МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
18 жовтня 2023 р. № 400/10835/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
про:визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
30 серпня 2023 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про:
визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 29.07.2023 на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2023 у справі № 400/35/22;
зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 29.07.2023 на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2023 у справі № 400/35/22.
Позов обґрунтовано позивачем тим, що відповідач при виконанні постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2023 у справі № 400/35/22 виплатив йому індексації грошового забезпечення за період з 30.06.2016 по 04.07.2017 у сумі 35422,39 грн з урахуванням раніше виплаченої суми. Проте, на переконання позивача, відповідач всупереч вимогам статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-ІІІ) не виплатив на його користь компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
У відзиві на позовну заяву від 15.09.2023 відповідач заперечив проти позову і просив суд у його задоволенні відмовити у повному обсязі. Відзив умотивовано тим, що позивач не звертався до відповідача із заявою про виплату компенсації відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159), і відповідач не відмовляв йому у виплаті відповідної компенсації. Тому право позивача ще не було порушено суб'єктом владних повноважень, і звернення його до суду з цим позовом є передчасним.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Одночасно з відзивом на позовну заяву відповідач подав до суду клопотання від 15.09.2023 про витребування доказів у позивача, а саме:
докази його звернення до відповідача із заявою про виплату йому втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати;
докази письмової відмови відповідача у задоволенні заяви позивача про виплату йому втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Клопотання аргументовано тим, що, на думку відповідача, підставою для вищезазначеної виплати є звернення відповідної особи щодо її виплати. А оскільки відповідач заперечує факт отримання такого звернення, тому він вважає за необхідне витребувати у позивача докази його звернення до відповідача щодо виплати втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та відповіді на нього.
20.09.2023 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу, якою запропонував позивачу надати до 05.10.2023 до суду докази:
а) щодо його звернення до відповідача із заявою про виплату йому втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати;
б) письмову відмову відповідача у задоволенні заяви позивача про виплату йому втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
25.09.2023 через канцелярію суду надійшло клопотання представника позивача про витребування у відповідача відповідь на заяву позивача від 24.09.2023 щодо виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 29.07.2023 на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2023 у справі № 400/35/22. Клопотання умотивовано тим, що строк на надання відповідачем відповіді на заяву є тривалим, що унеможливлює надання позивачем відповіді відповідача до суду.
16.10.2023 представник позивача повторно подав клопотання про витребування вищезазначеного доказу. Це клопотання обґрунтовано тим, що відповідачу для надання відповіді на заяву позивача від 24.09.2023 потрібно 20 робочих днів, і у позивача відсутня можливість вплинути на дії відповідача щодо надання вказаної відповіді.
29.09.2023 представник відповідача подав до суду заяву, в якій заперечив проти задоволення клопотання представника позивача від 25.09.2023 про витребування доказів. Заява аргументована тим, що клопотання позивача про зобов'язання відповідача надати відповідь на його заяву, яка датована лише 24.09.2023, підтверджує той факт, що на момент звернення до суду із позовом, який датований 28.08.2023, порушення прав позивача не відбулось.
Розглянувши матеріали справи суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотань позивача про витребування доказів з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Частиною третьою статті 80 КАС України встановлено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Отже, суд може витребувати лише той письмовий доказ, який існує на момент постановлення ухвали про його витребування. КАС України не передбачає повноваження суду щодо витребування письмових доказів, які можуть бути створенні в майбутньому.
Суд встановив, що у клопотаннях про витребування доказів від 25.09.2023 і від 16.10.2023 представник позивача просить витребувати у відповідача відповідь на звернення позивача від 25.09.2023, яка на день подання цих клопотань відсутня.
Тобто представник позивача просить витребувати у відповідача письмовий доказ, який ще не створений, і який, можливо, ніколи не буде створений.
За своїм змістом зазначені клопотання є позовними заявами про зобов'язання відповідача розглянути звернення позивача від 25.09.2023.
З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку, що клопотання представника позивача про витребування доказів від 25.09.2023 і від 16.10.2023 задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72, 80, 94, 243, 248, 256, 293 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні клопотань представника ОСОБА_1 про витребування доказів від 25.09.2023 і від 16.10.2023 відмовити.
2. Направити учасникам справи копію цієї ухвали.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
4. Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.Г.Ярощук