Справа № 524/3166/23
Провадження № 1-кп/524/445/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2023 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі: головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
представника потерпілого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Кременчука Полтавської області кримінальне провадження внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023175500000378 від 25.04.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Чорнобиль Київської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, невійськовозобов'язаного , не працюючого, раніше не судимого в порядку ст.89 КК України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч.2 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
24.04.2023 року, приблизно о 14 год. 30 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи на території літнього майданчику бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 » , розташованого по вул. Володимира Великого, будинок №68а, м.Кременчука Полтавської області, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, на грунті виниклих особистих неприязних відносин, із-за того , що потерпілий ОСОБА_6 почав ображати ОСОБА_5 нецензурною лайкою , в результаті чого між ними виник конфлікт , який ОСОБА_5 запропонував потерпілому ОСОБА_6 вирішити на вулиці , але оскільки останній не вийшов для вирішення конфлікту із приміщення бару на вулицю , то ОСОБА_5 пішов за місцем свого проживання і взяв з собою молоток , яким , повернувшись до примішення бару , наніс потерпілому ОСОБА_6 один удар в область обличчя, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у виді забійної рани верхньої губи, часткового пошкодження коронок 1, 2 зубів на верхній щелепі, які відповідно до висновку експерта № 427 від 25.04.2023 року за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що 24.04.2023 року він прийшов в бар «Богдан», що розташований в АДРЕСА_2 , щоб вирішити фінансове питання з барменом, віддати борг за каву, чай, алкоголь, які він колись замовляв. Потерпілий ОСОБА_6 вже був в барі до того, як він туди прийшов і був в нетверезому стані. Він сів за стіл та спілкувався зі знайомими. Також він пояснив потерпілому та присутнім в барі , що не любить грати в карти, однак його попросили приєднатись до гри, оскільки гра відбувалась 2 на 2. Він випив 50 грам горілки і сів грати. Зігравши партію, до них підсів ОСОБА_6 , який знаходивя в нетверезому стані і почав його ображати нецензурною лайкою через те, що він йому просто не сподобався. Періодично погрожував йому фізичною розправою. Він все це терпів, доки вони не закінчили грати в карти. Він спитав потерпілого , через що він його ображає, однак останній продовжував це робити і не міг нічого пояснити, чому він це робить. Після цього він кинув грати в карти, встав і сказав потерпілому ОСОБА_6 , що якщо він хоче нанести йому фізичну шкоду, то можна вийти на вулицю і вирішити це питання та вийшов на вулицю, де чекав потерпілого , однак ОСОБА_6 не вулицю не вийшов. Через деякий час він пішов додому, взяв маленький молоток, щоб налякати потерпілого ОСОБА_8 і повернувшись до приміщення бару вдарив потерпілого молотком по обличчю, в районі щелепи, крові він не бачив і вважав, що швидку медичну допомогу не потрібно було викликати потерпілому , оскільки удар був дуже слабкий. У відповідь ОСОБА_6 йому ударів не наносив. Його заспокоїли знайомі і він сказав ОСОБА_6 , якщо він ще буде його ображати, то буде ще гірше і після цього пішов додому. Через тиждень до нього прийшов дільничий і він надав йому показання. Через деякий час дільничний зателефонував йому і попросив приїхати до прокуратури, куди він з'явився і все розповів. Приблизно через тиждень , на вулиці, проходячи поруч кінцевої зупинки 28-го маршруту автобуса в м.Кременчуці до нього підійшли двоє нетверезих чоловіків, одним з який виявився ОСОБА_6 , інший був його брат, вони хотіли поспілкуватись з ним шляхом погроз, він мовчки пройшов, після чого вже зателефонував своєму адвокату, до поліції не звертався. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 він визнає частково, в частині відшкодування моральної шкоди визнає позов в розмірі 1000- 1500 грн, в частині стягнення витрат на професійну правову допомогу в розмірі 500 грн. Не заперечує , що від його дій у потерпілого встановлені легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. У скоєному щиро кається, просить вибачення у потерпілого ОСОБА_6 та просить суд суворо його не карати.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5 , його вина у скоєному повністю підтверджується даними в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_6 про те , що 24.04.2023 року, в кафе «Богдан», яке розташоване в м.Кременчуці по вул. Володимира Великого, будинок № 68а, він відпочивав зі знайомими. Вони сиділи за столом, він випив бокал пива, приблизно 500 грм., та 100 грамів горілки, поводив себе спокійно, нікого не ображав. Обвинувачений ОСОБА_5 теж знаходився в барі , сидів за іншим столом, на відстані приблизно півтора метри від їх столу. Через деякий час у них з обвинуваченим ОСОБА_5 виник конфлікт, оскільки він сів за їх стол та хотів пограти з ними в карти, однак вони його не пускали та відмовляли йому , при цьому на його адресу нецензурною лайкою ніхто не висловлювався . Також, оскільки ОСОБА_5 був в нетверезому стані і поводив себе неадекватно, висловлювався на їх адресу нецензурною лайкою, він зробив ОСОБА_5 зауваження з даного приводу, що також робили і інші відвідувачі кафе, але ОСОБА_5 на зауваження запропонував йому вийти за межі бару та вирішити конфлікт силовим шляхом, але він проігнорував його пропозицію. Після цього ОСОБА_5 кудись пішов і повернувся через 20-30 хвилин з молотком, підійшов до нього і вдарив його по обличчю даним молотком один раз, уникнути удару він не зміг. Після чого він викликав поліцію, з поліцією приїхала карета швидкої медичної допомоги і його було доставлено до 3-ї міської лікарні м.Кременчука, де він знаходився приблизно впродовж трьох годин. Йому в лікарні зашили верхню губу, оскільки вона була розірвана, також на обличчі були гематоми та синці, від госпіталізації він відмовився, компьютерну томографію чи магнітно-резонансну томографію він не проходив. На ранок , наступного дня , він звернувся до судово-медичного експерта, де у нього при огляді було виявлено пошкодження верхній двох зубів. Ніяких збитків ОСОБА_5 йому не компенсував, хоча через третіх осіб пропонував ОСОБА_5 вирішити питання щодо даної ситуації. Цивільний позов до ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди підтримує у повному обсязі. Просить суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на його користь у рахунок відшкодування моральної шкоди 100000 гривень в зв'язку з тим, що завдані тілесні ушкодження призвели до зміни укладу його життя, він погіршився, він довго не міг нормально вживати їжу , оскільки мав набряки, через відсутність передніх зубів у нього боліло все обличчя , він від болю не міг спати , у нього з'явились головні болі, він почав більше нервувати та став більш скутим, однак з цього приводу, до сімейного лікаря чи будь-якого іншого спеціаліста він не звертався. Також брав відпустку за власний рахунок та не ходив на роботу декілька днів , щоб лікувати зуби у приватного стоматолога. Він соромився наявних внаслідок удару молотком на обличчі гематом та синців, які сходили приблизно впродовж трьох тижнів, однак йому доводилось в такому вигляді ходити на роботу, щоб заробляти собі кошти на життя . Також просить суд стягнути з обвинуваченого на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 гривень. Наполягає на призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 суворого покарання.
- поясненнями представника потерпілого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , який в судовому засіданні пояснив, що зі слів потерпілого йому відомо , що останній відпочивав в кафе «Богдан», що є місцем, де дозволено вживати алкогольні напої і де йому обвинувачений ОСОБА_10 наніс один удар молотком в обличчя. Щодо моральних страждань потерпілого , то уклад життя потерпілого ОСОБА_6 змінився в гіршу сторону, він витрачав час на лікування, реабілітацію, на явку до слідчого, давання показань, приймання участі в слідчих діях. Щодо лікування зубів та ясен, лікарі не можуть надати конкретний розрахунок витрат, оскільки лікування тривале і саме з цієї причини, вони не заявляють до обвинуваченого позов про стягнення матеріальної шкоди, пов'язаної з лікуванням. Потерпілий вживав їжу або в перемеленому, або в рідкому стані та був обмежений в прийомі багатьох продуктів, через те, що їх вживання викликало у нього біль та подразнення . Потерпілий просить суд призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі .
Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ст.349 ч.3 КПК України. При цьому судом їм було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає доказаним у судовому засіданні скоєння обвинуваченим ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог статті 12 ч.2 КК України відноситься до кримінального проступку і кваліфікує його дії по факту нанесення потерпілому ОСОБА_6 тілесних ушкоджень за ст. 125 ч.2 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особистість обвинуваченого, який задовільно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий в порядку ст.89 КК України, стан здоров'я обвинуваченого, який не перебуває на обліку у лікаря психіатра, перебуває на обліку у лікаря-нарколога, що підтверджується довідкою КП "Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради" №596 від 04.05.2023 року, в якій зазначено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на спостереженні з 2001 року, з синдромом залежності від опіоідів , думку потерпілого ОСОБА_6 , який наполягає на призначені обвинуваченому суворого покарання, обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання.
При призначенні обвинуваченому покарання враховується судом і те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
У п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003№ 7«Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено про те, що досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого у відповідності зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого , судом з урахуванням затвердженого 15.05.2023 року прокурором обвинувального акту не встановлено, хоча виходячи з показань, наданих обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_6 в судовому засіданні , то це є вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння,але відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, в якому обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, не зазначено.
Відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Прокурором у відповідності до ст. 338 КПК України в ході судового розгляду не змінено обсяг обвинувачення ОСОБА_5 в частині визнання обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного спяніння . З цього приводу суд вважає за необхідне не визнавати в якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого, як вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного спяніння, як така, що обтяжує покарання обвинуваченого.
Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, одночасно враховуючи зазначені обставини, з урахуванням особи винного, суд прийшов до висновку про доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_10 покарання в межах санкції статті, по якій кваліфіковані дії обвинуваченого, у вигляді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин, так як він скоїв кримінальний проступок, потерпілий ОСОБА_6 наполягає на призначенні суворого покарання, у скоєному обвинувачений ОСОБА_5 щиро кається, своїми діями активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, має намір частково відшкодувати моральну шкоду потерпілому ОСОБА_6 .
Призначення такого покарання суд вважає відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_6 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 у рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 100000 гривень, вважає суд підлягає частковому задоволенню у розмірі 35 000 грн., виходячи з наступного.
Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до частини першої, другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
За змістом п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", обов"язковому з"ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв"язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні. Зокрема, суд повинен з"ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Згідно із ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Розмір відшкодування моральної шкоди визначає суд залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Як вбачається з встановлених судом обставин справи, потерпілому ОСОБА_6 внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_5 були завдані легкі тілесні ушкодження у вигляді забійної рани верхньої губи, часткового пошкодження коронок 1, 2 зубів на верхній щелепі, що спиричинили короткочасний розлад здоров'я згідно висновку експерта №427 від 25.04.2023 року . У потерпілого ОСОБА_6 змінився укладу його життя, він погіршився,так як у нього сильно боліло облтчя, щелепа , він не міг нормально вживати їжу , так як йому було боляче, у нього були головні болі , порушився його сон , він через біль не міг заснути , тому вимушений був брати віпустку , не ходив на роботу декілька днів, щоб лікувати зуби у приватного стоматолога. Також він соромився наявних внаслідок удару молотком на обличчі гематом та синців, які сходили приблизно впродовж трьох тижнів, але йому доводилось в такому вигляді ходити на роботу, щоб заробляти гроші на життя .
З огляду на обставини справи, беручи до уваги принципи, які повинні враховуватись при відшкодуванні моральної шкоди, суд вважає, що розмір моральної шкоди, який вказаний позивачем у розмірі 100000 гривень є завищеним. Розмір відшкодування має бути адекватним нанесеній моральній шкоді, при цьому, відшкодування моральної шкоди не може бути засобом отримання доходу.
Враховуючи викладене, а також виходячи із засад розумності та справедливості, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди та вважає, що грошова сума у розмірі 35000 грн. є відповідною і достатньою грошовою компенсацією, а також належною сатисфакцією за завдану обвинуваченим потерпілому ОСОБА_6 моральну шкоду.
Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_6 в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 витрат на професійну правову допомогу в розмірі 15000 грн., вважає суд підлягає частковому задоволенню у розмірі 7000 грн., виходячи з наступного.
За змістом п.1 ч.1 ст.118 КПК України, до процесуальних витрат належать, зокрема, витрати на правову допомогу.
У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.48 Постанови № 10 Пленуму ВССУ від 17 січня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Главою 8 КПК України визначено процесуальні витрати у кримінальному провадженні, ст.120 КПК України до них віднесено витрати на правову допомогу, частиною 2 даної статті передбачено, що витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, відповідача, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, відповідач.
У разі ухвалення обвинувального вироку, відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
Так, до складу витрат на правову допомогу входять дії адвоката або фахівця з права, які, в тому числі вчинені ним поза судовим засіданням. Такими діями, наприклад, є надання консультацій, складання позовної заяви, оформлення та копіювання додатків. Проте, такі витрати є предметом доказування у справі і повинні бути підтверджені документами. Такими документами, як правило, є: договір про надання правової допомоги, доручення, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки, посвідчення про відрядження, квитки на поїзд, тощо).
На підтвердження своїх позовних вимог в частині стягнення процесуальних витрат на правову допомогу потерпілим надано витяг з Договору про надання правової допомоги в кримінальному процесі від 01.05.2023 року, (а.с. 26 -27 ), Акт виконаних робіт від 01.06.2023 року відповідно Договору про надання правничої допомоги адвоката від 01.05.2023 року (а.с.23) із якоговбачається , що адвокат ОСОБА_11 склав позовну заяву ОСОБА_6 - 4 години ( вартість складає 3000 грн. ) , квитанцію №ПН834 від 31.05.2023 року, з якої вбачається, що ОСОБА_6 сплатив ОСОБА_7 за представництво інтересів у суді І інстанції 4000 грн. (а.с.18).
Відтак, суд вважає, що витрати потерпілого ОСОБА_6 на правову допомогу, надану йому адвокатом ОСОБА_7 у сумі 15000 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 7000 грн.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 не застосовувався .
Процесуальні витрати по справі - відсутні
Речові докази по справі - відсутні.
Керуючись ст. ст. 368,370,374 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, стягнення витрат на правову допомогу - задовольнити частково .
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_6 у рахунок відшкодування моральної шкоди 35 000 грн., процесуальні витрати на правову допомогу у сумі 7000 грн., усього 42 000 грн.
Вирок може бути оскаржений в Полтавський апеляційний суд, через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Головуючий суддя: ОСОБА_12