КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про продовження процесуальних строків
17 жовтня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/8226/23
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Хилько Л.І., розглянув матеріали позову ОСОБА_1 (позивач) до Мар'янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (далі також - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо не розгляду на засіданні ради заяви від 26.05.2021; зобов'язати Відповідача на найближчій сесії розглянути заяву від 26.05.2021 і винести рішення про виділення земельної ділянки (паю); стягнути з Відповідача судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн..
Ухвалою від 03.10.2023 позовну заяву було залишено без руху, запропоновано позивачу протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали усунути виявлені недоліки позовної заяви, шляхом подання суду: документа про доплату судового збору в сумі 165,60 грн.; копію заяви від 26.05.2021, яку Відповідач зобов'язаний розглянути і винести рішення про виділення земельної ділянки (паю); належним чином завірених (особистим підписом) долучених до позовної заяви документів; пояснення щодо дотримання строку звернення до суду, передбаченого ст.122 КАС України.
На виконання вимог ухвали Позивач 11.10.2023 подав суду: документ про доплату судового збору в сумі 165,60грн.; уточнений адміністративний позов від 11.10.2023; заяву-вимогу від 13.01.2023; копію заяви від 20.05.2021; копію облікової картки; копію листа Міністерства юстиції України від 27.08.2021 щодо розгляду запиту.
Разом із тим, пояснення щодо дотримання строку звернення до суду, передбаченого у ст.122 КАС України, до суду не надано. При цьому згідно уточненої позовної заяви від 11.10.2023 Позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо не розгляду на засіданні ради заяви від 17.05.2021, зареєстрованої 26.05.2021;
- зобов'язати Відповідача на найближчій сесії розглянути заяву 26.05.2021 і винести рішення про виділення земельної ділянки (паю);
- стягнути з Відповідача судові витрати та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 гривень.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Ч.3 ст.122 КАС України вказує, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Питання про застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у соціальних спорах було предметом розгляду Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі за № 240/12017/19 (постанова від 31.03.2021 року), де Суд висловив наступну правову позицію щодо строків звернення до суду:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі № 9901/325/19 (провадження № 11-677заі19) вказала, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Разом з тим, поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Так, з долучених до позовної заяви документів встановлено, що Позивач звернувся до Відповідача із заявою від 17.05.2021, в якій просив виділити земельну частку (пай) в натурі; прийняти рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
Як зазначив Позивач, вказану заяву зареєстровано 26.05.2021.
Не погоджуючись з бездіяльність Відповідача щодо розгляду заяви від 17.05.2021, зареєстрованої 26.05.2021, Позивач звернувся до суду з даним позовом лише 27.09.2023.
Так, вимогами частини 7, 10 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Таким чином, після закінчення строку, передбачено ч.7 ст.118 ЗК України, Позивач повинен був (принаймні мав таку змогу) поцікавитись і дізнатися про прийняте рішення за заявою від 17.05.2021 або ж про бездіяльність щодо розгляду такої заяви.
Враховуючи вищевказане, суддя дійшов висновку, що звернувшись до суду з даним позовом Позивач пропустивши строк, установлений ч.2 ст.122 КАС України.
Згідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 1 ст. 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом,- судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою (ч. 6 ст. 121 КАС України).
Отже, суддя вважає за необхідне продовжити процесуальний строк усунення недоліків позовної заяви, які можуть бути усунуті шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, із зазначенням підстав для поновлення цього строку та з наданням належних, допустимих та достатніх доказів на їх підтвердження.
Керуючись ст.ст. 118, 121, 123, 160, 169, 256 КАС України, суддя, -
УХВАЛИВ:
1. Продовжити процесуальний строк усунення недоліків позовної заяви, які можуть бути усунуті шляхом надання до суду протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, із зазначенням підстав для поновлення цього строку та з наданням належних, допустимих, достатніх доказів на їх підтвердження.
2. Роз'яснити, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви у встановлений строк позовну заяву та додані до неї документи буде повернуто позивачу.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. ХИЛЬКО