МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2023 р. № 400/5156/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001,
про:визнання протиправним та скасування наказу від 03.03.2023 р. №499,
ВСТАНОВИВ:
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (надалі - відповідач) про:
- визнання протиправним та скасування наказу від 03 березня 2023 року № 499 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині застосування щодо ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді ЗАУВАЖЕННЯ.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.03.2023 року Т.в.о. начальником ГУНП в Миколаївській області полковником поліції Едуардом Соловйовим було прийнято наказ №499 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності". Вказав, що відповідно до вказаного наказу, позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, зокрема оголошено зауваження. Зазначив, що зі змісту цього наказу вбачається, що таке дисциплінарне стягнення було накладено на позивача за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у невиконанні вимог ст. ст. 1, 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо обов'язку сумлінно ставитися до виконання обов'язків поліцейського, безумовно виконувати накази керівників, вимог ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» щодо обов'язку неухильно дотримуватися нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, професійно виконувати свої службові обов'язки, а також у невиконанні вимог Інструкції про організацію оперативно - розшукової діяльності та негласної роботи оперативними підрозділами національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 05.05.2016 №07 та Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попереджені, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 №575, що виразилось у не забезпечені дієвого контролю за станом виконання доручень слідчих по кримінальним провадженням: №12020150030000842 за фактом замаху на умисне вбивство ОСОБА_2 , №1201815003002283 за фактом вбивства ОСОБА_3 , №12021152030001072 за фактом безвісного зникнення ОСОБА_4 . Зазначив, що відповідач не надав будь-яких доказів, які б підтверджували неналежне виконання позивачем своїх службових обов'язків, що визначають обсяг завдань, доручених посадою, у тому числі, здійснення контролю за дотриманням підлеглими службової дисципліни, проведення профілактичної роботи із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень. Крім того, матеріали службового розслідування не містять будь-яких доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв'язку між діями позивача та фактом не встановлення осіб, які вчинили перелічені кримінальні правопорушення. Відповідач також не довів необхідність застосування до позивача такого стягнення як зауваження та не обґрунтував доцільність накладення дисциплінарного стягнення, зокрема у вигляді зауваження. Тобто відповідач не довів співмірність накладеного дисциплінарного стягнення із характером виявлених порушень. Тому наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 03.03.2023 року №499 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності є протиправним, у зв'язку із чим звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою від 16.05.2023 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/5156/23 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.
Вказаною ухвалою суд заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду - задовольнив, визнав причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу від 03.03.2023 р. №499 поважними та поновив строк звернення до адміністративного суду з наведеним позовом.
До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Головного управління Національної поліції в Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що 13.02.2023 року проведено нараду за участі керівництва ГУНП в Миколаївській області щодо стану організації розкриття та досудового розслідування кримінальних проваджень №12020150030000842 за ознаками ч.4 ст.187, ч.2 ст.15, п.6 ч.2 ст.115 КК України, №12021152030001072 за ознаками ч.1 ст.115 КК України, №12018150030002283 за ознаками ч.1 ст.115 КК України у Миколаївському районному управлінні поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, в ході якої встановлено, що стан досудового розслідування та розкриття вказаних кримінальних проваджень не відповідає вимогам чинного законодавства. По вказаним кримінальним провадженням, незважаючи на місячний термін, встановлений на виконання наданих вказівок не проведено визначені слідчі (процесуальні) та слідчі (розшукові) дії, станом на 13.02.2023 року не виконано всіх поставлених задач. Службовим розслідуванням встановлено, що СВ Миколаївського РУП здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018150030002283, яке розпочато 16.06.2018 року за фактом умисного вбивства ОСОБА_3 , за ознаками ч. 1 ст. 115 КК України. Під час проведеного досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні виконано певний комплекс слідчо-процесуальних дій, проте злочин залишається нерозкритим. У вказаному кримінальному провадженні не відпрацьовано операторів мобільного зв'язку, які працювали в місці скоєння злочину, та деталізації вхідних та вихідних повідомлень мобільних номерів осіб, відносно яких отримано інформацію про можливу причетність до вчинення вказаного правопорушення. Оперативним блоком не розробляються оперативні комбінації. Заходи щодо проведення всіх можливих НСРД по правопорушенням виконуються несвоєчасно. Незважаючи, що стан досудового розслідування у даних кримінальних провадженнях двічі заслухано на оперативній нараді при керівництві ГУНП, робота з організації розслідування та розкриття даного кримінального провадження знаходиться на неналежному рівні. Також, слідчим відділом Миколаївського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020150030000842, яке розпочато 10.03.2020 року за фактом розбійного нападу та замаху на умисне вбивство родини ОСОБА_5 , за ознаками ч.4 ст.187, ч.2 ст.15, п.6 ч.2 ст.115 КК України. Під час проведеного досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні виконано певний комплекс слідчо-процесуальних дій, проте злочин залишається нерозкритим. В даному кримінальному провадженні не вжито заходів щодо взаємодії оперативного та слідчого підрозділів, не проведено аналіз інформації від мобільних операторів, оперативний супровід кримінального провадження не здійснюється, не ведеться контрольно-наглядова справа, доручення до УКР та УОТЗ ГУНП щодо узагальнення та аналізу наявної інформації не виконані, оперативні комбінації не розробляються, заходи щодо проведення всіх можливих НСРД по кримінальним правопорушенням виконуються несвоєчасно. Крім того, СВ Миколаївського РУП здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021152030001072, яке розпочато 08.08.2021 року за фактом безвісного зникнення ОСОБА_4 , за ознаками ч.1 ст.115 КК України, місцезнаходження якого невідомо з 2016 року. Досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні триває, вживаються заходи, направлені на встановлення місцезнаходження зниклої особи. Однак по кримінальному провадженню не вжито заходів щодо взаємодії оперативного та слідчого підрозділів, відсутній чіткий план проведення слідчо - розшукових дій та негласних слідчо-розшукових дій із врахуванням версій вчинення кримінального правопорушення. Не відпрацьовано нотаріуса, який засвідчував цивільний правочин, не допитано заявника ОСОБА_6 та не відібрано біологічні зразки для порівняльного молекулярно-генетичного дослідження, не перевірено факт зміни власника квартири, належної ОСОБА_4 , не допитано жодного свідка. Вказав, що відповідно до п. 3 Розділу ХХІ Наказу заступник начальника управління поліції - начальник кримінальної поліції Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області підполковник поліції ОСОБА_1 , здійснює контроль за обґрунтованістю і законністю заведення СОСКП, своєчасністю та правильністю проведення в них оперативно - розшукових заходів. Зазначене свідчить про порушення службової дисципліни з боку старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_7 та начальника сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області майора поліції ОСОБА_8 . Таким чином, встановлені службовим розслідуванням порушення службової дисципліни з боку працівників кримінальної поліції Миколаївського РУП стали можливими внаслідок неналежного виконання своїх обов'язків як керівника з боку позивача.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
З 07.11.2015 року підполковник поліції ОСОБА_1 , згідно ч. 2 ст. 56 Закону України від 02.07.2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року зі змінами та доповненнями виконує основні обов'язки поліцейського.
Позивач призначений з 12.07.2021 року на посаду заступника начальника управління поліції - начальника кримінальної поліції Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області.
Наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 03.03.2023 року №499 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у невиконанні вимог ст. ст. 1, 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо обов'язку сумлінно ставитися до виконання обов'язків поліцейського, безумовно виконувати накази керівників, вимог ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» щодо обов'язку неухильно дотримуватися нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, професійно виконувати свої службові обов'язки, а також у невиконанні вимог Інструкції про організацію оперативно - розшукової діяльності та негласної роботи оперативними підрозділами національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 05.05.2016 року №07 та Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попереджені, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 року №575, що виразилось у не забезпечені дієвого контролю за станом виконання доручень слідчих по кримінальним провадженням: №12020150030000842 за фактом замаху на умисне вбивство ОСОБА_2 , №1201815003002283 за фактом вбивства ОСОБА_3 , №12021152030001072 за фактом безвісного зникнення ОСОБА_4 , підпорядкованим особовим складом, заступнику начальника управління поліції - начальнику кримінальної поліції Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області підполковнику поліції ОСОБА_1 оголошено зауваження.
Не погоджуючись з вищевказаним наказом та вважаючи, що порушення службової дисципліни він не допускав, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських та порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII з наступними змінами та доповненнями у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон №580-VIII), пунктами 1, 2 частини 1 статті 18 якого передбачено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до частин 1, 2 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим законом України від 15.03.2018 року №2337-VІІІ (надалі - Дисциплінарний статут) визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Згідно з частиною 2 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини 1 статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Приписами статті 13 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно з частиною 1 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (частина 2 статті 14 Дисциплінарного статуту).
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (частина 3 статті 14 Дисциплінарного статуту).
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (частина 4 статті 14 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини 10 статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Так, Порядок №893 визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку №893 встановлено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з пунктом 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Приписами пунктів 2, 3 розділу ІV Порядку №893 визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.
Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
На підставі пункту 1 розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (пункт 2 розділу VI Порядку №893).
У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення (пункт 1 розділу VIІ Порядку №893).
Згідно з пунктом 4 розділу VI Порядку №893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
Положеннями пункту 5 розділу VI Порядку №893 встановлено, що у резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Зі змісту наведених норм права слідує, що підставами для притягнення до дисциплінарної відповідальності конкретного поліцейського є дисциплінарний проступок, який полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, обставини, що свідчать про не дотримання законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях конкретної особи (поліцейського) дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни.
Всі наведені обставини та мотиви, які стосуються вчинення дисциплінарного проступку саме позивачем повинні були бути перевірені дисциплінарною комісією шляхом зібрання відповідних доказів, які в обов'язковому порядку слід було відобразити у вступній, описовій та резолютивній частинах відповідного висновку службового розслідування.
У процесі судового розгляду встановлено, що позивач призначений з 12.07.2021 року на посаду заступника начальника управління поліції - начальника кримінальної поліції Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області.
Наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області №495 від 03.03.2023 року призначено службове розслідування за фактами можливого порушення вимог законодавства в діяльності слідчого підрозділу Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області під час досудового розслідування кримінальних проваджень №12020150030000842 за ознаками ч.4 ст.187, ч.2 ст.15, п.6 ч.2 ст.115 КК України, №12021152030001072 за ознаками ч.1 ст. 115 КК України, №12018150030002283 за ознаками ч. 1 ст.115 КК України.
З даного наказу слідує, що 13.02.2023 року проведено нараду за участі керівництва ГУНП в Миколаївській області щодо стану організації розкриття та досудового розслідування кримінальних проваджень №12020150030000842 за ознаками ч.4 ст.187, ч.2 ст.15, п.6 ч.2 ст.115 КК України, №12021152030001072 за ознаками ч.1 ст.115 КК України, №12018150030002283 за ознаками ч.1 ст.115 КК України у Миколаївському районному управлінні поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, в ході якої встановлено, що стан досудового розслідування та розкриття вказаних кримінальних проваджень не відповідає вимогам чинного законодавства.
03.03.2023 року дисциплінарною комісією складено Висновок службового розслідування, у ході проведення якого встановлено, що підполковник поліції ОСОБА_1 несумлінно поставився до виконання своїх службових обов'язків щодо забезпечення належного контролю за організацією оперативно-службової діяльності підпорядкованого підрозділу та дієвого контролю за станом виконання доручень слідчих по кримінальному провадженню підпорядкованим особовим складом, тим самим порушивши вимоги ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року № 2337-УІІІ, та вимоги п. 3 розділу V наказу МВС України від 07.07.2017 року №575 «Про затвердження Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні», а також грубо порушив вимоги п.2 розділу І Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 13.06.2016 року №503, фактично проігнорувавши службові завдання визначені протоколами нарад та службовими вказівками керівництва ГУНП в Миколаївській області щодо вжиття заходів по розкриттю кримінального правопорушення.
Згідно висновку службового розслідування своїми діями позивач вчинив дисциплінарний проступок, за що передбачена дисциплінарна відповідальність у вигляді зауваження.
Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області №499 від 03.03.2023 року дисциплінарний проступок, скоєний позивачем виразився у порушенні ним вимог ст. ст. 1, 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо обов'язку сумлінно ставитися до виконання обов'язків поліцейського, безумовно виконувати накази керівників, вимог ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» щодо обов'язку неухильно дотримуватися нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, професійно виконувати свої службові обов'язки, а також у невиконанні вимог Інструкції про організацію оперативно - розшукової діяльності та негласної роботи оперативними підрозділами національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 05.05.2016 року №07 та Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попереджені, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 року №575, що виразилось у не забезпечені дієвого контролю за станом виконання доручень слідчих по кримінальним провадженням: №12020150030000842 за фактом замаху на умисне вбивство ОСОБА_2 , №1201815003002283 за фактом вбивства ОСОБА_3 , №12021152030001072 за фактом безвісного зникнення ОСОБА_4 .
Дослідивши матеріали службового розслідування суд дійшов висновку, що детальних даних в чому полягали можливі порушення позивачем службової дисципліни матеріали службового розслідування не містять, не надано таких відомостей і у ході судового розгляду.
Також слід зазначити, що при проведенні службового розслідування стосовно саме позивача дисциплінарна комісія зобов'язана була перелічити відповідні посадові обов'язки позивача, вказати обставини їх порушення, але жодних заходів для з'ясування вказаних обставин для цього вжито не було (таких доказів відповідачем не надано та не здобуто їх і судом).
Суд зазначає, з висновку службового розслідування в частині, що стосується позивача слідує, що в ході проведення службового розслідування та при виданні наказу відповідачем не проведено об'єктивного, повного та всебічного дослідження обставин, а саме, не встановлено та не обґрунтовано, в чому полягає провина позивача, тяжкість вчиненого проступку; не доведено вину в скоєнні проступку, що, в свою чергу, спричинило застосування дисциплінарного стягнення.
Отже, притягуючи позивача до дисциплінарної відповідальності, відповідач не навів обґрунтованих доводів та не встановив доказів вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення, а тільки навів абстрактне посилання на допущені порушення вимог ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», статті 1, 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Водночас відповідачем під час проведення службового розслідування не доведено проявів протиправних дій чи бездіяльності позивача щодо виконання своїх службових обов'язків.
Натомість, встановлення в діях особи ознак її порушення потребує конкретизації та підтвердження фактичними обставинами, які свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Суд зауважує, що функціональні обов'язки, повноваження, завдання, коло і ступінь відповідальності, у тому числі і працівників органів поліції, визначаються відповідними посадовими інструкціями.
Разом з тим, ані висновок службового розслідування, ані оскаржуваний наказ, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, не визначають, у чому саме полягає порушення позивачем службової дисципліни, посадових обов'язків, та на підставі яких фактичних обставин безпосередньо позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, та чи наявний причинний зв'язок між діями позивача та їх наслідками, що настали у зв'язку з цим.
Окрім того, висновок службового розслідування не містить відомостей щодо наявності причинного зв'язку між неправомірними діяннями позивача та їх наслідками, зокрема, чи наявний в діях позивача склад дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено позивачем; наявність вини позивача та ступень її тяжкості, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності.
Підсумовуючи наведене, суд констатує, що висновки дисциплінарної комісії в частині встановлення наявності або відсутності складу дисциплінарного проступку у діях позивача, є такими, що зроблені без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи.
Застосування дисциплінарного стягнення не може ґрунтуватися на припущеннях або недоведених фактах, а при прийнятті рішень суб'єкт владних повноважень повинен уникати невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами.
Ця правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постанові від 20.05.2021 у справі №420/2916/20, яка є обов'язковою для застосування за приписами частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, суд дійшов висновку про не підтвердження висновків службового розслідування стосовно встановлення порушень службової дисципліни позивачем.
З наведеного слідує, що оскаржений наказ є необґрунтованим, тобто винесений без урахуванням усіх обставин, що мають значення для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Не містить достатніх доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю).
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1ст.77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно дост.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожні докази, які є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст. 139 КАС України.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2,3,6,139,241-246 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 40108735) про визнання протиправним та скасування наказу від 03.03.2023 р. №499 в частині - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 03 березня 2023 року № 499 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника управління поліції - начальника кримінальної поліції Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області підполковника поліції ОСОБА_1 .
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 40108735) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1073,60 грн.
4. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Величко