125/950/23
1-кп/125/69/2023
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.10.2023 м. Бар Вінницької області
Барський районний суд Вінницької області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бар Вінницької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020140000096 від 03.04.2023 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м. Джожуг Республіки Азербайджан, місце проживання: АДРЕСА_1 , освіта професійно-технічна, неодружений, непрацевлаштований, в силу приписів статті 89 Кримінального кодексу України є таким, що не має судимостей,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 122 КК України,
УСТАНОВИВ:
03.04.2023 близько 18:00 години на території домоволодіння АДРЕСА_1 у ОСОБА_5 після розпивання алкогольних напоїв виник словесний конфлікт із знайомим ОСОБА_6 . Під час вказаного конфлікту в ОСОБА_5 , який в той час перебував в стані алкогольного сп'яніння, виник умисел, спрямований на протиправне заподіяння шкоди здоров'ю ОСОБА_6 . Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 дістав з кишені своєї куртки розкладний ніж із металевим руків'ям та, взявши його у праву руку, підійшов до ОСОБА_6 . Далі ОСОБА_5 , стоячи обличчям до обличчя ОСОБА_6 , вказаним ножем почергово наніс низку ударів, а саме: один удар по обличчю справа, один удар в область лівого плеча, два удари в область спини зліва, один удар в ділянку попереку справа та один удар в область грудної клітки справа. Внаслідок дій ОСОБА_5 , ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді різаної рани на обличчі зліва; колото-різаної рани задньої поверхні лівого плеча в нижній третині; непроникаючі колото-різані рани на спині зліва, в ділянці попереку справа та грудній клітці справа, які, згідно з висновком експерта, за ознакою розладу здоров'я (тривалістю понад шість днів, але не більше три тижні/21 день) належать до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я. Крім того, ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді травматичного пошкодження спинного мозку, синдром Броун-Секара, моно парез лівої ноги з порушенням функції ходи, які, згідно з висновком експерта, не були небезпечними для життя в момент заподіяння, не супроводжувались небезпечними для життя явищами та за ознакою тривалого розладу здоров'я (більше 21 дня) належать до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними діями вчинив злочин, передбачений частиною 1 статті 122 Кримінального Кодексу України, а саме умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість у нанесенні тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 . Крім цього визнав, що в момент вчинення злочину перебував у стані алкогольного сп'яніння. Детальні показання надавати відмовився, зазначивши, що не знає, що сказати, однак надавав свої пояснення і коментарі під час допиту потерпілого, свідка і дослідження письмових доказів сторони обвинувачення, зі змісту яких встановлено, що викладені в обвинувальному акті обставини обвинувачений не оспорює. Повідомив, що проживає в Україні з 1988 року і добре розуміє українську мову. Зазначив, що має інвалідність третьої групи, отримує пенсію по інвалідності, однак документів на підтвердження вказаних обставин не надав.
Мотиви своїх дій обвинувачений пояснив тим, що у нього із потерпілим виникло непорозуміння, потерпілий його вдарив перший, раніше потерпілий його часто провокував на бійку. Зазначив, що розкаюється у вчиненому. Під час судових дебатів та останнього слова просив не позбавляти його волі, оскільки він має намір захищати Батьківщину від збройної агресії російської федерації.
Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що 03.04.2023 він прийшов у гості до ОСОБА_7 додому по АДРЕСА_1 . Вони розпивали алкогольні напої, а саме горілку в кількості 0,5 літрів. Потім до будинку зайшла співмешканка обвинуваченого ОСОБА_8 і почала сваритись через те, що вони розпивають алкоголь. Після цього ОСОБА_6 вийшов з будинку, ОСОБА_5 вийшов за ним, і біля будинку обвинувачений наніс перший удар ззаду в ногу, від якого потерпілий впав. Зазначив, що за відчуттям удар було нанесено гострим предметом. Вважає, що обвинувачений наніс йому удари через ревнощі до дружини ОСОБА_8 . Надалі що відбувалось - не пам'ятає, знає, що через деякий час приїхала швидка допомога і поліція. Вказав, що внаслідок нанесених йому ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, він перебував на стаціонарному лікуванні. Пояснив, що обвинуваченого не бив. Зазначив, що претензій матеріального, морального характеру до обвинуваченого немає. Щодо призначення покарання обвинуваченому - покладався на розсуд суду.
Свідок ОСОБА_8 , допитана в судовому засіданні, надала показання, за змістом яких вона проживає з обвинуваченим в одному будинку як співмешканці, будинок поділений на дві окремі частини, належить їй на праві власності. 03.04.2023 біля хвіртки до території домоволодіння між обвинуваченим і потерпілим виникла суперечка. ОСОБА_6 стукнув ОСОБА_7 по голові рукою. Після цього ОСОБА_9 перескочив через паркан на подвір'я, оскільки хвіртка була зачинена. Тоді свідок пішла дивитись телевізор, та через деякий час через стіну будинку почула суперечку між обвинуваченим та потерпілим на підвищених тонах. Коли зайшла до них, побачила, що вони розпивають алкогольні напої, та почали боротись на руках, і вона попросила їх розходитись, вийти на вулицю. Після цього ОСОБА_9 вдарив ОСОБА_7 рукою в лоба. Потім вони всі вийшли на вулицю і на АДРЕСА_2 з ОСОБА_7 почали битись. Далі ОСОБА_7 зайшов до будинку, після чого вийшов, і почав наносити удари ОСОБА_6 ззаду в спину, близько чотирьох ударів. Від нанесених ударів ОСОБА_9 впав. Тоді свідок побачила в ОСОБА_6 на обличчі кров, а в ОСОБА_7 на штанах. Свідок зазначила, що не бачила в руках ОСОБА_7 будь-яких предметів, думала, що удари він наносив йому кулаком. Потім ОСОБА_9 попросив у свідка ганчірку, щоб витерти обличчя, свідок дала ганчірку, яку взяла на кухні. Після цього свідок викликала поліцію, а поліція викликала «швидку».
Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, вина ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 122 Кримінального Кодексу України, за викладених в обвинувальному акті обставин, підтверджується наданими стороною обвинувачення письмовими доказами, а також документами та процесуальними рішеннями, які підтверджують допустимість зібраних під час досудового розслідування доказів.
Зокрема, даними витягу з журналу ЄО за № 910 від 03.04.2023, даними витягу з журналу ЄО за № 911 від 03.04.2023, протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 03.04.2023, та витягу з ЄРДР за №12023020140000096 від 04.04.2023, підтверджується, що за заявою ОСОБА_6 від 03.04.2023 відомості до реєстру внесено за частиною 1 статті 122 КК України. Короткий виклад обставин: 03.04.2023 до ЧЧ ВП № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області надійшла письмова заява від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що 03.04.2023 близько 18 год. 00 хв., під час словесного конфлікту, який виник на ґрунті неприязних відносин, ОСОБА_10 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_6 , що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Протоколом огляду місця події з додатками (фототаблицями) від 03.04.2023, заявою ОСОБА_8 від 03.04.2023 про надання згоди на огляд її домоволодіння, та заявою ОСОБА_5 від 03.04.2023 про добровільну видачу розкладного ножа, підтверджується, що на території домоволодіння в АДРЕСА_1 , близько двох метрів від вхідних дверей будинку, на землі виявлено сліди речовини бурого кольору, ззовні схожої на кров, які було вилучено та поміщено до паперового конверту. Зі слів власниці будинку, саме на цьому місці до приїзду ШМД знаходився ОСОБА_6 , якому було нанесено тілесні ушкодження. Поряд із місцем виявлення слідів знаходився ОСОБА_5 , який у присутності понятих добровільно видав розкладний ніж, на лезі якого наявні сліди речовини бурого кольору, який було вилучено та поміщено до паперового конверту. Також ОСОБА_5 добровільно видав працівникам поліції свої джинсові штани, на яких наявні сліди речовини бурого кольору, схожої на кров, які було поміщено до спец. пакету НПУ №7354223.
Постановою слідчого про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 03.04.2023, підтверджується, що джинсові штани синього кольору, які поміщено до спец. пакету НПУ № 7354223 та розкладний ніж, який поміщено до паперового конверту з підписами понятих та слідчого, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12023020140000096 від 04.04.2023.
Ухвалою слідчого судді Барського районного суду Вінницької області від 05.04.2023, накладено арешт на тимчасово вилучене майно під час огляду місця події 03.04.2023, а саме на розкладний ніж, який поміщено до конверту білого кольору, та джинсові штани, які поміщено до спеціального пакету Національної поліції України № 7354223, котрі передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області.
Відповідно до висновків експерта Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи Вінницької обласної ради № 144, 145, 146 від 27.04.2023, кров потерпілого ОСОБА_6 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО. Кров ОСОБА_5 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО. В плямах на джинсах, які належать ОСОБА_5 , знайдено кров людини групи В з ізогемаглютинином анти-А і походження її від потерпілого ОСОБА_6 не виключається. Вказаним підтверджується, що на вилучених в обвинуваченого джинсах була наявна кров людини тієї ж групи, до якої належить кров потерпілого.
Відповідно до висновку експерта Барського відділення Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи Вінницької обласної ради №27 від 04.05.2023, на підставі судово-медичної експертизи ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , беручи до уваги відомості із медичної карти стаціонарного хворого №1399/443 КНП «Барська міська лікарня», медичної карти стаціонарного хворого № 1591/275 КНП «Барська міська лікарня» на його ім'я, експерт дійшов наступних висновків. У ОСОБА_6 , мало місце: різана рана на обличчі зліва; колото-різана рана задньої поверхні лівого плеча в нижній третині, непроникаючі колото-різані рани на спині зліва, в ділянці попереку справа та грудній клітці справа. Травматичне пошкодження спинного мозку, синдром Броун-Секара. Монопарез лівої ноги з порушенням функції ходи. За медико-морфологічними ознаками вищевказані ушкодження у ОСОБА_6 виникли внаслідок травмуючої дії-удару, стиснення, розтягнення, тертя, колюче-ріжучим предметом (предметами), (згідно записів вище вивченої медичної карти стаціонарного хворого №1399/443 КНП «Барська міська лікарня» на його ім'я), по давності утворення можуть відповідати терміну, вказаному у постанові 03.04.2023. Різана рана на обличчі зліва, колото-різана рана задньої поверхні лівого плеча в нижній третині, непроникаючі колото-різані рани на спині зліва, в ділянці попереку справа та грудній клітці справа, за ознакою розладу здоров'я (тривалістю понад шість днів, але не більше три тижні/21 день) належать до легкого тілесного ушкодження що спричинило короткочасний розлад, здоров'я, (п.2.3.1. «а» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» 1995р). Ушкодження у вигляді травматичного пошкодження спинного мозку, синдром Броун-Секара, монопарез лівої ноги з порушенням функції ходи, не були небезпечними для життя в момент заподіяння, не супроводжувались небезпечними для життя явищами та за ознакою тривалого розладу здоров'я (більше 21 дня) належать до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості (п.2.2.1 «в» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» 1995 р).
Отже, вказаним висновком експерта підтверджується, що потерпілому було завдано тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, а також завдано тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що виникли внаслідок травмуючої дії- колюче-ріжучим предметом.
Під час допиту у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 показав на собі, де саме на його тілі були рани. Розташування ран, на яке вказав потерпілий, узгоджується з даними висновку експерта.
Нанесення вказаних тілесних ушкоджень потерпілому саме обвинуваченим у день, час і місці які вказані в обвинувальному акті, колюче-ріжучим предметом (розкладним ножем) і за обставин, які описані в обвинувальному акті, крім визнання цих обставин обвинуваченим, підтверджується також показаннями потерпілого ОСОБА_6 і свідка ОСОБА_8 .
Перебування ОСОБА_5 під час вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, крім визнання ним цього факту, підтверджується показаннями потерпілого та свідка ОСОБА_8 , а також даними довідки КНП «Барська міська лікарня» від 03.04.2023, за результатами проведеного медичного огляду №91 від 03.04.2023, згідно з якою 03.04.2023 о 20:00 було проведено медичний огляд обвинуваченого та встановлено стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» - 2,19 проміле.
Крім цього, стороною обвинувачення надано висновок експерта Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи Вінницької обласної ради № 68 від 27.04.2023, відповідно до якого кров потерпілого ОСОБА_6 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО. Кров ОСОБА_5 відноситься до групи А з ізогемаглютинином анти-В ізосерологічної системи АВО. При дослідженні розкладного ножа, який знаходиться в паперовому конверті, вилученому при ОМП: на клинку (об'єкт №1) встановлено наявність крові людини, статева належність якої не встановлена в зв'язку з непридатністю клітинних елементів крові (лейкоцитів) для цитологічного дослідження, та відсутністю статево-специфічних ознак в одиничних лейкоцитах, що зберегли свою структуру. При визначенні групової належності крові в об'єкті №1 був виявлений антиген В, що може визначати В(ІІІ) групу крові ізосерологічної системи АВО. Крім того, в мікропрепараті об'єкту №1 (клинок) знайдено одиничні епітеліальні клітини людини, статева належність яких не встановлена в зв'язку з непридатністю їх для цитологічного дослідження, та можливо, з їх надзвичайно малою кількістю. Групова належність знайдених одиничних епітеліальних клітин в об'єкті №1 не встановлювалась в зв'язку з недостатньою їх кількістю для даного виду серологічного дослідження. При дослідженні руків'я ножа (об'єкт №2) наявність крові не встановлено. В мікропрепараті об'єкту №2 знайдено одиничні епітеліальні клітини людини, статева належність яких не встановлена в зв'язку з непридатністю їх для цитологічного дослідження, та можливо, з їх надзвичайно малою кількістю. Групова належність знайдених одиничних епітеліальних клітин в об'єкті №2 не встановлювалась в зв'язку з недостатньою їх кількістю для даного виду серологічного дослідження. Таким чином, враховуючи отримані результати та групову характеристику осіб, що проходять у справі, експерт зазначив, що походження слідів крові на клинку розкладного ножа (об'єкт №1) може бути від будь-якої однієї чи кількох осіб з групою крові В(ІІІ), в тому числі і від потерпілого ОСОБА_6 не виключається. На клинку розкладного ножа (об'єкт №1) виявлено та вилучено волокна, які упаковані та передані слідчому.
Отже, вказаний висновок експерта не містить жодних даних, як підтверджують винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину.
Однак наявні в матеріалах справи інші вищевказані докази, які є належними і допустимими, в сукупності із показаннями обвинуваченого, потерпілого та свідка у судовому засіданні, суд визнає достатніми для висновку про те, що вина ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 122 КК України, доведена поза розумним сумнівом.
Обираючи міру покарання суд керується таким.
Мета покарання, як заходу примусу, що застосовується від імені держави, визначена частиною 2 статті 50 КК України. Згідно з цією статтею покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Отже, покарання, крім функції кари та виправлення самого винуватця кримінального правопорушення, має на меті й загальну превенцію - запобігання вчиненню кримінальних правопорушень іншими особами.
Відповідно до частини 1 статті 65 КК України суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Вчинене обвинуваченим діяння згідно з приписами статті 12 Кримінального кодексу України є нетяжким злочином.
Обвинувачений свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, розкаявся у вчиненому.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України є щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до приписів пункту 13 частини 1 статті 67 Кримінального кодексу України, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Потерпілий претензій до обвинуваченого не має.
Як дані, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 , суд враховує дані таких документів, які надані стороною обвинувачення:
- відповіді КНП «Барська міська лікарня» Барської міської ради на запит слідчого від 26.04.2023, згідно з якою ОСОБА_5 не перебуває на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра;
- довідки-характеристики №03/159 від 26.04.2023, виданої Барською міською радою, за якою компрометуючих матеріалів щодо ОСОБА_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в матеріалах виконавчого комітету немає;
- довідки №03/160 від 26.04.2023, виданої Барською міською радою, згідно з якою обвинувачений ОСОБА_5 не є депутатом Барської міської ради 8 скликання;
- довідки з інформаційної системи МВС № 180 від 21.04.2023, згідно з якою ОСОБА_5 в силу приписів статті 89 Кримінального кодексу України є таким, що не має судимостей.
Суд також бере до уваги дані досудової доповіді, підготовленої Жмеринським районним сектором №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області від 29.08.2023, у якій вказано, що ризик вчинення ОСОБА_5 повторного кримінального правопорушення і ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, органом пробації оцінюється як високий. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого ОСОБА_5 , його спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства (у тому числі окремих осіб).
Крім того, обвинуваченим надано копію повістки про призив на військову службу під час мобілізації, виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно з якою йому наказано прибути до центру комплектування на 18 год. 00 хв. 07.08.2023.
Враховуючи характер діяння, що вчинено на ґрунті неконтрольованої агресії із завданням тілесних ушкоджень з використанням розкладного ножа, а також ті обставини, що обвинувачений вважається таким, що не має судимостей, визнав свою вину, щиро розкаявся, під наглядом лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, потерпілий претензій до обвинуваченого не має, водночас, враховуючи наявність обставини, що обтяжує покарання (перебування у стані алкогольного сп'яніння), неналежне виконання процесуальних обов'язків під час судового розгляду, внаслідок чого мало місце застосування до обвинуваченого приводу, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання в межах санкції інкримінованої статті у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки. Суд не вбачає жодних підстав для призначення більш м'якого покарання з урахуванням того, що зазначені негативні обставини переважують позитивні характеристики і дають підстави для висновку, що призначення більш м'якого покарання буде недостатнім для виправлення обвинуваченого.
Водночас, дійшов висновку, що обставини цього кримінального провадження дозволяють звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Так, частиною 1 статті 75 Кримінального кодексу України передбачено: якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Суд вважає за можливе застосувати до обвинуваченого звільнення від відбування покарання з випробуванням з огляду на щире розкаяння обвинуваченого і визнання ним своєї провини, а також з огляду на позицію потерпілого.
Отже, обвинуваченого слід звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням і встановити йому максимальний іспитовий строк тривалістю 3 (три роки) з урахуванням тих обставин, що злочин вчинено на ґрунті неконтрольованої агресії, а також з урахуванням визначеного органом пробації високого ступня ризику вчинення повторного кримінального правопорушення. Обвинувачений саме протягом такого строку має довести своє виправлення і здатність дотримуватися встановлених у суспільстві правил поведінки. Водночас, призначення меншого іспитового строку не здатне виконати вказані завдання.
Вирішуючи питання, які обов'язки слід покласти на обвинуваченого, суд керується нормами частини 1 статті 76 Кримінального кодексу України, якою передбачені обов'язки, які суд повинен покласти на засудженого, зокрема, обов'язок періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації , повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Необхідності покладення додаткових обов'язків, не вбачається.
Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт.
Оскільки потреба в збереженні речових доказів минула, слід скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Барського районного суду Вінницької області від 05.04.2023 справа №125/637/23, на речові докази у кримінальному провадженні.
Питання про долю речових доказів суд вирішує згідно з нормами статті 100 КПК України.
За даними обвинувального акта процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Запобіжний захід не обирався і необхідність в його обранні відсутня.
Керуючись статтями 368, 370, 374, 395 КПК України суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк 3 (три) роки.
Відповідно до статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Барського районного суду Вінницької області від 05.04.2023 справа №125/637/23 на розкладний ніж, який поміщено до конверту білого кольору, та джинсові штани, які поміщено до спеціального пакету Національної поліції України № 7354223, які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області.
Речові докази у кримінальному проваджені, а саме:
розкладний ніж, який поміщено до конверту білого кольору, передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області - знищити;
джинсові штани, які поміщено до спеціального пакету Національної поліції України № 7354223, передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області - повернути ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Барський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, потерпілому.
Копію вироку не пізніше наступного дня після його проголошення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1