УХВАЛА
Справа № 564/2098/23
16 жовтня 2023 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Олійника П.В.
за участю секретаря судового засідання Зберун К.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Косопіль матеріали заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Артерчук Лілії Володимирівни щодо компенсації позивачем витрат відповідача, понесених ним у зв'язку з розглядом справи, внаслідок необгрунтованих дій позивача, у цивільінй справі № 564/2098/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користуванням житлом,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні судді Костопільського районного суду Рівненської області Олійника П.В. перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користуванням житлом.
Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 03.07.2023 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження підготовче судове засідання.
Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 22.08.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 05 жовтня 2023 року.
02.10.2023 року представник позивача ОСОБА_2 -адвокат Остапенко В.С. до початку судового засідання скерував до суду заяву про залишення позову без розгляду.
05.10.2023 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Артерчук Л. В. подала до суду заяву про подання доказів сплати судових витрат у зв'язку з розглядом справи.
Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 05.10.2023 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користуванням житлом, залишено без розгляду.
11.10.2023 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Артерчук Л. В., звернулась до суду з заявою щодо компенсації позивачем витрат відповідача, понесених ним у зв'язку з розглядом справи, внаслідок необгрунтованих дій позивача, у цивільінй справі № 564/2098/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користуванням житлом, в якій просить прийняти рішення про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн.
Суд, вважає за доцільне розглянути заяву стягнення витрат на правничу допомогу без участі сторін.
Згідно із ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Статтею 137ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.
Відповідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно із ч.2 ст.141ЦПК України інші судові витрати,пов'язані зрозглядом справи,покладаються: у разі задоволення позову -на відповідача; уразі відмовив позові-на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог
Тобто ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачає вичерпний перелік інших судових рішень, на підставі яких здійснюється розподіл судових витрат.
Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст.142ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Відтак, в порядку визначеному ч. 5 ст.142ЦПК України можуть бути компенсовані витрати, пов'язані з розглядом справи виключно, якщо відповідач доведе факт того, що вони настали внаслідок необґрунтованих дій позивача.
За змістом ч. 9 ст. 141 ЦПК Україниу випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.
У заяві про стягнення судових витрат у розмірі 6 000,00 грн., пов'язаних із правовою допомогою, представник відповідача зазначає, що відповідач ОСОБА_1 самостійно не звертався до Управління ЦНАП Костопільської міської ради щодо зняття його із зареєстрованого місця проживання в АДРЕСА_1 . На адвокатський запит від 05.10.2023 року Управлінням ЦНАП Костопільської міської ради повідомлено, що зняття з реєстраційного місця проживання АДРЕСА_1 знято ОСОБА_1 за заявами співвласників 28.08.2023 року. Тому рахує, що звернення позивача до суду з позовною заявою про визнання особи такою, що втратила право користуванням житлом з метою зняття у подальшому його з зареєстрованого місця проживання, не звернувшись попередньо до територіальних органів реєстрації, що забезпечують формування та ведення реєстру територіального громади, облік задекларованого місця проживання/зміну міця проживання особи, є саме тими необгрунтованими діями позивача, що дають право відповідачу на компенсацію його витрат, пов'язаних з роглядом справи.
З системного тлумачення положень частин п'ятої, шостої статті 142, частини дев'ятої статі141 ЦПК України виходить, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідно до частини п'ятоїстатті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 14.01.2021 року по справі № 521/3011/18.
Відповідно до пункту 38 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у разі залишення заяви без розгляду, відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов'язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Розмір відшкодування доводить відповідач. При цьому, саме по собі пред'явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.
Таким чином, в даній ситуації, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації. Крім того, звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим Конституцією Українита є безумовним доступом до правосуддя, незалежно від обґрунтованості позову.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, шо відсутні правові підстави для задоволення зазначеної заяви.
Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 260, 261, 270, 352 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Артерчук Лілії Володимирівни щодо компенсації позивачем витрат відповідача, понесених ним у зв'язку з розглядом справи, внаслідок необгрунтованих дій позивача, у цивільінй справі № 564/2098/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користуванням житлом -відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський р районний суд Рівненської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
СуддяП. В. Олійник