МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2023 р. № 400/8664/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
про:визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
17 липня 2023 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про:
визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової грошової винагороди у відповідності до абзацу 5 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168) за період 24.08.2022 по 13.10.2022;
зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову грошову винагороду відповідно до абзацу 5 пункту 1 Постанови № 168 у розмірі до 100000 грн за період з 24.08.2022 по 13.10.2022 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що у період з 24.08.2022 по 13.10.2022 він перебував на стаціонарному лікуванні у зв'язку з отриманим пораненням під час виконання бойового завдання. За вказаний період, як стверджує позивач, відповідач протиправно не нарахував і не виплатив йому додаткову грошову допомогу, встановлену Постановою № 168.
У відзиві на позовну заяву від 26.07.2023 № 732/2325 (а.с. 90-92) відповідач заперечив проти позову, просив у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі. Відзив аргументовано тим, що підставою для виплати додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн під час стаціонарного лікування є поранення пов'язане із Захистом Батьківщини, а відповідно до довідки ВЛК від 13.10.2022 № 1172 травма позивача пов'язана з проходження військової служби. Крім цього, військова частина НОМЕР_2 , при відрядженні до якої позивач отримав травму, не надала відповідачу копії або витягу із службового розслідування за відповідним фактом і довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402.
У відповіді на відзив від 07.08.2023 (а.с. 75-78) представниця позивача заперечила проти доводів відповідача, наведених у відзиві на позовну заяву, наголосивши на тому, що відповідач при направленні позивача на медичний огляд ВЛК від 16.03.2023 мав вжити заходів щодо отримання від військової частини НОМЕР_2 довідки про обставини отримання позивачем бойової травми від 21.08.2022 та зобов'язаний був подати до відповідної ВЛК оригінал цієї довідки.
Відповідач правом на подання заперечень не скористався.
18.07.2023 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу (а.с. 67-70) про прийняття позовної заяви, про відкриття провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також про витребування у відповідача доказів, а саме:
а) довідки про виплачене позивачу грошове забезпечення за серпень-жовтень 2022 року;
б) копії наказа відповідача про призначення службового розслідування за фактом отримання позивачем травми 21.08.2022;
в) копії наказа (витяг з наказу в частині, що стосується позивача) про результати службового розслідування за фактом отримання позивачем травми 21.08.2022;
г) копії акта службового розслідування з додатками до нього, проведеного за фактом отримання позивачем травми 21.08.2022;
ґ) копії довідки про обставини травми, складену за фактом отримання 21.08.2022 позивачем травми, за формою згідно з додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800.
У встановлений ухвалою від 18.07.2023 строк відповідач надав суду лише довідки про заробітну плату позивача від 26.07.2023 № 732/1097 і від 26.07.2023 № 732/1098 (а.с. 98-99). Інші докази надані не були, про причини їх неподання суд не повідомлено.
07.08.2023 представниця позивача подала до суду клопотання про залучення третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача військової частини НОМЕР_2 , а також про витребування доказів (а.с. 84-87), за результатами розгляду якої суд 14.08.2023 постановив ухвалу (а.с. 102-105):
1) про відмову у задоволенні клопотанні представниці позивача про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача військової частини НОМЕР_2 ;
2) про витребування у військової частини НОМЕР_2 належним чином завірених копій:
а) довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), складену за фактом отримання 21.08.2022 ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) травми за форму згідно з додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800;
б) наказа про призначення службового розслідування за фактом отримання ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) травми 21.08.2022;
в) наказа про результати службового розслідування за фактом отримання ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) травми 21.08.2022;
г) акта службового розслідування з додатками до нього, проведеного за фактом отримання ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) травми 21.08.2022.
Витребувані судом докази військова частина НОМЕР_2 не надала. У листі від 18.08.2023 № 740/33/3194 (а.с. 114-115) вона повідомила, що нею не проводилось службове розслідування за фактом отримання позивачем травми 21.08.2022. Довідка про обставини (поранення, контузії, каліцтва), складена за фактом отримання 21.08.2022 позивачем травми за формою згідно з додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800, останньому не видавалась. Отже, як зазначила військова частина НОМЕР_2 , вона не може подати до суду належним чином завірених копій документів, зазначених в ухвалі Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 у справі № 400/8664/23 у зв'язку з їх відсутністю у військовій частині НОМЕР_2 .
Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Відповідно до запису № 17 військового квитка позивача (а.с. 10-12) він з 25.06.2022 по теперішній час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
21.08.2023 позивач отримав вибухову травму, яка пов'язана з проходженням військової служби, що підтверджується Карткою первинної медичної невідкладної допомоги (форма 100), виданої ЛСБ Селидове Донецької області від 23.08.2022 (а.с. 12), Довідкою військово-лікарської комісії від 13.10.2022 № 1172 (а.с. 19, 96), Направленням відповідача від 16.03.2023 № 44 на медичний огляд військово-лікарською комісією (а.с. 80), Довідкою військово-лікарської комісії від 27.03.2023 № 4091 (а.с. 20).
Внаслідок отриманої травми у період з 24.08.2022 по 13.10.2022 позивач перебував на стаціонарному лікуванні, а саме:
з 24.08.2022 по 26.08.2022 в Комунальному закладі «Міська клінічна лікарня № 16» Дніпровської міської ради (Виписка з медичної карти стаціонарного хворого № 10440 від 26.08.2022 (а.с. 13-14);
з 26.08.2022 по 03.09.2022 в Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна лікарня № 4» (м. Дніпро) (Епікриз з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 20659 від 03.09.2022 (а.с. 15-16);
з 04.09.2022 по 13.10.2022 в Комунальному некомерційному підприємстві «Хмельницький обласний госпіталь ветеранів війни» Хмельницької обласної ради (Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 2293 від 13.10.2023 (а.с. 17-18).
Відповідно до Довідки відповідача від 26.07.2023 № 732/1098 про заробітну плату (грошове забезпечення, одноразова грошова винагорода, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат (а.с. 99) відповідач виплатив позивачу додаткову грошову винагороду, встановлену Постановою № 168, в таких розмірах:
за серпень 2022 року - 59354,83 грн;
за вересень 2022 року - 30000,00 грн;
за жовтень 2022 року - 30000,00 гривні.
12.05.2023 представниця позивача надіслала до відповідача адвокатський запит, в якому просила, зокрема, нарахувати та виплати позивачу додаткову грошову винагороду відповідно до абзацу 5 пункту 1 Постанови № 168 у розмірі до 100000,00 грн за період з 24.08.2022 по 13.10.2022 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (а.с. 23-24).
Факт направлення зазначеного адвокатського запиту підтверджується описом у вкладенні в цінний лист (ф. 107), накладною від 12.05.2023 № 6500907493550 (а.с. 27).
За твердженням представниці позивача відповідач відповіді на її запит не надав. Поряд з цим, відповідач у відзиві на позовну заяву жодним чином не заперечив проти доводів представниці позивача про те, що ним не було надано такої відповіді.
Вважаючи, що відповідач протиправно не нарахував і не виплатив додаткову грошову допомогу, встановлену Постановою № 168, у розмірі 100000,00 грн, за період перебування позивача у стаціонарному лікуванні, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною другою статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (абзац перший частини четвертої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з абзацом першим пункту 8 Постанови № 704 умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Постанови № 704 виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу постановлено здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерства юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Абзацами один-чотири пункту 2 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260), встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців включає:
щомісячні основні види грошового забезпечення;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать:
винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту);
допомоги (абзаци п'ятнадцять-сімнадцять пункту 2 розділу І Порядку № 260 (у редакції, чинній з 30.06.2020 по 30.01.2023).
Відповідно до пункту 1 статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, строк дії якого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023 і від 26.07.2023 № 451/2023 продовжено з 05 години 30 хвилин відповідно 26.03.2022 строком на 30 діб, з 25.04.2022 строком на 30 діб, з 25.05.2022 строком на 90 діб, з 23.08.2022 строком на 90 діб, з 21.11.2022 строком на 90 діб, з 19.02.2023 строком на 90 діб, з 20.05.2023 строком на 90 діб та з 18.08.2023 строком на 90 діб.
Отож з 24.02.2023 по 15.11.2023 в Україні діє воєнний стан.
Абзацом першим пункту 1 Постанови № 168 (у первинній редакції) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно з пунктом 5 Постанови № 168 ця постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Тобто відповідно до пункту 1 Постанови № 168 відповідна додаткова винагорода виплачується лише у період дії воєнного стану щомісячно, а тому вона відноситься до одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2022 № 400 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» пункт 1 Постанови № 168 доповнено новими абзацами, а постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» внесено до них зміни.
Зазначені постанови Кабінету Міністрів України застосовуються з 24.02.2022.
Згідно з абзацами четвертим і п'ятим пункту 1 Постанови № 168 (в редакції постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2022 № 400 і від 07.07.2022 № 793 - чинній з 19.07.2022 по 19.01.2023, яка застосовується з 24.02.2022) відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Таким чином, військовослужбовцям, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненнями (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, у період дії воєнного стану додаткова винагорода, встановлена Постановою № 168, повинна виплачуватись у збільшеному до 100000,00 грн розмірі, пропорційно часу перебування в таких закладах.
Поряд з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» Постанову № 168 доповнено пунктом 21 такого змісту:
« 21. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.».
Порядок і умови виплати цієї допомоги військовослужбовцям у Збройних Силах України визначено наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 44 «Про внесення Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», який набрав чинності 31.01.2023.
Тобто у період з 24.02.20222 по 31.01.2023 Міністерством оборони України не було визначено порядок і умови виплати цієї допомоги.
Відтак у період з 24.02.20222 по 31.01.2023 додаткова винагорода, як одноразовий додатковий вид грошового забезпечення, у розмірі до 100000,00 грн підлягала виплаті військовослужбовцям Збройних Сил України, які проходять військову службу безпосередньо у військових частинах, відповідно до абзаців четвертого і п'ятого пункту 1 Постанови № 168 (в редакції постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2022 № 400 і від 07.07.2022 № 793 - чинній з 19.07.2022 по 19.01.2023, яка застосовується з 24.02.2022) у випадках, зокрема:
перебування військовослужбовця Збройних Сил України на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненнями (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
Натомість у період перебування позивача на стаціонарному лікуванні з 24.08.2022 по 13.10.2022 законодавством не було визначено, які документи є підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн у зв'язку з перебуванням військовослужбовця Збройних Сил України на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненнями (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
Тому суд відхилив як так, що не ґрунтуються на законодавстві, наведені у відзиві на позовну заяву від 26.07.2023 № 732/2325 (а.с. 90-92) аргументи відповідача про те, що підставою для такої виплати є довідка, форма якої визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402.
Суд встановив, що 21.08.2023 позивач отримав вибухову травму, яка пов'язана з проходженням військової служби, і яку він отримав в зоні проведення бойових дій. Зазначений факт відповідачем не заперечується і підтверджується також Карткою первинної медичної невідкладної допомоги (форма 100), виданої ЛСБ Селидове Донецької області від 23.08.2022 (а.с. 12), Довідкою військово-лікарської комісії від 13.10.2022 № 1172 (а.с. 19, 96), Направленням відповідача від 16.03.2023 № 44 на медичний огляд військово-лікарською комісією (а.с. 80), Довідкою військово-лікарської комісії від 27.03.2023 № 4091 (а.с. 20).
Внаслідок отриманої травми у період з 24.08.2022 по 13.10.2022 позивач перебував на стаціонарному лікуванні, а саме:
з 24.08.2022 по 26.08.2022 в Комунальному закладі «Міська клінічна лікарня № 16» Дніпровської міської ради (Виписка з медичної карти стаціонарного хворого № 10440 від 26.08.2022 (а.с. 13-14);
з 26.08.2022 по 03.09.2022 в Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна лікарня № 4» (м. Дніпро) (Епікриз з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 20659 від 03.09.2022 (а.с. 15-16);
з 04.09.2022 по 13.10.2022 в Комунальному некомерційному підприємстві «Хмельницький обласний госпіталь ветеранів війни» Хмельницької обласної ради (Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 2293 від 13.10.2023 (а.с. 17-18).
Таким чином, за період перебування позивача з 24.08.2022 по 13.102.2022 на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з травмою, отриманою ним в зоні проведення бойових дій, і яка пов'язана з проходженням військової служби, відповідач зобов'язаний був виплатити позивачу додаткову винагороду в розмірі 100000,00 грн пропорційно часу перебування в таких закладах.
Однак, за вказаний період відповідач виплатив позивачу додаткову винагороду, встановлену Постановою № 168, в розмірі 30000,00 грн, що підтверджується Довідкою відповідача від 26.07.2023 № 732/1098 про заробітну плату (грошове забезпечення, одноразова грошова винагорода, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат (а.с. 99).
З огляду на вищезазначене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пунктів 1 і 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і не поніс документально підтверджених судових витрат, пов'язаних з розглядом цієї справи в суді, а тому розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України суд не здійснював.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі додаткової винагороди, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я з 24.08.2022 по 13.10.2022.
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) додаткову винагороду, установлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100000 (Сто тисяч) гривень 00 копійок щомісячно пропорційно дням перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у період з 24.08.2022 по 13.10.2022 з урахуванням раніше виплачених сум.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Рішення складено в повному обсязі 18 жовтян 2023 року