ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 757/3207/23-а Суддя (судді) першої інстанції: Остапчук Т.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 02 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Сабов Еріки Юріївни, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій неправомірними, скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИЛА
Позивач звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовом до Інспектора управління патрульної поліції в Закарпатській області ДПП НП України Сабов Е.Ю., ДПП НП України, в якому просив:
- визнати протиправними дії Інспектора управління патрульної поліції в Закарпатській області ДПП НП України Сабов Е.Ю. щодо складання постанови ЕАР №6404322 про адміністративне правопорушення від 13.01.2023 стосовно позивача;
- скасувати винесену Інспектором управління патрульної поліції в Закарпатській області ДПП НП України Сабов Е.Ю. постанову ЕАР №6404322 про адміністративне правопорушення від 13.01.2023 стосовно позивача за ч.2 ст.122 КУпАП;
- закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно позивача за ч.2 ст.122 КУпАП.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 02 червня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що на автомобілі, яким він керував, було ввімкнуто ближнє світло фар та напрямок руху він не змінював при цьому у спірній постанові не зазначено яке саме порушення п.9.8 ПДР України було допущено позивачем.
Відповідачі відзиви на апеляційну скаргу не подавали. В суді першої інстанції позиція ДПП обґрунтовувалась тим, позивач 13.01.2023 керував транспортним засобом поза межами населеного пункту без ввімкнених ходових вогнів або ближнього світла фар, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, однак відеозапис правопорушення відсутній, оскільки закінчився термін його зберігання.
Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Беручи до уваги, що розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався в порядку спрощеного провадження, введення в Україні воєнного стану, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 13.01.2023 Інспектором управління патрульної поліції в Закарпатській області ДПП НП України Сабов Е.Ю. складено постанову серії ЕАР № 6404322, відповідно до якої 13.01.2023 року о 13:30 год. в смт Нижні Ворота на дорозі АМ06 сполученням Київ-Чоп на 717км, поза межами населеного пункту, позивач, керував транспортним засобом без увімкненого ближнього світла фар, чим порушив п.9.8 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, внаслідок чого його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у розмірі 510,00 грн (а.с.9).
Вважаючи таку постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що факт порушення 13.01.2023 року п. 9.8 ПДР України позивачем не заперечується, тому постанова про накладення на нього адміністративного стягнення винесена у відповідності з вимогами законодавства.
За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР України).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до п.1.3 ПДР України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9 ПДР України).
Відповідно до ч.2 ст.122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до ч.2 п.9.8 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.
З наведених норм чинного законодавства вбачається, що на водія покладено обов'язок з 1 жовтня по 1 травня поза населеними пунктами вмикати денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.
Відповідно до п.1.10 ПДР України денні ходові вогні - зовнішні світлові прилади білого кольору, передбачені конструкцією транспортного засобу, установлені спереду транспортного засобу і призначені для покращення видимості транспортного засобу під час його руху у світлий час доби.
Отже, не ввімкнення денних ходових вогнів (у разі їх відсутності - ближнього світла фар), які є зовнішніми світловими приладами, під час руху поза межами населеного пункту в період з 1 жовтня по 1 травня є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.
В силу положень ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Частиною 2 ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У вказаних вище випадках, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (ст.283 КУпАП) на місці вчинення правопорушення.
Статтею 245 КУпАП зазначено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за №1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, №1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Колегія суддів звертає увагу, що позивача було притягнуто до відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у зв'язку з порушенням останнім п.9.8 ПДР, що виявилось у керуванні 13.01.2023 транспортним засобом поза межами населеного пункту без ввімкнених ходових вогнів або ближнього світла фар.
Позивач заперечує вказане порушення як в апеляційній скарзі, так і у позовній заяві, в яких зазначає, що ближнє світло фар на автомобілі, яким він керував, було увімкнене.
Суд першої інстанції врахував довідку начальника СТЗ УПП в Закарпатській області ДПП капітана поліції Митровці С., відповідно до якої відео- та фотофайли з портативних відеореєстраторів, здійснені працівниками УПП в Закарпатській області ДПП за період чергування 13.01.2023 відсутні, оскільки вони не зберігались довше необхідного терміну (а.с.51).
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Враховуючи, що постанова серії ЕАР №6404322 від 13.01.2023, якою позивача притягнуто до відповідальності не містить інформації про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, а тому, навіть у випадку збереження фото- та відеоматеріалів, вони не могли б вважатись належними доказами порушення позивачем правил дорожнього руху.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 524/1284/17, який в силу вимог ч.5 ст.242 має бути врахований судом до спірних правовідносин.
Будь-яких інших належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.122 КУпАП, матеріали справи не містять.
Крім того, зі спірної постанови серії ЕАР №6404322 від 13.01.2023 вбачається, що місцем вчинення правопорушення визначено смт Нижні Ворота, тобто в межах населеного пункту, що спростовує обставину порушення позивачем п.9.8 ПДР України в частині не ввімкнення 13.01.2023 під час керування транспортним засобом денних ходових вогнів (або ближнього світла фар) поза населеними пунктами.
З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції доходить висновку щодо недоведеності відповідачем, всупереч ч.2 ст.77 КАС України, вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП, що свідчить про неправомірність постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №6404322 від 13.01.2023, яка підлягає скасуванню.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
В той же час, доводи, викладені на обґрунтування вимоги про визнання протиправними дій Інспектора управління патрульної поліції в Закарпатській області ДПП НП України Сабов Е.Ю., пов'язані винятково із суперечністю постанови серії ЕАР №6404322 від 13.01.2023 вимогам законодавства, що регулює спірні правовідносини, а тому судом не приймаються, оскільки вони охоплюються вимогою про скасування оскаржуваної постанови, яка є предметом спору в цій справі.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постанові Верховного Суду від 15 липня 2019 року у справі №855/270/19, який в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, неправильне тлумачення закону, призвели до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню повністю з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позову.
В силу ч.3 ст.272 КАС України судове рішення суду апеляційної інстанції у даній справі не може бути оскаржене.
Керуючись ст.243, 272, 308, 310 , 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 02 червня 2023 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №6404322 від 13 січня 2023 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Текст постанови виготовлено 17 жовтня 2023 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
А.Ю.Кучма