ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 758/11730/22 Суддя (судді) першої інстанції: Анохін А.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Собківа Я.М.,
суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м.Києва від 11 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Державної митної служби України, Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м.Києва з позовом до Київської митниці Державної митної служби України, Державної митної служби України, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Київської митниці Державної митної служби України про порушення митних правил № 1980/10000/22 від 17.11.2022, а також визнати протиправною та скасувати постанову Державної митної служби від 02.12.2022, якою скаргу позивача залишено без задоволення, закривши провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Рішенням Подільського районного суду м.Києва від 11 квітня 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні, суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.06.2017 до відділу митного оформлення № 6 митного поста «Бориспіль-аеропорт» Київської митниці ДФС, з метою поміщення в митний режим тимчасового ввезення товару: «Літак цивільної авіації Embraer 145EU - 1 шт., 1998 р.в., серійний номер 145094, бортовий № UR-DNB, з двигунами моделі АЕ3007А1», що надійшов на адресу ТОВ «Авіаційна компанія «Роза вітрів», було подано митну декларацію типу (тимчасове ввезення) № UA125100/2017/364317 з товаросупровідними документами, в тому числі і зобов'язанням, наданим директором ТОВ «Авіаційна компанія «Роза вітрів» Каменчуком В. В. від 01.06.2017 № 01/06 - до закінчення строку тимчасового ввезення встановленого митним органом, здійснити зворотне вивезення товару, або заявити про зміну митного режиму, що допускається законодавством України. Митним органом було встановлено строк перебування вище зазначених товарів в митному режимі тимчасового ввезення - до 29.11.2017.
08 листопада 2017 року ТОВ «Авіаційна компанія «Роза Вітрів» подало до Київської митниці ДФС заяву № 09/11 про продовження терміну тимчасового ввезення літака з метою виконання «Авіаційною компанією «Роза Вітрів» комерційних польотів по перевезенню пасажирів та вантажу.
Рішенням митного органу від 10.11.2017 було продовжено строк дії дозволу до 30.01.2019.
25 січня 2019 року ТОВ «Авіаційна компанія «Роза Вітрів» подало до митного посту «Бориспіль» Київської митниці заяву № 24/01-9 про надання дозволу на продовження терміну тимчасового ввезення літака з метою виконання авіакомпанією «Роза вітрів» комерційних польотів по перевезенню пасажирів та вантажу.
Рішенням митного органу від 18.02.2019 строк дії дозволу було продовжено до 30.01.2021.
Також 23.12.2020 ТОВ «Авіаційна компанія «Роза Вітрів» подало до митного посту «Бориспіль» Київської митниці заяву № 23/12-3 про надання дозволу на продовження терміну тимчасового ввезення літака з метою виконання авіакомпанією «Роза Вітрів» комерційних польотів по перевезенню пасажирів та вантажу.
Рішенням митного органу від 28.12.2020 строк дії дозволу було продовжено до 25.05.2022.
Оскільки, ТОВ «Авіаційна компанія «Роза Вітрів» в 2022 році не планувало продовження експлуатації літака в зв'язку із закінченням його строку дії, воно не подавало заяви на продовження режиму тимчасового ввезення літака в кінці 2021 року.
3 початком військової агресії рф в Україні літак залишився в аеропорту м. Дніпро, який весь час знаходиться під контролем ЗСУ, з огляду на що доступ до літака інших осіб неможливий через заходи безпеки на стратегічному об'єкті. Також, в зв'язку з наведеними форс-мажорними обставинами неможливо стало і продовження дії реєстраційного посвідчення літака (після чого можна було б подати заявку до митниці), оскільки представники Державної авіаційної служби, як і представник ТОВ «Авіаційна компанія «Роза Вітрів», фізично не могли потрапити до літака, щоб пересвідчитися в його стані та можливості продовження посвідчення до кінця військової агресії, як це встановлено законом.
27 жовтня 2022 року головним державним інспектором відділу митного оформлення № 6 митного поста «Бориспіль» Київської митниці Гісем І.М. відносно позивача складено протокол про порушення митних правил № 1980/10000/22.
Позивач, не погоджуючись із вказаним протоколом, 17.11.2022 надав до Київської митниці заперечення (пояснення) на такий протокол, в якому зазначив про відсутність в його діях ознак порушення митних правил, передбачених ч. 4 ст. 481 МК України.
Натомість, 17.11.2022 Київською митницею Державної митної служби України було розглянуто справу про порушення митних правил, в результаті чого заступником начальника Київської митниці Дірочка О.М. ухвалено постанову про порушення митних правил № 1980/10000/22.
Позивач вважає, що при ухваленні оскаржуваних постанов було проігноровано його заперечення (пояснення), не взято до уваги форс-мажорні обставини, які сприяли виникненню такої ситуації, та відсутності в діях скаржника складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 481 МК України та умислу на вчинення такого, у зв'язку з чим звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами ч.1 ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2)поясненнями свідків; 3)поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією.
Відповідальність за ч.4 ст.481 МК України настає за перевищення строку тимчасового ввезення товарів, крім транспортних засобів особистого користування, на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів, крім транспортних засобів особистого користування, за межі митної території України більше ніж на двадцять діб.
За правилами ст.103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Згідно з ст. 108 МК України строк тимчасового ввезення товарів встановлюється органом доходів і зборів у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення.
Як передбачає ч.1 ст.112 МК України митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті.
Водночас, відповідальність, передбачена митним законодавством не настає у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин. що об'єктивно унеможливлюють їх виконання та не залежать від волі особи. на яку такий обов'язок покладено.
Так, ч.1 ст.460 МК України передбачено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
У зв'язку із запровадження на території України Указом Президента України № 64 від 24.02.2022 воєнного стану, Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП) було оприлюднено лист №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким повідомлено, що військова агресія рф проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили).
Закон України «Про торгово-промислові палати в України» доповнено ще у 2014 році механізмом, який дозволяє засвідчити настання форс- мажорних обставин. Водночас така процедура запроваджена для полегшення процедури встановлення певних фактів, зокрема форс мажору. Тобто, оприлюднений лист ТПП є належним доказом наявності форс мажорних обставин.
24.02.2022 р. на офіційному сайті Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) було опубліковане повідомлення такого змісту: «З 00.45 utc (2.45 за київським часом) ОЦВС (Об'єднана цивільно-військова система організації повітряного руху) України згідно з вимогами Повітряного кодексу України та положення про використання повітряного простору України вжила термінових заходів щодо закриття повітряного простору України для цивільних користувачів повітряного простору».
Отже, літаки цивільної авіації не можуть підніматись в небо України, а отже, вивезення літака за межі митної території України у встановлений строк був неможливим через наявність форс-мажорних обставин.
Також, 13.01.2023 року Хмельницькою Торгово-промисловою палатою було видано Сертифікат №6800-23-0147 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
У вказаному Сертифікаті зазначено щодо обов'язку (зобов'язання) позивача, а саме: протягом законодавчо встановленого терміну вивезти за межі митної території України повітряне судно літак цивільної авіації Embraer 145EU, серійний номер 145094, український реєстраційний номер UR-DNB, з двигунами моделі АЕ3007А1 (надалі Літак), за індивідуальним договором оперативної оренди повітряного судна у встановлений термін, Хмельницька Торгово-промислова палата засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, що стала підставою введення воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та закриття повітряного простору України, а саме: неможливість вчасно виконати зобов'язання по вивезенню за межі митної території України повітряного судна (зазначеного літака).
Зазначений доказ безпосередньо підтверджує те, що у даній справі існують передбачені ст.460 МК України обставини, які є форс-мажорними, тобто такими, що не залежать від волі особи, відносно якої складено оскаржувану Постанову, а отже, підлягає до застосування ч.1 ст.460 МК України.
Зазначені вище факти та докази доводять, що у вказаній справі існують передбачені ст.460 МК України обставини, які є форс-мажорними, тобто такими, що не залежать від волі особи, відносно якої складено оскаржувану Постанову.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи наявна копія Постанови Київської митниці в абсолютно аналогічній справі про порушення митних правил №2128/100000/22 від 02.02.2023 р. провадження у справі про порушення митних правил №2128/100000/22, заведеної у відношенні громадянина ОСОБА_1 , директора ТОВ «Авіаційна компанія «Роза Вітрів» було закрито на підставі п.1 сч.1 ст.247 КУпАП (за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення).
Така Постанова мотивована саме тим, що «Вивезення літака за межі митної території України у встановлений митним органом строк було неможливим у зв'язку з введенням в Україні з 24.02.2022р. військового стану та вжиттям заходів щодо закриття повітряного простору України для цивільних користувачів повітряного простору».
Отже, відповідачами в аналогічних ситуаціях допускається різний підхід при вирішенні питання про накладення штрафу за порушення митних правил, а це свідчить про те, що оскаржувана постанова очевидно винесенні відповідачами без дотримання принципів, вказаних в ч.2 ст. 2 КАС України.
Відповідно до ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Так, суб'єктивна сторона за ч. 1 ст.483 МК України передбачає прямий умисел, тобто винна у скоєнні правопорушення особа чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України чи вивезти з України з порушенням встановленого порядку.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року "Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил", із послідуючими змінами від 30.05.2008 року №8, для притягнення до відповідальності за ст. 483 МК України необхідна наявність умислу в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, діяла без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України.
Як зазначено вище, відповідальність у особи за порушення митних правил може наставати лише у випадку, коли правопорушник діяв свідомо, з умислом.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів висновує про відсутність у діях скаржника ознак умисного порушення митних правил, передбачених ч.4 ст.481 МК України, оскільки через виникнення форс-мажорних обставин, позивач не мав жодної можливості виконати своє гарантійне зобов'язання.
Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 531 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: -відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; -необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; -невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; -винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; -неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; -накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.
Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.
Беручи до уваги викладене, колегія судів доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, а саме: визнати протиправною та скасувати постанову Київської митниці Державної митної служби України про порушення митних правил № 1980/10000/22 від 17.11.2022 та визнати протиправною та скасувати постанову Державної митної служби від 02.12.2022 та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта в ладних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити, у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як вбачається з матеріалів справи, під час подання позовної заяви та апеляційної скарги позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 4962 грн., (1984,80 грн. та 2977,20 грн. відповідно), який підлягає стягнення з відповідачів на користь позивача, як суб'єктів владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Подільського районного суду м.Києва від 11 квітня 2023 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Київської митниці Державної митної служби України, Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Київської митниці Державної митної служби України в справі про порушення митних правил №1980/10000/22 від 17.11.2022.
Визнати протиправною та скасувати постанову Державної митної служби від 02.12.2022.
Закрити справу про порушення ОСОБА_1 митних правил.
Стягнути з Київської митниці Державної митної служби України (код ЕДРПОУ 43337359) та Державної митної служби України (код ЕДРПОУ 43115923) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати у розмірі по 2481 (дві тисячі вісімсот одну) грн. з кожного.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач Собків Я.М.
Суддя Мєзєнцев Є.І.
Суддя Чаку Є.В.