Справа № 539/707/21
Провадження № 2/539/12/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2023 року м. Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Алтухової О.С.,
за участю секретаря судового засідання - Левченко А.Ю.,
представника відповідача - адвоката Шестакова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лубенського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , треті особи Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, ОСОБА_3 , Лубенське КЖЕУ, ГУ ДПС у Полтавській області, про визнання незаконним та скасування акту головного державного виконавця Лубенського міськрайонного відділу ДВС про передачу частки нерухомого майна стягувачу в рахунок погашення боргу та звільнення частки нерухомого майна позивача з-під арешту, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до Лубенського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , треті особи Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, ОСОБА_3 , Лубенське КЖЕУ, ГУ ДПС у Полтавській області, про визнання незаконним та скасування акту головного державного виконавця Лубенського міськрайонного відділу ДВС про передачу частки нерухомого майна стягувачу в рахунок погашення боргу та звільнення частки нерухомого майна позивача з-під арешту.
11.09.2023 представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Шестаковим О.В. надіслано заяву про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, оскільки позивачка як особа, яка є боржником у виконавчому провадженні може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або приватного виконавця в порядку передбаченому розділом VII ЦПК України.
Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Пилипенко Р.Б. у судове засідання не з'явилися. Адвокат Пилипенко Р.Б. надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в інших судових процесах.
Представник відповідача адвокат Шестаков О.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки дата та час судового засідання узгоджувалася з учасниками справи, в тому числі і з представником позивача.
Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки дата та час попередньо була узгоджена з представниками сторін.
Представник відповідача адвокат Шестаков О.В. підтримав заяву про закриття провадження, оскільки законом передбачений інший порядок судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Суд, заслухавши представника відповідача, дійшов висновку, що провадження по зазначеній цивільній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України з огляду на таке.
Між позивачкою та державним виконавцем існують процесуальні відносини, які вирішуються в іншому порядку, а отже, у таких випадках застосовуються інші відповідні способи судового захисту.
Позивачка не може пред'явити позов про зняття арешту з майна, оскільки законодавством України у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником дій державного виконавця в порядку передбаченому розділом VII ЦПК України.
Позивачка зазначає, що обтяження накладено державним виконавцем в межах виконавчого провадження, де вона і є боржником. Таким чином, позивачкою невірно обрано спосіб захисту своїх прав та інтересів, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні даного позову.
Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до ст.19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем або приватним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому Розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».
Тобто, позивач як особа, яка є боржником у виконавчому провадженні, не може пред'являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший порядок судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця в порядку, передбаченому Розділом VII ЦПК України.
Верховний Суд зауважив, що боржник, як сторона виконавчого провадження, у разі незгоди з арештом, який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення, не може пред'являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця в порядку, передбаченому Розділом VII ЦПК України. Якщо суд помилково прийняв позов до розгляду, під час судового розгляду він мав закрити провадження у справі з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Саме такий висновок міститься у пункті 24 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 658/715/16-ц (провадження № 14-299цс18), та у рішенні цього ж суду від 19.01.2022 у справі №577/4541/20 (провадження №61- 8240св21) та підтверджується змістом статей 447, 451 ЦПК України, частини першої статті 59, статті 74 Закону України "Про виконавче провадження".
Щодо вимоги позивача про визнання незаконним та скасування Акту головного державного виконавця про передачу майна боржника стягувачу ОСОБА_2 в рахунок погашення боргу суд зазначає таке.
Верховний Суд України в Постанові від 18.05.2016 року по справі № 6-109цс16 зазначив, що за змістом частини дев'ятої статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» оспорювані постанова та акт державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу фактично є правочинами, на підставі яких відбувається подальше оформлення стягувачем права власності на це майно, а тому такий спір підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
Однак, як убачається з Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Другої лубенської державної нотаріальної контори Іщенко Г.К. від 04.03.2019 року, яка ОСОБА_2 не оскаржувалась, ОСОБА_2 відмовлено у видачі Свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися, щодо нерухомого майна належного боржнику ОСОБА_1 .
Оскільки за оскаржуваним актом державного виконавця стягувачу було відмовлено в оформленні права власності на нерухоме майно, то не можна вважати, що спір є майновим, приватноправовим, а тому і для даної вимоги позивача передбачений інший порядок судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому Розділом VII ЦПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Окрім того, суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам норму ч. 2 ст. 256 ЦПК України, відповідно до якої повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
З огляду на прийняття рішення про закриття провадження у справі, клопотання представника позивача адвоката Пилипенка Р.Б. про залучення третіх осіб слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 255, 255, 256, 260, 353 ЦПК України,-
УХВАЛИВ:
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Лубенського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , треті особи Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, ОСОБА_3 , Лубенське КЖЕУ, ГУ ДПС у Полтавській області, про визнання незаконним та скасування акту головного державного виконавця Лубенського міськрайонного відділу ДВС про передачу частки нерухомого майна стягувачу в рахунок погашення боргу та звільнення частки нерухомого майна позивача з-під арешту - закрити.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Лубенського міськрайонного суду О.С. Алтухова