ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Справа № 635/9032/23 (1-кс/635/1354/23) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/818/1353/23 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: тримання під вартою
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 28 вересня 2023 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 185 КК України ,-
УСТАНОВИЛА:
Оскаржуваною ухвалою постановлено:
Клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 , погоджене з начальником Нововодолазького відділу Харківської окружної прокуратури ОСОБА_6 , по кримінальному провадженню № 12023221160001246 від 26 вересня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування строком на 60 днів - до 25 листопада 2023 року.
Визначити суму застави у розмірі у розмірі 180 (сто вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 466020 (чотириста шістдесят шість тисяч двадцять) гривень 00 копійок, які можливо внести на відповідний рахунок до сплину терміну тримання під вартою.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчим суддею зазначено про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_8 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, наявність достатніх даних про існування ризиків, визначених п.1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову, якою застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Зменшити розмір застави, встановлений ОСОБА_8 , до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В обґрунтування своєї вимоги зазначає, що суд, вирішуючи питання про застосування ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не врахував, що матеріали, долучені до клопотання, не містять доказів причетності ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення та обґрунтованості підозри, та не містять жодного доказу на підтвердження існування ризиків, заявлених стороною обвинувачення.
Також зазначає, що суд не в повній мірі врахував, що підозрюваний ОСОБА_8 вперше притягується до кримінальної відповідальності, має міцні соціальні зв'язки, має дружину та двох малолітніх дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_8 працював водієм, тому фізична особа - підприємець ОСОБА_12 має намір укласти з ним трудовий договір.
Крім того зазначає, що визначення судом застави у найбільшому розмірі унеможливлює внесення застави для реалізації права на її внесення, оскільки цей розмір є завідомо непомірним для підозрюваного. Натомість, застосування мінімального відповідно до закону розміру - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Заслухавши доповідь судді, захисника, яка підтримала апеляційну скаргу, думку прокурора, який вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Під час апеляційного розгляду, колегією суддів встановлено, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та постановлено з дотриманням зазначених вимог чинного та міжнародного законодавства.
З матеріалів провадження вбачається, що відділом поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221160001246 від 26 вересня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 185 КК України.
27 вересня 2023 року ОСОБА_8 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
27 вересня 2023 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 185 КК України.
На підтвердження обґрунтованості підозри відносно ОСОБА_8 у вчиненні вказаного кримінальних правопорушень стороною обвинувачення надані наступні докази: протокол огляду місця події від 26 вересня 2023 року; протокол огляду місця події від 26 вересня 2023 року; протокол допиту потерпілого від 26 вересня 2023 року; протокол допиту потерпілого від 26 вересня 2023 року; протокол обшуку від 26 вересня 2023 року; протокол обшуку від 27 вересня 2023 року; протокол обшуку від 27 вересня 2023 року; протокол обшуку від 27 вересня 2023 року; протокол обшуку від 26 вересня 2023 року; протокол обшуку від 27 вересня 2023 року; протокол обшуку від 27 вересня 2023 року; протокол обшуку від 26 вересня 2023 року; постанова про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 27 вересня 2023 року; протокол огляду предметів (відеозапису) від 27 вересня 2023 року; протокол огляду предметів (відеозапису) від 27 вересня 2023 року; протокол огляду предметів (відеозапису) від 27 вересня 2023 року; протокол огляду предметів (відеозапису) від 27 вересня 2023 року; протокол огляду предметів (відеозапису) від 27 вересня 2023 року; протокол огляду предметів (грошових коштів) від 27 вересня 2023 року; протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 26 вересня 2023 року; протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 26 вересня 2023 року.
Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного слідчий суддя вважав обґрунтованою підозру у вчиненні останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.5 ст. 185 КК України, яке підтверджене зібраними під час досудового розслідування фактичними доказами, що є наявними в матеріалах справи.
Також, слідчий суддя вважав встановленим існування ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування або суду; можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; можливість незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні; можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчим у клопотанні та судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі об'єктивно враховані відомості про особу підозрюваного, вагомість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення, згідно підозри, тяжкість покарання, що загрожуватиме йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення.
На підставі викладеного, слідчий суддя дійшов висновку про застосування запобіжного заходу у виді тримання підозрюваного.
Колегія суддів, з урахуванням стадії досудового розслідування, погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо існування ризиків передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Надаючи оцінку можливості обвинуваченим переховуватися від суду, незаконно впливати на інших учасників провадження, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення може вдатися до відповідних дій.
Згідно відомостей, що є наявними в матеріалах кримінального провадження, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів проти власності, за найтяжчий з яких законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, вчиненого до того ж в умовах воєнного стану.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Враховуючи характер обставин вчинення кримінального правопорушення, є ймовірність ризику того, що підозрюваний може переховуватись від слідства та суду.
Обґрунтованість підозри підтверджується фактичними доказами, що містяться в матеріалах провадження. Вказане свідчить про достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, запобігання яким шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим та не ефективним.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Згідно п.48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 3561/06 від 13.11.2007 р. Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності ст.5, 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, в кінцевому рахунку, пред'явленні обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання". (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, №182 та Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, № 300-A).
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
З урахуванням конкретних обставин цього кримінального провадження та характеру дій, які інкримінуються підозрюваному, а саме того, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.5 ст. 185 КК України, колегія суддів вважає, що у цьому судовому провадженні є наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».
З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України та необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного з визначенням застави, погоджується і колегія суддів.
При цьому, відповідно до вимог ст.182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, враховуючи ризики, передбачені п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя вважав можливим визначити заставу в розмірі, визначеному ч.5 ст.182 КПК України, у розмірі 180 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 466 020 грн., та вважав її достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри, зазначених в клопотанні ризиків та беручи до уваги необхідність виконати низку процесуальних дій, результати яких мають значення для судового розгляду, виконати процесуальні дії, направлені на закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні, колегія суддів приймає до уваги обґрунтування сторони обвинувачення щодо необхідності застосування підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Отже, враховуючи вищенаведені відомості у колегії суддів не виникає сумнівів щодо обґрунтованості та доведеності ризиків, якими сторона обвинувачення обґрунтовувала в суді першої інстанції та мотивує при апеляційному розгляді, необхідність застосування такого запобіжного заходу, як тримання даної особи під вартою, оскільки на момент розгляду апеляційної скарги ризики, які існували на час обрання цього запобіжного заходу, не зменшилися, а їх доведеність об'єктивно вбачається з системного аналізу відомостей, що стосуються особи підозрюваного та обставин кримінального провадження.
Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання захисника про відсутність в матеріалах, долучених до клопотання, жодного доказу причетності ОСОБА_8 до інкримінованого кримінального правопорушення, оскільки слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Твердження захисника про те, що підозрюваний ОСОБА_8 має міцні соціальні зв'язки: має дружину та двох малолітніх дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки ці обставини існували на час подій, які йому інкримінуються і вони не стали стримуючим фактором для підозрюваного при вчиненні протиправних діянь. Тим більше, самі по собі ці обставини не спростовують та не мінімізують наявних ризиків, запобігти яким в даному випадку може лише застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою.
За таких обставин, з огляду на значимі для цього провадження обставини, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції постановив рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, при цьому дослідив належним чином всі наявні відомості в матеріалах провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких постановив відповідне рішення.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 та відсутності підстав для зміни чи скасування рішення за доводами апеляційної скарги захисника підозрюваного.
Керуючись ст. ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, - -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 28 вересня 2023 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий -
Судді: