Справа №: 398/2164/23
провадження №: 1-кп/398/266/23
ВИРОК
Іменем України
"19" жовтня 2023 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області кримінальне провадження №12023121060000211 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Федосіївка, Компаніївського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, із професійно-технічною освітою, одруженого, має на своєму утриманні малолітню дитину 2016 року народження, працюючого монтером колії 3 розряду Околотоку №3 ВП «Олександрійська дистанція колії» регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українські залізниці», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно о 17:00 год. 01.02.2023 року ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 знаходилися в будівлі монтерів ВП «Одеська дистанція колії» регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українські залізниці» по вулиці Привокзальній у селі Добронадіївка Олександрійського району Кіровоградської області, де вживали спиртні напої.
Під час спільного розпиття спиртних напоїв, приблизно о 18:00 год. 01.02.2023 року, між потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , на ґрунті неприязних відносин, виник словесний конфлікт. Вказаний конфлікт продовжився на подвір'ї біля будівлі монтерів ВП «Олександрійська дистанція колії» регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українські залізниці» по вулиці Привокзальній у селі Добронадіївка, Олександрійського району Кіровоградської області.
Знаходячись обличчям один до одного, у положенні стоячи, перебуваючи обидва в алкогольному сп'янінні, ОСОБА_4 не передбачаючи можливість настання шкоди для здоров'я потерпілого ОСОБА_5 , хоча повинен був і міг передбачити, діючи з необережністю, наніс один удар кулаком лівої руки в ділянку правої скроні потерпілому ОСОБА_5 , внаслідок чого останній втратив рівновагу, впав з висоти власного росту та вдарився потиличною ділянкою голови об мерзлу поверхню землі, вкриту щебнем, отримавши тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми: двобічні субдуральні гематоми, субарахноїдальний крововилив в сукупності з переломами кісток склепіння та основи черепу, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечний для життя в момент заподіяння.
Після падіння потерпілим ОСОБА_5 на мерзлу поверхню землі, ОСОБА_4 припинив свої дії.
Вказаними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.128 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим по пред'явленому обвинуваченню за ст.128 КК України в повному обсязі, погодився із обставинами, викладеними в обвинувальному акті та зібраними у справі доказами, у скоєному щиросердечно розкаявся. Суду пояснив, що він з потерпілим та ОСОБА_6 01.02.2023 року вживала алкогольні напої в прибудові до будівлі монтерів на залізничній станції в с. Добронадіївка Олександрійського району. Між ним і ОСОБА_5 виник спір щодо воєнних подій в державі. В ході конфлікту він вдарив кулаком лівої руки потерпілого в ділянку щелепи. Від удару ОСОБА_5 впав на землю та втратив свідомість. Він з ОСОБА_6 відвезли потерпілого додому останнього. Там ОСОБА_6 провів ОСОБА_5 до будинку. Через добу потерпілого поклали до лікарні. Він надав потерпілому матеріальну допомогу та перепросив за свою поведінку. Наразі вони з потерпілим порозумілися. Цивільний позов визнає в повному обсязі, просить врахувати часткове погашення пред'явленої суми. В скоєному розкаявся. З покаранням запропонованим прокурором погоджується.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність. Просить призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі (а.с.33).
Вислухавши думку учасників судового розгляду, приймаючи до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_4 не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності його позиції, суд за згодою всіх учасників судового розгляду в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, і обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів, що характеризують його особу. Крім того, судом роз'яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
З урахуванням викладеного, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали, що його характеризують, суд прийшов до переконання, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, що йому інкримінується, доведена повністю, його дії вірно кваліфіковані за ст.128 КК України, як заподіяння необережного тяжкого тілесного ушкодження.
При призначенні ОСОБА_4 покарання суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_4 вчинив закінчений нетяжкий злочин з необережності.
Як особа ОСОБА_4 одружений, має на утриманні малолітню дитину, 2016 року народження, працевлаштований, за місцем мешкання та роботи характеризується позитивно, на обліку в закладі з надання психіатричної та наркологічної допомоги не перебуває, осудний, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
До визначених ч.1 ст.66 КК України обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд відносить щире каяття.
До визначених ч.1 ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження, пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, особи обвинуваченого, думки потерпілого, який на суворому покаранні обвинуваченого не наполягає, досудової доповіді, наданої органом пробації, згідно якої виправлення обвинуваченої без позбавлення або обмеження волі можливе, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства (в тому числі окремих осіб) середній, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті Особливої частини КК України, у виді позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України, оскільки на думку суду виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а покладені судом обов'язки будуть гарантувати запобігання вчинення обвинуваченим інших злочинів, заходи контролю стимулюватимуть його виправлення.
На переконання суду саме це покарання найбільше відповідатиме меті його призначення відповідно до ст.50 КК України.
Підстав для застосування ст.69 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.
Цивільний позов потерпілим не заявлено.
Прокурором Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунальне некомерційне підприємство «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради», в порядку ст.128 КПК України, пред'явлено позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 у відшкодування збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, 32987,52 грн.
Представник цивільного позивача Кіровоградської обласної ради подав заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутність. Просить позов задовольнити в повному обсязі.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунальне некомерційне підприємство «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради», подав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Позовні вимоги обвинувачений визнав частково.
Відповідно до ч.1 ст.127 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.
Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні (ч. 2 ст.127 КПК України).
Згідно з положеннями ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (ч.1 ст.129 КПК України).
При цьому, суд керується відповідними нормами цивільного законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду.
Так, згідно ст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.
Як встановлено в судовому засіданні закладом охорони здоров'я витрачено кошти на стаціонарне лікування потерпілого від злочину. У зв'язку із заподіянням тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_5 з 03.02.2023 року по 21.02.2023 року перебував на стаціонарному лікуванні у нейрохірургічному відділенні КНП «Кіровоградська обласна лікарня КОР». Вартість його лікування склала 32987,52 грн. та підтверджується відповідними доказами (а.с.52-56). КНП «Кіровоградська обласна лікарня КОР» є розпорядником коштів обласного бюджету.
14.10.2023 року ОСОБА_4 на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілогосплатив 2000 грн. (а.с.94).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що пред'явлений позов підлягає задоволенню частково, в сумі 30987,52 грн.
Процесуальні витрати на залучення експертів відповідно до ст.124 КПК України відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та в ході судового слідства не застосовувалися.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Долю речових доказів по справі необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 371, 373-374, 376 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.128 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, та у відповідності до п.2 ч.3 ст.76 КК України додатково покласти обов'язок: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.
Цивільний позов Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Комунального некомерційного підприємства «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради», ЄДРПОУ:01994942,у відшкодування витрат на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення - 30987,52 грн. (тридцять тисяч дев'ятсот вісімдесят сім гривень 52 копійки).
Речові докази по кримінальному провадженню: - копії амбулаторної картки стаціонарного хворого №1649 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду, з особливостями визначеними ч.2 ст.394 КПК України, може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1