ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 580/5119/23 Суддя (судді) першої інстанції: Гайдаш В.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року (м. Черкаси, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просить:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20.05.2022 №232950005763 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати позивачу до страхового та трудового стажу для призначення пенсії за віком період роботи з 09.01.2001 по 09.04.2003 в ОАО «Экспокабель» та з 01.04.2003 по 30.01.2009 в ООО «Юсткабель» (Російська Федерація).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач неправомірно відмовив у призначені пенсії за віком, зазначивши, що йому не зараховано до страхового стажу період роботи з 09.01.2001 по 09.04.2003 в ОАО «Экспокабель» та з 01.04.2003 по 30.01.2009 в ООО «Юсткабель» (Російська Федерація), які необхідні для призначення пенсії за віком, оскільки 01.01.2023 Російська Федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Позивач вважає дії відповідача незаконними та такими, що не відповідають діючому законодавству, оскільки відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідачі у відзивах на позовну заяви заперечували проти задоволення позову, зазначили, що позивачу правомірно не зараховано до страхового стажу позивача період роботи з 09.01.2001 по 09.04.2003 в ОАО «Экспокабель» та з 01.04.2003 по 30.01.2009 в ООО «Юсткабель» (Російська Федерація), які необхідні для призначення пенсії за віком, оскільки 01.01.2023 Російська Федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20.05.2022 №232950005763 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до страхового стажу позивача період його роботи з 09.01.2001 по 09.04.2003 в ОАО «Экспокабель» (Російська Федерація) та з 01.04.2003 по 30.01.2009 в ООО «Юсткабель» (Російська Федерація), занесений до трудової книжки НОМЕР_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву позивача від 13.05.2022 про призначення пенсії за віком, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Апеляційні скарги обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі. Доводи апеляційних скарг за своїм змістом дублюють доводи відповідачів викладені у відзивах на позовну заяву.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню в частині.
Згідно з ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує його та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 13.05.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області за правилами екстериторіальності за результатами розгляду вищезазначеної заяви позивача прийнято рішення від 20.05.2022 №232950005763 про відмову у призначенні пенсії за віком.
Позивач, вважаючи таку відмову протиправною, а свої права порушеними, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходи з того, що позивачем надано належні документи на підтвердження наявності підстав для зарахування до страхового стажу позивача відповідні періоди роботи.
Колегія суддів частково не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV (в редакції на час звернення позивача до відповідача) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. До стажу роботи зараховується також: а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; б) творча діяльність осіб, передбачених пунктом «в» статті 3 цього Закону. При цьому творча діяльність членів Спілки письменників України, Спілки художників України, Спілки композиторів України, Спілки кінематографістів України, Спілки театральних діячів України, інших творчих працівників, які не є членами творчих спілок, але об'єднані відповідними професійними комітетами, до введення в дію цього Закону зараховується в стаж роботи незалежно від сплати страхових внесків. У цих випадках стаж творчої діяльності встановлюється секретаріатами правлінь творчих спілок республіки починаючи з дня опублікування або першого публічного виконання чи публічного показу твору даного автора; в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби; г) служба у воєнізованій охороні, в органах спеціального зв'язку і в гірничорятувальних частинах, незалежно від відомчої підпорядкованості та наявності спеціального або військового звання; д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі; е) тимчасова непрацездатність, що почалася у період роботи; є) час догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду; ж) час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку; з) період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII та частини першої статті 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1 Порядку).
Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
Отже, зазначеним Порядком передбачено у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, підтвердження спеціального трудового стажу також уточнюючою довідкою.
З матеріалів справи вбачається, що трудова книжка позивача серія НОМЕР_1 містить записи про те, що він дійсно у період з 09.01.2001 по 09.04.2003 в ОАО «Экспокабель» та з 01.04.2003 по 30.01.2009 працював в ООО «Юсткабель» (Російська Федерація).
Відповідно до довідки від 01.12.2021 №09-3488 (а.с.16) за період роботи позивача з 09.01.2001 по 09.04.2003 було сплачено страхові внески.
При цьому, суд першої інстанції вірно відхилив обставини, що 11.06.2022 Російська Федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, оскільки вказані обставини не впливають на правомірність прийняття оспорюваного рішення Пенсійного органу, що прийнято ще 20.05.2022, та не стосується періодів трудової діяльності позивача (з 09.01.2001 по 09.04.2003 та з 01.04.2003 по 30.01.2009), що мали місце в період дії вказаної Угоди.
Враховуючи, що трудова книжка позивача є належним чином оформленою, містить всі необхідні записи, у сукупності з наявною довідкою від 01.12.2021 №09-3488, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для зарахування до страхового стажу позивача період його роботи з 09.01.2001 по 09.04.2003 в ОАО «Экспокабель», занесений до трудової книжки НОМЕР_1 , як наслідок, рішення відповідача від 20.05.2022 №232950005763 є протиправним та підлягає до скасування.
Крім того, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в своїй апеляційній скарзі визнає, що вказаний період повинен бути зарахований (або вже зарахований) до страхового стажу позивача.
Разом із тим, щодо зарахування періоду діяльності позивача з 01.04.2003 по 30.01.2009 до страхового стажу колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із статтею 2 Федерального Закону Російської Федерації №173-ФЗ від 17.12.2001 «Про трудові пенсії в Російській Федерації», який застосовувався до 01 січня 2015 року, страховий стаж - та, що враховується при визначенні права на трудову пенсію, сумарна тривалість періодів роботи та (або) іншої діяльності, протягом якої сплачувались страхові внески до Пенсійного Фонду Російської Федерації, а також інші періоди, що зараховуються до страхового стажу.
Відповідно до частини першої статті 10 наведеного вище Федерального Закону №173-ФЗ до страхового стажу включаються періоди роботи та (або) іншої діяльності, які виконувались на території Російської Федерації особами, вказаними в частині першій статті 3 даного Федерального закону, за умови, що за ці періоди сплачувались страхові внески до Пенсійного Фонду Російської Федерації.
При підрахунку страхового стажу періоди, що передбачені статтями 11 та 12 даного Федерального закону, до реєстрації громадянина як застрахованої особи відповідно до Федерального закону від 01.04.1996 № 27-ФЗ «Про індивідуальний (персоніфікований) облік в системі обов'язкового пенсійного страхування» підтверджуються на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку за вказаний період та (або) документів, що видаються роботодавцями або відповідними державними (муніципальними) органами в порядку, який встановлений законодавством Російської Федерації (частина перша статті 14 Федерального Закону № 173-ФЗ).
Згідно із частиною другою статті 14 Федерального Закону № 173-ФЗ при підрахунку страхового стажу періоди, що передбачені статтями 11 та 12 даного Федерального закону, після реєстрації громадянина як застрахованої особи відповідно до Федерального Закону від 1 квітня 1996 року № 27-ФЗ «Про індивідуальний (персоніфікований) облік в системі обов'язкового пенсійного страхування» підтверджуються на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку.
Аналогічні за змістом положення щодо визначення страхового стажу, періодів роботи та (або) іншої діяльності, що включаються до страхового стажу, та правил обчислення та порядку підтвердження страхового стажу містяться і у Федеральному Законі Російської Федерації від 28.12.2013 № 400-ФЗ «Про страхові пенсії» (статті 3, 11, 14).
В контексті обставин цієї справи, колегія суддів зазначає, що страховий стаж за період роботи позивача з 01.04.2003 по 30.01.2009 в ООО «Юсткабель» (Російська Федерація) відповідно до законодавства Російської Федерації має бути підтверджений на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку за вказаний період та (або) документів, що видаються роботодавцями або відповідними державними (муніципальними) органами в порядку, який встановлений законодавством Російської Федерації.
Водночас, обов'язковою умовою для включення зазначеного періоду роботи, яка виконувалась на території Російської Федерації, до страхового стажу є сплата страхових внесків до Пенсійного Фонду Російської Федерації за цей період.
Проте, як правильно зазначено відповідачем, позивач не підтвердив страховий стаж за спірний період відомостями індивідуального (персоніфікованого) обліку та не надав доказів сплати страхових внесків за цей період до Пенсійного Фонду Російської Федерації.
За таких обставин, відсутні підстави для зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача 01.04.2003 по 30.01.2009 в ООО «Юсткабель» (Російська Федерація), як наслідок, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 29 березня 2023 року у справі № 360/4129/20.
Також суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належним захистом порушеного права позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 13.05.2022 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - задовольнити частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року - скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до страхового ОСОБА_1 період роботи з 01.04.2003 по 30.01.2009 в ООО «Юсткабель» (Російська Федерація).
Прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 18.10.2023.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
В.О. Аліменко
Н.В. Безименна