83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
12.11.07 р. Справа № 15/290
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Рутекс» м. Донецьк (код ЄДРПОУ 30694366)
до відповідача державного відкритого акціонерного товариства “Трест Донецькшахтобуд» м. Донецьк (код ЄДРПОУ 00180568)
про стягнення заборгованості у сумі 89029,68 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Котенєва О.О. за довіреністю № 669 від 09.11.2007 р.
від відповідача: Єльчанінова І.О. за довіреністю б/н від 01.01.2007 р.
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-фінансова компанія “Рутекс» м. Донецьк до державного відкритого акціонерного товариства “Трест Донецькшахтобуд» м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 89029,68 грн.
Ухвалою суду від 14.09.2007 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/290, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 09.10.2007 р. до 22.10.2007 р.
У судовому засіданні від представників сторін було заявлено письмове клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
У відповідності до пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд,-
Між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничо-фінансова компанія “Рутекс» (постачальник) та Шахтобудівельним управлінням № 19 державного відкритого акціонерного товариства “Трест Донецькшахтобуд» м. Донецьк (покупець) був укладений договір на поставку будівельного шлаку № 232/1 від 21.03.2005 р. (надалі - договір).
Так, відповідно до Положення про структурну одиницю Шахтобудівельне управління № 19 є відособленим підрозділом державного відкритого акціонерного товариства “Трест Донецькшахтобуд» м. Донецьк без права юридичної особи, що підтверджується довідкою № 101-5668 Управління статистики у м. Донецьку, копія якої додана до матеріалів справи.
Відповідно до статті 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
Філії не є юридичними особами, вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.
Згідно статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном. Таким чином, філії здійснюють представництво інтересів юридичної особи, яка несе відповідальність за зобов'язання своєї філії.
Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України, а майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.
За приписом пункту 1 статті 11, пункту 2 статті 509 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
У письмових запереченнях на позовну заяву від 01.11.2007 р. відповідач заявив про те, що договір на поставку № 232/1 від 21.03.2005 р. було укладено та підписано начальником Шахтобудівельного управління № 19 ДВАТ “Трест Донецькшахтобуд», який діяв на підставі довіреності № 2 від 05.02.2004 р. та Положення про структурний підрозділ.
Так, згідно вказаної довіреності Шахтобудівельне управління № 19 ДВАТ “Трест Донецькшахтобуд» в особі начальника управління Дурицького В.І. було уповноважено укладати договори з правом підпису лише на виконання будівельно-монтажних робіт, на оренду приміщення та обладнання, отримання актів землекористування.
Таким чином, юридичною особою - ДВАТ “Трест Донецькшахтобуд» не було уповноважено структурний підрозділ - Шахтобудівельне управління № 19 в особі начальника управління Дурицького В.І. укладати договори поставки.
З огляду на вищевказане, позивач згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України надав до суду заяву від 08.11.2007 р. щодо зміни підстави позову, в якій заявив про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 89029,68 грн. саме по факту поставки продукції.
Суд прийняв вищевказане заяву позивача до розгляду та в подальшому розглядав по суті позовні вимоги на підставі фактичних (позадоговірних) правовідношень.
Факт поставки позивачем продукції (шлаку будівельного) на загальну суму 177248,40 грн. підтверджується копіями видаткових накладних, що підписані обома сторонами, а також довіреностями, виданими представнику відповідача, на отримання вказаної продукції, копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Крім того, вказаний факт поставки позивач підтвердив копіями податкових накладних, доданими до матеріалів справи, та реєстром вказаних податкових накладних.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивачем було виставлено до сплати відповідачу рахунки-фактури на загальну суму 177248,40 грн., копії яких долучені до матеріалів справи.
Оплату за отриманий товар відповідач здійснив частково у сумі 88218,72 грн.., що підтверджується банківськими виписками від 25.04.2005 р. на суму 6000,00 грн., від 26.05.2005 р. на суму 8000,00 грн., від 07.07.2005 р. на суму 6000,00 грн., 04.08.2005 р. на суму 8000,00 грн., від 30.09.2005 р. на суму 3500,00 грн., від 22.09.2006 р. на суму 8349,60 грн., 25.09.2006 р. на суму 5009,76 грн., від 29.09.2006 р. на суму 10009,76 грн., від 06.10.2006 р. на суму 8349,60 грн., від 13.10.2006 р. на суму 15000,00 грн., від 17.11.2006 р. на суму 10000,00 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що між сторонами склалися фактичні правовідносини купівлі-продажу, наявність яких підтверджується первинними документами, які додані до позову.
Відповідач прийняв товар від позивача та здійснив часткову оплату за нього, що підтверджує наявність у відповідача перед позивачем грошових зобов'язань, які підлягали виконанню у строк, встановлений статтею 692 Цивільного кодексу України.
Також, у матеріалах справи є претензія позивача вих. № 272 від 25.04.2007 р. на суму 89029,68 грн. з доказом її відправлення відповідачу (поштова квитанція від 26.04.2007 р.).
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України вказана претензія є вимогою на сплату суми боргу, яка встановлює 7-денний строк виконання грошового зобов'язання.
За вказаних обставин суд вважає, що відповідач не виконав грошові зобов'язання у правовідношеннях купівлі-продажу у встановлений законодавством строк.
У зв'язку з чим станом на дату подачі позовної заяви склалася заборгованість у сумі 89029,68 грн., яка до теперішнього часу не сплачена.
Клопотання відповідача щодо зупинення провадження по справі та направлення матеріалів справи до слідчих органів у зв'язку з неправомірними діями керівника структурного підрозділу відповідача у правовідносинах з позивачем, суд відхиляє як необґрунтоване.
Згідно статті 90 Господарського процесуального кодексу України суд направляє матеріли справи до слідчих органів, якщо виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки злочину.
Але в матеріалах даної справи на думку господарського суду відсутні достатні відомості та докази про наявність у діях керівника структурного підрозділу ознак будь-якого злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України. Будь які акти перевірок фінансово-господарської діяльності свого структурного підрозділу, ревізій юридичною особою до суду не представлені.
При наявності іншої думки та належних доказів у відповідача з вказаного питання він має право згідно статті 94 Кримінального процесуального кодексу України звернутися самостійно із заявою до правоохоронних органів.
Щодо зупинення провадження у даній справі у зв'язку направленням справи до слідчих органів, то згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України це процесуальне право, а не обов'язок суду, яким він користується самостійно з врахуванням усіх конкретних обставин справи.
В даному випадку суд не направляв матеріали справи до слідчих органів, тому відсутні законі підстави для зупинення судового провадження.
Враховуючи, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, вимоги позивача про стягнення заборгованості у вказаній сумі є такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12; 22; 32-34; 36; 43; 44; 49; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з державного відкритого акціонерного товариства “Трест Донецькшахтобуд» (юридична адреса: 83060, м. Донецьк, вул. Краківська, 2а; код ЄДРПОУ 00180568; розрахунковий рахунок 260060379994000 в Харківському відділенні АКІБ «Укрсіббанк», МФО 351005) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-фінансова компанія «Рутекс» (юридична адреса: 83058, м. Донецьк, вул. Краснооктябрська, 111; код ЄДРПОУ 30694366; розрахунковий рахунок 26009082210000 в АБ «Ікар-Банк» в м. Донецьку, МФО 334594, розрахунковий рахунок 26004198008661 в Донецькій філії КБ «Кредитромбанк», МФО 335593) заборгованість у сумі 89029,68 грн., крім того витрати на сплату державного мита у розмірі 890,29 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.
У судовому засіданні 12.11.2007 р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення підписаний судом 14.11.2007 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Богатир К.В.