"16" жовтня 2007 р.
Справа № 6/603/07
за позовом
ДПІ у Миколаївському р-ні Миколаївської обл.
до 1 відповідача
ВАТ "Югцемент" м.Миколаїв
до 2 відповідача
ТОВ “Енергохолдінг» м.Камінь-Каширський Волинської обл.
про
Визнання угоди недійсною
Суддя Ткаченко О.В
Секретар Засядівко О.О.
Представники:
Від позивача
Бабій Т.П., Панчук С.Ю., Морозова Т.Б.
Від відповідача
Корнієнко С.В., Діордіцу М.С.
Від відповідача
Суть спору: На підставі договору №02-01-04 від 16.12.2003р. і додатків до нього ВАТ "Югцемент" поставило ТОВ “Енергохолдінг» природний газ:
- в кількості 2 999,524 тис. куб. м. на загальну суму 1 147 572,00 грн, в тому числі ПДВ - 191 262,00 гри. (податкова накладна № 328 від 21.10.2004 р.)
- в кількості 6 374,776 тис. куб. м. на загальну суму 2 441 870,52 грн., в тому числі ПДВ - 406,978,42 грн. (податкова накладна № 376 від 30.11.2004 р.)
- в кількості 270,703 тис. куб. м. на загальну суму 103 693,36 грн., в тому числі ПДВ - 17 282,23 грн. (податкова накладна № 366 від 29.11.2004 р.)
в кількості 8 800,001 тис. куб. м. на загальну суму З 370858,00 грн., в тому числі ПДВ - 561 809,67 грн. (податкова накладна. 392 від 08.12.04 р.).
Податкова служба звернулася з позовом про визнання цих угод недійсними по ст.207 ГК України, як такими, що суперечать інтересам держави.
Суперечність інтересам держави полягала в тому, що ТОВ “Енергохолдінг» при укладанні договору мало на меті приховування прибутку. Доказом такої мети зазначено визнання недійсними Камінь -Каширським районним судом установчих документів ТОВ “Енергохолдінг» і порушення відносно директора товариства Смілого О.О. кримінальної справи.
ВАТ "Югцемент" позов не визнало, посилаючись на те, що позивачем не доведено умисел 2 відповідача на ухилення від сплати податків.
2 відповідач пояснень не надав.
Господарський суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Позивач, в підтвердження такої мети у однієї з сторін, посилається, зокрема, на визнання недійсними її установчих документів.
Проте юридичними наслідками визнання установчих документів недійсними є здійснення ліквідаційної процедури(в процесі якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, у т.ч. держави), а не визнання недійсним усіх угод, укладених в період з моменту реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності і до виключення з державного реєстру.
Крім того, для прийняття рішення зі спору про визнання угоди недійсною відповідно до статті 207 Господарського кодексу необхідно встановлювати вину сторін у формі умислу.
Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження.
Факт порушення кримінальної справи щодо одного із засновників ТОВ “Енергохолдінг», без набрання чинності обвинувачувального вироку, не може бути належним доказом умислу посадової особи товариства на ухилення від сплати податку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94,161-163 КАС України, господарський суд
В позові відмовити.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя
О.В.Ткаченко