальні громади міста безпосередньо або через утворенні ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Частиною першою статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР та частиною першою статті 83 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (далі -Земельний кодекс України) передбачено право комунальної власності територіальних громад міст на землю. Згідно пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Статтею 9 Земельного кодексу України Севастопольській міській Раді надані відповідні повноваження у галузі земельних відносин, а саме: повноваження щодо розпорядження землями територіальної громади міста Севастополя, повноваження щодо передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до Земельного кодексу України, повноваження щодо надання земельних ділянок із земель комунальної власності у користування відповідно до Земельного кодексу України, повноваження вирішувати інші питання у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Відповідно до частини другої та четвертої статті 4 Закону України “Про оренду землі» орендодавцем земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є орган місцевого самоврядування, тобто Севастопольська міська Рада; орендодавцем земельних ділянок, що перебувають у державній власності виступає Севастопольська міська державна адміністрація. Але, у пункті 1 Розділу VІІІ «Прикінцеві положення» цього Закону зазначено, що частини друга та четверта статті 4 Закону набирають чинності після розмежування відповідно до закону земель комунальної і державної власності, до розмежування земель державної і комунальної власності орендодавцями земельних ділянок у межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, є відповідні міські ради, а за межами населених пунктів -відповідні органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених Земельним кодексом України.
Відповідно до статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР формою актів міських рад є рішення.
Порядок проведення конкурсу на право оренди земель територіальної громади міста Севастополя визначений Положенням про проведення конкурсу з визначення орендарів земельних ділянок, яке затверджено рішенням XI сесії Севастопольської міської Ради від 14.10.2003 №1350 (далі - Положення).
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Положення з метою дотримання принципів об'єктивності та публічності при організації та проведенні конкурсу створюється спільна конкурсна комісія Севастопольської міської Ради та Севастопольської міської державної адміністрації з проведення конкурсів по визначенню орендаторів земельних ділянок. Персональний склад конкурсної комісії затверджується рішенням міської Ради.
На виконання Положення рішенням міської Ради № 803 від 13.09.2003 (із змінами від 12.12.2006) було створено конкурсну комісію по визначенню орендарів земельних ділянок та затверджено склад її учасників.
Відповідно до змісту Положення в редакціях, затверджених як Рішенням №1350, так і Рішенням №801, Відповідач 1 не делегував Відповідачу 2 функцій з регулювання земельних відносин при укладенні договорів оренди земельних ділянок земель комунальної власності із суб'єктами підприємницької діяльності, не наділяв повноваженнями здійснювати дії та приймати рішення, які були б підставою для виникнення орендних правовідносин. Пунктом 3.12 Положення в редакції Рішення №801 встановлено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється міською Радою.
Оскаржувані рішення не містять передачі будь-яких функцій від одного відповідача іншому.
Участь керівника та посадових осіб Севастопольської міської державної адміністрації в роботі комісії Севастопольської міської Ради не є службовою діяльністю на інших посадах, тому не суперечить вимогам частини другої статті 12 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 №586-ХІV. Така участь не є втручанням місцевої державної адміністрації в здійснення повноважень органами місцевого самоврядування, оскільки передбачена власним рішенням Відповідача 1 та існує з його ініціативи, і не має на меті делегування повноважень щодо прийняття обов'язкових для нього рішень.
Положення, на виконання якого винесені оскаржуємо рішення, чинності не втратило і діє в теперішній час.
Крім того, рішення № 1350 від 14.10.2003 «Про затвердження Положення про проведення конкурсу з визначення орендарів земельних ділянок»із змінами та доповненнями внесеними рішенням № 801 від 13.09.2006 було оскаржено позивачем - 1 до господарського суду міста Севастополя.
Постановою господарського суду міста Севастополя від 01.08.2007 по справі № 20-7/195-1/058 за позовом Приватного підприємства «Жилспецстрой» до Севастопольської міської Ради, Севастопольської міської державної адміністрації про скасування Рішення ХІ сесії Севастопольської міської Ради ХХІV скликання №1350 від 14.10.2003 з додатком, визнання нечинним Рішення ІІІ сесії Севастопольської міської Ради V скликання №801 від 13.09.2006 з додатком, визнання Рішення ХІ сесії Севастопольської міської Ради ХХІV скликання №1350 від 14.10.2003 та Рішення ІІІ сесії Севастопольської міської Ради V скликання №801 від 13.09.2006 такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, у задоволенні позову відмовлено повністю. Постанову залишено без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.10.2007, тому вона є такою, що набрала чинності.
Діючим законодавством, яке регулює земельні відносини, надано право міської Раді самостійно вирішувати питання щодо порядку передачі права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах без будь -яких обмежень вказаного права, крім відповідності цього порядку вимогам конкурентного законодавства. А створення комісії та затвердження її складу було здійснено саме в рамках вирішення питання порядку передачі права оренди земельних ділянок.
Викладене також свідчить, що залучення до участі у діяльності конкурсної комісії по визначенню орендарів земельних ділянок представників державної адміністрації не протирічить вимогам чинного законодавства та відповідає принципу свободи волевиявлення учасників правовідносин.
Судом встановлено, що Севастопольська міська Рада при прийнятті оскаржуваних рішень діяла у межах своїх повноважень, на виконання вимог рішення № 1350 від 14.10.2003 (із змінами та доповненнями).
З огляду на те, що оспорювані акти прийняті Відповідачем 1 в межах повноважень та без порушень вимог чинного законодавства, і відповідно не порушують права та охоронювані законом інтереси Позивачів щодо можливості реалізації права на отримання в оренду земельної ділянки, суд дійшов висновку, що вимоги Позивачів щодо визнання недійсними та скасування рішення III сесії Севастопольської міської Ради V скликання № 803 від 13.09.2006 та рішення IV сесії Севастопольської міської Ради V скликання № 1092 від 12.12.2006 задоволенню не підлягають.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-ІV від 06.07.2005, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. . У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Суддя С. А. Рибіна
Постанова складена та підписана
в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України
14.11.2007.
Розсилка:
1. Приватне підприємство “Жилспецстрой»(99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, 2/233)
2. Товариство з обмеженою відповідальністю “Алтей»(м. Севастополь, вул. Хрустальова, буд. 35а)
3. Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, буд. 3),
4. Севастопольської міської державної адміністрації (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 2)
5. справа
6. наряд