Справа № 539/3574/23
Провадження № 2/539/828/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2023 року м.Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді Просіної Я.В.,
за участі секретаря судового засідання Ковтун І.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Шкаленко Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду м. Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (АТ «Альфа-банк»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про повернення коштів, стягнутих за недійсними виконавчими написами,
встановив:
В провадженні Лубенського міськрайонного суду Полтавської області перебуває зазначена цивільна справа.
Від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» надійшов зустрічний позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором де він представник просив прийняти до спільного розгляду з первісним позовом.
Вважав, що вимоги за позовами пов'язані і їх спільний розгляд є доцільним, і позов і зустрічний позов виникли з одних правовідносин, а саме з кредитних правовідносин за кредитним договором №12.06.2019-100004178 і стосуються стягнення заборгованості за цим договором.
В судовому засіданні представник відповідача, зустрічну позовну заяву просить прийняти до спільного розгляду з первісним позовом. На питання головуючої повідомив, оскільки він був в відпустці і потрібен був час на збір доказів за зустрічним позовом вчасно не було направлено зустрічну позовну заяву.
Позивач заперечує проти його прийняття.
Вирішуючи питання щодо прийняття зустрічної позовної заяви суд приходить до наступного.
Згідно статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, у цьому випадку норм ЦПК України.
Право на пред'явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК України щодо її подання.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (стаття 194 ЦПК України).
Отже, зустрічна позовна заява подана до суду поза межами строку для подання відзиву підлягає поверненню судом заявнику.
Відповідно до частини сьомої статті 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 123 ЦПК України).
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події (частина четверта статті 124 ЦПК України).
Аналізуючи зазначені норми права, можна дійти висновку про те, що обрахування строку на подання відзиву на позов починається відповідно для кожного учасника справи з наступного дня після дати отримання ним ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Реалізація процесуальних прав та обов'язків учасників справі перебуває у тісному зв'язку зі стадіями судового провадження і пов'язана з перебігом процесуальних строків.
Процесуальний строк, виступає одним з ключових елементів цивільно-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження цивільного процесу у визначених ЦПК України часових рамках.
Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ЦПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.
Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб'єктивних процесуальних прав та обов'язків.
Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 січня 2021 року у справі № 175/957/19, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 766/12340/17.
Встановлено, що ухвалою суду від 10 серпня 2023 року відповідачу ТОВ «Споживчий центр» був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву - у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали.
Відповідачем ТОВ «Споживчий центр» позовна заява з додатками з ухвалою суду від 10 серпня 2023 року отримана 21 серпня 2023 року (а. с. 29).
Зустрічна позовна заява до суду направлена поштою відповідно до опису 29.09.2023 та до суду надійшла 09.10.2023 року.
Згідно з частиною першою статті статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Відповідно до частин першої, другої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасниками справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Відповідач ТОВ «Споживчий центр» не звертався з клопотанням про продовження строку на подання зустрічного позову у передбачений строк.
Враховуючи, що відповідач ТОВ «Споживчий центр» пропустив встановлений ст. 193 ЦПК України строк для подання зустрічної позовної заяви, з заявою про його поновлення до суду не звертався, та позивач наполягає на тому, що відповідачем ТОВ «Споживчий центр» пропущений строк для подання зустрічної позовної заяви, суд вважає, що зустрічна позовна заява не може бути прийнята судом до розгляду з первісним позовом та підлягає поверненню відповідачу.
При цьому, суд наголошує, що повернення зустрічного позову не обмежує право ТОВ «Споживчий центр» звернутись до суду з позовною заявою на загальних підставах.
Також, слід зазначити, що зустрічна позовна заява згідно ч. 1 ст. 194 ЦПК України подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, та повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.
Крім того, судом встановлено, що ТОВ «Споживчий центр» за подання зустрічної позовної заяви до суду сплатив судовий збір згідно платіжної інструкції № СЦ00013996 від 13 жовтня 2023 року в розмірі 2684,00 грн.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір» - сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі повернення позовної заяви. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним повернути ТОВ «Споживчий центр» сплачений судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись ст. 49, 55, 193, 194, 247 ЦПК України, суд
постановив:
Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - повернути позивачу.
Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» право на звернення до суду з цим позовом в загальному порядку.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, повернути ТОВ «Споживчий центр», сплачений судовий збір згідно платіжної інструкції № СЦ00013996 від 13 жовтня 2023 року в розмірі 2684,00 грн.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали суду складений 18 жовтня 2023 року.
Суддя Я.В. Просіна